Це у випадку, якщо він, як і інші ліки, надалі буде доступний для населення.
Вітчизняна фармацевтика опинилася на грані торговельного та виробничого колапсу. При цьому глобальна фінансова криза на погіршення ситуації впливає тільки опосередковано: гроші з галузі йдуть завдяки рішенням уряду, який узяв курс на системні реформи в сфері фармацевтики.
Низка урядових рішень щодо оздоровлення галузі завдала даному сектору економіки суттєвих прикрощів, що вже позначилося на якості обслуговування клієнтів фармустанов, а в найближчому майбутньому може призвести до поповнення армії безробітних, скороченими внаслідок закриття торгових точок аптекарями, вважає член правління Аптечної професійної асоціації України Тетяна Буц.
«Постанова КМУ № 955, яка обмежує торговельні націнки на лікарські засоби та вироби медичного призначення, загрожує знищенням аптечних установ. Представники фармасоціацій також не погоджуються з постановами КМУ від 10.09.2008 р. № 837 «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» та № 827 «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення». Урядові заходи щодо обмеження оптових та роздрібних націнок на препарати, а також реформування регуляторних органів фармації, що не мають економічного обѓрунтування та прийняті без залучення до обговорення основних учасників ринку, свідчать про низьку ефективність державної політики. Зараз на ринку лікарських засобів утворився правовий вакуум, оскільки правонаступник ліквідованих структур так і не виконує своїх функцій», — зазначила Буц.
За її словами, під загрозою скорочення сьогодні опинилися понад 200 тисяч працівників галузі, оскільки внаслідок різкого стрибка курсу долара відносно гривні та відсутності дійових заходів з боку компетентних державних органів, фармацевтичний бізнес зазнає щотижневих збитків, які становлять близько чотирьох мільйонів гривень.
Це, зі слів Буц, може спровокувати скорочення кількості аптечних установ, і, відповідно, робочих місць. Крім того, кредиторська заборгованість аптечних та лікувальних установ перед оптовими компаніями складає близько 450 мільйонів гривень, оскільки поставка в аптеки проводиться за системою відстрочених платежів від 20 до 90 календарних днів. Компанії-постачальники відмовляються відпускати лікарські засоби в кредит і вимагають розрахунок по факту отримання товару в зв’язку з нестабільністю курсу долара. Крім того, в умовах, коли підвищуються орендна плата, комунальні послуги, при різкому обмеженні націнок на лікарські засоби, значно знижується рентабельність аптек.
Якщо раніше держава регулювала націнки тільки на групу життєво важливих препаратів, то тепер при оптовому продажу всіх фармпрепаратів надбавка не може перевищувати 15%, а при роздрібному — 20%. І такі правила розповсюджуються на весь асортимент лікарських засобів, який складається з дев’яти тисяч найменувань, включаючи вітаміни, лікувальну косметику та інші препарати, які приносили аптекам прибуток. Якщо врахувати, що рентабельність аптек, особливо в невеликих населених пунктах, починається з націнки більш як на 30%, то аптечні установи сіл і селищ міського типу, місячний оборот яких не перевищує 10 тисяч гривень, при введенні граничних націнок на препарати просто припинять існування навіть у разі збереження нинішньої вартості орендної плати та комунальних послуг», — відмічає віце-президент Фармацевтичної асоціації України Василь Дударчук.
Фармацевти резюмують: замість продуманих системних змін у сфері лікарського забезпечення, Кабінет Міністрів впровадив виключно ручне управління галуззю, порушив ланцюжок поставок і систему продажу, і навіть поставив під загрозу існування аптечної мережі в цілому. Представники ринку згодні з тим, що на певні групи препаратів необхідно ввести обмеження торговельної націнки, однак, на їхню думку, мораторій подорожчання не повинен розповсюджуватися на весь без виключення аптечний бізнес.
