Чотири відсотки території України сьогодні вкрито сміттям. Річний обсяг відходів зростає в рік на 1,5—2,5% і становить 14 мільйонів тонн. Це — приблизно 350 кілограмів сміття на одного мешканця країни або площа, яка дорівнює території Кіпру. Переробляється лише 5% відходів, всі інші — 95% — вивозяться на полігони.
Відповідно до данних офіційної статистики, найбільше відходів продукує населення — 60%, трохи менше — юридичні особи й бюджетні організації, 30% і 10% відповідно. В Україні працює близько шести тисяч полігонів (загальною площею 7,4 тисячі гектарів), 32 тисячі несанкціонованих звалищ, 15 сортувальних ліній і лише два (!) сміттєспалювальні заводи. Що ж до популярних у всій Європі сміттєпереробних заводів, то їх в Україні взагалі немає.
Виправити цю ситуацію взялись в уряді. Таким чином близько трьох років тому з’явився національний проект «Чисте місто» — система комплексів із переробки твердих побутових відходів. Державний проект передбачає впровадження інноваційних технологій поводження з відходами у десяти пілотних містах — Києві, Харкові, Полтаві, Сумах, Дніпропетровську, Кіровограді, Вінниці, Хмельницькому, Тернополі та Чернівцях. За приблизними підрахунками розробників, сумарна потужність побудованих комплексів становитиме 1 550 тисяч тонн твердих побутових відходів на рік. У Києві та Харкові перероблятиметься 300 тисяч тонн, у Дніпропетровську — 250 тисяч тонн, а в Вінниці, Полтаві, Сумах, Хмельницькому, Кіровограді, Тернополі та Чернівцях — 100 тисяч тонн твердих побутових відходів на рік. Загалом же планується зменшення до 50% обсягів захоронення ТПВ на полігонах, використовувати 50% відходів і більше як вторинних та енергетичних ресурсів для повторного використання у виробництві та секторі відновлювальної енергії. Приблизний обсяг інвестицій для створення одного такого комплексу становить від 20 до 50 мільйонів євро, а загальний обсяг по всіх містах-учасниках проекту — приблизно 320 мільйонів євро.
«Нацпроект «Чисте місто» дозволяє не тільки покращити екологічну ситуацію в країні, а й створити нову сферу промисловості. Тому сьогодні ми почали наступний етап реалізації проекту, який полягає у відборі інвесторів, які мають світовий досвід із переробки сміття. Ми дуже ретельно готувалися до цього етапу. За рахунок держави, а також партнерства зі світовими компаніями, було розроблено проекти кожного із заводів, які відповідають кращим міжнародним стандартам. Ми провели велику роботу від початку проекту, ухваливши низку законів, які регулюють сферу поводження з побутовими відходами та сміттям. І, фактично, створили максимально комфортну організаційну й фінансову бізнес-модель для потенційного інвестора», — говорить голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів.
Для відбору інвесторів було створено спеціальну тимчасову робочу групу. До складу цієї групи увійшли мери всіх десяти міст-учасників проекту. На своєму першому засіданні, яке відбулося 10 вересня цього року, робоча підгрупа затвердила зразок тексту запрошення інвесторів до участі. В ньому, за словами керівників проекту, вказані вимоги і терміни проведення відбору, а також затверджені критерії, згідно з яким здійснюватиметься добір інвесторів. Серед основних — найкоротший термін реалізації проекту, можливість інвестора фінансувати проект, наявність досвіду з будівництва та експлуатації аналогічних об’єктів. Також враховуватиметься можливість залучення до участі в проекті найбільшої кількості працівників, оскільки, згідно із прогнозами Каськіва, введення в експлуатацію сміттєпереробних комплексів дозволить забезпечити близько 55 тисяч додаткових робочих місць.
«Ми думаємо, що проект стане справді успішним, оскільки на сьогоднішній день, крім 10 міст, заявку подало місто Луганськ, яке за свої кошти розробило техніко-економічне обѓрунтування. Зараз ми подали цю заявку на розгляд до Кабінету Міністрів і маємо надію, що вже найближчим часом Луганськ стане одинадцятим містом-пілотником. Є заявка також від Криму. Інші міста теж мають бажання приєднатися, оскільки всі розуміють, що лише таким чином можна нарешті вирішити проблему поводження із твердими побутовими відходами на тому рівні, який відповідає вимогам і баченням громадян», — відзначив директор ДП «Національний проект «Чисте місто» Іван Олексієвець. Як він повідомив, на сьогоднішній день вирішується питання про розробку техніко-економічного обѓрунтування не лише для міст, а й для цілих регіонів.
Каськів повідомив, що наразі вже є багато охочих інвестувати в проект «Чисте місто». «Ми не можемо зараз оголошувати назви компаній, які вже виявили бажання інвестувати в цей проект, тому що ми не маємо права створювати преференцій. Єдине, що можу сказати, що провідні компанії, які працюють зараз на світовому ринку і вже працюють в Україні, заявили про свій інтерес», — сказав він. Хоча на сайті Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, де за словами його керівників, є доступною вся інформація про розвиток проекту, читаємо таке: «Представниками Національного проекту «Чисте місто» ведуться переговори з потенційними інвесторами, які зацікавлені у заходженні на український ринок сміттєпереробки, зокрема з компаніями Global Project Capital, Sigma Blazer, BN Umwelt, ETVie Energy, Naprzod (Польща), Transfer Vienna GmbH, A.S.A.(Австрія), VEOLIA (Франція), Remondis (Німеччина), AWMInternational (Англія). Підписано меморандум про співпрацю з Global Project Capital, з ТОВ «Престиж ЕТ» (Росія)».
Повертатимуть інвесторам кошти у кілька способів. Перший — за рахунок чинних тарифів на поводження з відходами. Другий — за рахунок доходів від продажу вторинної сировини (макулатури, полімерів, склобою, брухту чорних та кольорових металів), продуктів переробки — альтернативного палива (RDF) та електричної енергії за «зеленим тарифом». Також тариф на перероблення відходів частково компенсуватиметься за рахунок коштів від введення загальнообов’язкового збору у спеціальний фонд державного бюджету з виробників та імпортерів пакувальних матеріалів. Оскільки, згідно зі статистикою, саме вони становлять найбільшу частку побутових відходів. «У кожному місті-пілотнику було перебрано вручну близько 60 тон сміття. І ми побачили, що основну частину побутових відходів становлять пакувальні матеріали. Вони складають приблизно 40% загального обсягу відходів», — зазначає Іван Олексієвець. Зокрема, за його словами, в тариф на захоронення відходів входитиме і сплата диференційованого екологічного податку за розміщення відходів на полігоні.
