Наприкінці минулого тижня Мінпаливенерго ревізувало виконання своєї програми підвищення енергоефективності країни. І цілком логічно, що місцем для цього був обраний Крим. З одного боку, півострів є кінцевою точкою всіх енергетичних магістралей, і йому дістаються лише «залишки» енергії, а з іншого — Крим і прилеглий морський шельф безпосередньо є джерелами енергоносіїв і можуть постачати їх всій Україні. До того ж, якщо робити висновки з енергетики, то Крим є регіоном, що найбільш динамічно розвивається: за останні чотири роки тут споживання енергії збільшилося на 30%, у той час як загалом по країні лише на 16%.
У програмі Мінпаливенерго — нарощування видобутку власних енергоносіїв, а також потужностей електрогенерації, перехід на енергоефективні технології, реконструкція й модернізація старого й монтаж нового обладнання. Реалізація цієї програми в Криму стартувала ще 26 серпня минулого року на зборах в Ялті. Що зроблено? Відповідь була невтішною. «Одночасно з бурхливим зростанням енергоспоживання, — констатував Бойко, — в Криму практично відсутня своя генерація струму. Це є дуже небезпечним чинником, який вимагає істотної й швидкої корекції».
Міністр поставив завдання протягом найближчих трьох- чотирьох років забезпечити в Криму й Севастополі зростання потужностей енергогенерації, як мінімум, на 400 мегават, а збільшення подачі електроенергії через межі півострова, як мінімум, на 200 мегават. Намічено плани нарощування видобутку кримського газу й нафти. При цьому Бойко висловив невдоволення темпами розвитку енергетики в автономії й наголосив, що місцевим керівникам потрібно навести належний порядок у платіжній дисципліні й щодо ефективності використання енергії. Важливою передумовою для цього Бойко вважає той факт, що в Криму вдалося повернути в державну власність генеруючі потужності, а державне майно, за його словами, не можна використовувати неефективно.
Визначено головні напрями майбутньої роботи. Зокрема, за словами Бойко, Крим має збільшити пропускну спроможність високовольтних електромереж. І, як з’ясувалося, для цього дійсно існує можливість. Директор держпідприємства «Кримські генеруючі системи» Ігор Піліпенко заявив, що Крим може вже зараз за рахунок будівництва недорогих підстанцій на мережах споживачів збільшити потік енергії з материка на півострів на 25,5 мегават. А незабаром третя високовольтна лінія електропередач з материка, яку планують побудувати, забезпечить усі потреби економіки, що розвивається, й соціальної сфери півострова. НАК «Енергетична компанія України» спільно з ВАТ «Крименерго» розробили на цей рік інвестиційну програму обсягом 65,9 мільйонa гривень. Ці кошти будуть направлені переважно на технічний розвиток, модернізацію старих і будівництво нових електромереж. Для Криму вже підготовлено кілька техніко-економічних обґрунтувань будівництва нових генеруючих потужностей і нарощування потужностей діючої ТЕЦ. Департамент стратегічної політики й розвитку Мінпаливенерго спільно з НАК «Енергетична компанія України» і ВАТ «Крименерго» підготували пропозиції щодо залучення кредитних коштів. Зокрема, розглядається проект реконструкції електромереж напруженням 0,4—110 кіловольт і підстанцій ВАТ «Крименерго». Фінансуватиме його на паритетних iз «Крименерго» умовах Європейський банк реконструкції й розвитку. Розроблена також Програма технічного переобладнання електростанцій і впровадження ефективних технологій держпідприємством «Кримські генеруючі системи» на період до 2015 року. Цього року намічено також вкласти майже 1,8 мільйона гривень у підвищення надійності Сімферопольської ТЕЦ. На Сакських тепломережах планується закінчити будівництво парогазової установки потужністю 20 мегават, для чого передбачені кошти в сумі 27,2 мільйона гривень. На підвищення надійності Севастопольської ТЕЦ буде витрачено майже 3,5 мільйона гривень.
Більш ніж складним завданням є розвиток мережі газопроводів Криму. У грудні минулого року були побудовані газопроводи в с. Кам’янка, смт Новий Світ, продовжується прокладання труб до Старого Криму й смт Азовське. Ці газопроводи планується ввести в дію вже восени. Разом із тим досі залишається не газифікованим Білогірський район. Тут лише планується побудувати газопроводи на Зую й на Білогірськ.
Виступаючи на нараді, голова Ради міністрів Криму Віктор Плакида сказав, що весь подальший розвиток Криму залежить від стану справ у паливно-енергетичному комплексі й від рівня забезпеченості автономії енергією. Це, за його словами, диктує необхідність термінового й комплексного розвитку всього енергетичного господарства. «Сьогодні, — наголосив він, — ДАК «Чорноморнафтогаз» забезпечує потреби автономії на 63%, але ми сподіваємося, що видобуток газу цієї компанії зростатиме, й забезпеченість зросте».
Бойко також покладає на «Чорноморнафтогаз» великі надії. За його словами, компанія розпочала освоювати Одеське родовище й структури Суботіна. Тож незабаром звідти до споживачів почне надходити паливо. Якщо збережуться нинішні темпи зростання видобутку, зазначив міністр, то через три-чотири роки Крим вийде на рівень самозабезпечення й забезпечуватиме газом інші області України.
Підводячи підсумки наради, Бойко зауважив: «Ми всі були розпещені дешевими енергоносіями, які забезпечували нам раніше високі темпи розвитку. Зараз ера дешевої енергії завершилася. Наша економіка має за три-чотири роки пристосуватися до високих цін. Інші країни це завдання вирішили, i ми теж вирішимо».
