США вкотре показали світу, як важливо політичним силам уміти домовлятись. У неділю президент США Барак Обама підписав закон про підвищення межі державного боргу країни, ухвалений раніше в обох палатах конгресу. Документ встановлює нову межу позик для уряду США — до 15 березня борг не повинен перевищити 17,2 трильйона доларів (колишній поріг становив 16,7 трильйона). Ухвалення цього закону підтвердило думку про те, що республіканці і демократи фактично уклали перемир’я в бюджетній суперечці.
• Тим часом у суботу на сайті українського Мінфіну з’явилась програма управління державним боргом на 2014 рік. Цифри в ній, порівняно із США, набагато скромніші, але для нашої країни вони не менш критичні. Нагадаємо, що Закон «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлює граничний рівень держборгу на 2014 рік на рівні 585,4 мільярда гривень, або 35% ВВП. 2014 року Україна має намір узяти в борг 163,5 мільярда гривень на внутрішньому і зовнішньому ринках, що становить понад 18,9 мільярда доларів за поточним офіційним курсом НБУ.
• Позики на внутрішньому ринку, як указується в названій програмі, становитимуть 111,3 мільярда гривень, або 68,1% від загальної суми. На зовнішніх ринках з урахуванням позик за спеціальним фондом державного бюджету України буде отримано понад 52,1 мільярда гривень, або 31,95%. При цьому співвідношення внутрішніх і зовнішніх боргових інструментів у загальній структурі державних позик може змінюватись у зв’язку з погіршенням умов таких позик і/або кон’юнктури фінансового ринку.
• Тільки за грудень 2013 року загальна сума державного і гарантованого державою боргу України зросла більш ніж на 4,3 мільярда доларів, або на 6,31% — до 73 мільярдів доларів (понад 584,1 мільярда у гривневому еквіваленті). А з початку 2013 року її зростання становило майже 8,6 мільярда доларів, або 13,31%. 2012 року державний і гарантований державою борг України зріс на 8,9%. На 31 грудня 2012 року він становив 515,5 мільярда гривень, або майже 64,5 мільярда доларів.
• Мінфін оцінює загальні виплати з держбюджету за держборгом 2014 року в 140,3 мільярда гривень, або понад 16,2 мільярда доларів за офіційним курсом НБУ. З урахуванням прогнозного обсягу зовнішніх позик загальний обсяг надходжень за ним 2014 року перевищить суму виплат за держборгом більш ніж на 23,1 мільярда гривень, або на 2,68 мільярда доларів за курсом НБУ. Програма передбачає, що частка державного зовнішнього боргу в загальній сумі держборгу на кінець 2014 року становитиме приблизно 44%, а державного внутрішнього боргу — 56%. Згідно з попередніми розрахунками Мінфіну, на кінець 2014 року питома вага держборгу в іноземній валюті може становити 56,3%, у національній валюті — 43,7%.
• За графіком прогнозних платежів Мінфіну, цього року майже половина платежів (близько 25 мільярдів гривень) припадає на Міжнародний валютний фонд і 34 мільярди гривень — на утримувачів ОВДП випуску 2013 року. Планується, що Україна повністю погасить нинішні внутрішні і зовнішні кредити 2040 року. Причому найскладнішими будуть перші п’ять років, із 2014-го по 2018 рік, на які припадає 75% платежів.
Виходить, для України найважливіша проблема публічних фінансів полягає у кращому балансуванні бюджету. Значною мірою заради цього і було зроблено нещодавню девальвацію гривні. Чи вирішить вона боргові, а отже, і бюджетні проблеми? Виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро БОЯРЧУК прогнозує, що девальвація може прискорити інфляцію, але залатати всі дірки у держбюджеті з її допомогою не вдасться. Експерт вважає, що витрати і доходи бюджету треба скоротити приблизно на 40 мільярдів гривень.
• «Бюджету в нинішньому вигляді навряд чи щось допоможе, оскільки темпи зростання ВВП, закладені в ньому, дуже далекі від реальності. Девальвація вплине на темпи інфляції з певним лагом, плюс із таким самим лагом діятиме ефект на доходи бюджету», — зауважує начальник відділу аналізу і досліджень «Райффайзен Банку Аваль» Дмитро СОЛОГУБ. А співвідношення держборгу до ВВП, на його думку, на кінець року за курсу 8,8—9 гривень за долар становитиме 45—47%.
• Поки чиновники й експерти розмірковують про високі бюджетні матерії, громадяни України занепокоєні тим, як їм вижити в умовах інфляції, що насувається, на що використовувати наявні гроші, поки вони не втратили своєї ціни. І доходять висновків, невтішних для нашої країни та її економіки, яку останніми роками витягував майже виключно внутрішній купівельний попит. Як показало дослідження компанії GFK Ukraine, початок 2014 року ознаменувався різким погіршенням споживчих настроїв. Відповідний індекс у січні 2014 року зменшився на 7,8 пункту порівняно з груднем минулого року, сягнувши найнижчого рівня за останні три роки.
• Зокрема, індекс очікуваних змін особистого матеріального становища впав на 4,4 пункту, індекс доцільності здійснювати великі покупки — на 9,7. Оцінка поточного становища у січні погіршилась на 7 пунктів. Очікування розвитку економіки країни в січні порівняно з груднем минулого року зменшились на 8,3 пункту. У січні також погіршились очікування щодо динаміки безробіття — відповідний індекс упав порівняно з минулим місяцем на 8,5 пункту. Різко посилився песимізм українців щодо курсу гривні. Зокрема, індекс девальваційних очікувань додав 13,4 пункту.
