Сейм Польщі розглядає закон, за яким обмежується використання так званої костельної скарбнички. Цей же документ передбачає введення 0,5% податку з пожертв на утримання релігійних організацій. За оцінками експертів, сьогодні об’єм «ринку пожертв» у сусідів сягає 8—12% ВВП.
Тим часом в Україні вчаться збирати кошти без податків. Так, учасники міжнародної конференції Українського форуму благодійників «Благодійність: підзвітно, прозоро, публічно» намагалися знайти відповіді на запитання — чи будуть підтримані реформи у цьому напрямку державою, і що вже зараз можна зробити, щоб зібрані кошти насамперед йшли на потреби людей, а не на сплату податків.
1610 ГРИВЕНЬ — МАКСИМАЛЬНИЙ РОЗМІР ДОПОМОГИ, З ЯКОЇ НЕ СТЯГУЄТЬСЯ ПОДАТОК
Як відомо, на початку лютого цього року набув чинності новий Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Однак питання сприятливого податкового середовища, кажуть благодійники, залишилося невирішеним. І наголошують: Україна досі є однією з небагатьох країн Європи, де благодійна допомога фізичним особам оподатковується на загальних засадах. У багатьох країнах ЄС (таких як Бельгія, Болгарія, Чехія, Естонія, Франція, Греція, Угорщина, Португалія, Словаччина, Словенія, Швеція та інші) податкова система навпаки стимулює благодійність. В Україні ж на ті гроші, які благодійники сплачують у вигляді податків, вони могли б допомогти ще багатьом людям, наголосили учасники круглого столу. Мінімальний розмір неоподаткованої благодійної допомоги (1610 гривень у 2013 році) є недостатнім, і демотивує благодійників, підкреслили учасники дискусії.
Крім того, донедавна за реєстрацію благодійних організацій потрібно було... платити. Так, в минулому році за реєстрацію громадської та благодійної організації треба було платити 170 гривень. Це збір за реєстрацію будь-якої юридичної особи. Були ще додаткові збори за реєстрацію міжнародної громадської чи благодійної організації. Фактично за реєстрацію громадської чи благодійної організації держава вимагала більше, ніж за реєстрацію компанії. «На реєстрацію міжнародного благодійного фонду треба було витратити 2 місяці + 170 грн + 200 дол. За новим законом на реєстрацію благодійної організації треба три робочі дні та 51 гривню. Реєстрація змін до статуту безкоштовна», — розповідає керівник програм УНЦПД Максим ЛАЦИБА в інтерв’ю Громадському Простору. Новий закон про громадські об’єднання скасував плату за реєстрацію і за експертизу статуту, але залишив плату за реєстрацію змін до статуту в розмірі 170 гривень.
ФІЛАНТРОПИ ПРОСЯТЬ ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
Фахівці з філантропії скаржаться на проблему необізнаності передусім тих людей, які потребують благодійної допомоги. І передусім в питаннях їхніх відносин із податковими органами. Коли людина приходить до банківської установи і відкриває рахунок для збору коштів, вона зазвичай не знає, що всі надходження на цей поточний рахунок підлягають оподаткуванню, стверджують експерти. Відповідно ж до закону, якщо сума на ньому не перевищує 10 мінімальних зарплат, податок становитиме 15%, якщо більше — 17%. Більше того, якщо податок не буде сплачений вчасно, то в подальшому не уникнути також нарахування пені та штрафів.
Цікаво, що допомогти у цьому скрутному, передусім, для реципієнта благодійної допомоги питанні взявся «Укргазбанк». Саме цей державний банк започаткував проект «Банк добрих справ». У рамках проекту — інформаційно-просвітницької кампанії, обговорення та пошук шляхів вирішення проблеми на національному рівні. Поки проблема не є законодавчо врегульованою, співробітники банку на місцях уже роз’яснюють людям, які звертаються по допомогу, як правильно відкривати рахунки та з якими фондами мати справу (!)
Коли людина приходить до банківської установи і відкриває поточний рахунок для збору коштів, вона зазвичай не знає, що всі надходження на нього підлягають оподаткуванню
Соціальна відповідальність банківського бізнесу має бути ширшою, ніж просто надання коштів на певні конкретні проблеми, переконані в «Укргазбанку» і сподіваються, що колеги по банківському сектору підтримають їхнє починання. «Банки не можуть стояти осторонь цієї проблеми так як безпосередньо відкривають пседвоблагодійні рахунки для українців. Ми маємо на меті задати стандарт правильного, відповідального ставлення банків щодо цього питання. Сподіваємося, що в перспективі буде знайдено інший механізм, що вирішить цю проблему», — зазначила, виступаючи на круглому столі, заступник голови правління «Укргазбанку» Ніна Шпаковська.
За підсумками круглого столу було ухвалено резолюцію. У ній йдеться про те, що благодійники вітають ухвалення нового закону, але разом із тим ставлять собі за мету вдосконалення податкового законодавства. Учасники круглого столу звернулися до Верховної Ради України, Адміністрації Президента, Кабміну та інших органів державної влади із пропозиціями щодо створення робочої групи для розгляду питання оподаткування благодійності, включити це питання до плану роботи Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові та законодавчо розширити перелік цільової благодійної допомоги. Результатом громадської роботи має стати проект змін до Податкового кодексу України.
ЧОМУ УКРАЇНЦІ НЕ ДОВІРЯЮТЬ БЛАГОДІЙНИМ ФОНДАМ?
У світовому рейтингу благодійності, що другий рік поспіль проводить британська благодійна організація Charities Aid Foundation, 2011 року Україна посідала 105-те місце серед 153 країн світу. Лідерами стали Австралія та Нова Зеландія. Після нас — лише Бурунді та Мадагаскар. Згідно з цим рейтингом, тільки 8% населення України робить пожертвування до благодійних фондів, а 28% вважає за краще допомагати нужденним безпосередньо. Населення не довіряє благодійним фондам, бо вважає, що вони займаються відмиванням грошей (!)
«Ми знаємо історію про чорних волонтерів у Дніпропетровську. Люди на вулиці збирають гроші з фотографіями хворих дітей, чиї батьки про це не знають, грошей ці батьки не отримують. Кожна людина має бути пильною, щоб її гроші йшли на благодійництво, а не шахраям», — розповідає Максим Лациба. І зауважує, що в таких випадках пильність мають проявляти передусім самі жертводавці. Зокрема, каже Лациба, потрібно запитати у волонтера, кого він представляє, подивитися його довіреність, де має бути зазначено мету, місце і строк збору коштів чи іншого майна, порядок їх цільового використання, облік і звіт, відповідальність волонтера перед отримувачем коштів і благодійниками. «Коли волонтер збирає пожертви для благодійного фонду, договір має бути нотаріально завіреним. Треба бути уважним, зараз багато шахраїв. Краще перераховувати гроші через банк, щоб у вас була платіжка. Ще подзвоніть людям, на користь яких збираються гроші, а ще краще поїдьте до них, якщо будете надавати допомогу у великому розмірі», — радить експерт.
Вхід...
