Українські банки під керівництвом НБУ завзято стоять на стежці війни з відмиванням «брудних» грошей. З літа 2002 року вони стабільно виграють битву за битвою. У лютому цього року країну викреслили з «чорного» списку FATF насамперед тому, що банки ліквідували всіх своїх анонімних клієнтів. Однак банкіри впевнені, що втрачати або навіть послаблювати пильність їм ще рано.
Розповідаючи про «Актуальні питання забезпечення фінансового моніторингу в Україні», начальник управління фінансового моніторингу Нацбанку Олександр Бережной зазначив, що легалізація «брудних» грошей — невід'ємна частина злочинного світу і як явище зникне лише разом із ним. Виходить, що цього дракона не можна вбити, зате можна зіпсувати йому життя всерйоз і надовго, скоротивши до мінімуму число злочинних операцій. З цією метою, за словами Бережного, міжвідомча робоча група, до складу якої входять представники Держдепартаменту фінансового моніторингу, правоохоронних органів і НБУ, і розробляє певний загальний список схем, типології відмивання «брудних» грошей, що діють в Україні. Щоправда, поки що невідомо чи буде цей документ відкритим і як із ним ознайомлять банки. Але начальник управління фінмоніторингу НБУ обіцяє, що це питання вирішать до кінця поточного року.
Було б чудово, якби не лише правоохоронці, фінрозвідка і НБУ, але й усі комерційні банки мали більш повне уявлення про процеси відмивання. Тоді, наприклад, будь-якій псевдотуристичній фірмі, яка торгує людьми, було б значно складніше легалізувати свої прибутки. Проте, тут ми, схоже, ломимося у відчинені двері: навряд чи фінрозвідники можуть розповісти банкірам що-небудь новеньке з цієї теми.
Поки ж вважається, що банки мало не наосліп моніторять фінансовий світ, іноді просто лякаючи клієнтів, особливо юридичних осіб, «дивними» вимогами про надання додаткової інформації (копії контракту, витяги з реєстру цінних паперів, за якими йде розрахунок). Але нещодавно один комбанк, за словами Бережного, попрохав у всіх своїх клієнтів-юросіб зведення про їх власників. Компанії сильно перелякалися, хоча такі дії банку зовсім не вийшли за рамки українського законодавства. «Це правомірний крок, який приводить до прозорості в клієнтській базі. Подібні дії регламентуються законом, а не волею Нацбанку, і, до речі, складають основу стосунків західних банків при роботі з банками-кореспондентами інших країн», — розповів він.
Адже ніхто не обурюється, якщо при найменшій підозрі і навіть без обгрунтованих пояснень у США вам закриють коррахунок. І єдиний прорахунок українських банків у тому, що вітчизняних клієнтів до таких дій вчасно не підготували.
«За ці два роки, — констатує факт Бережной, — ми жодного разу не ставили перед собою мету проінформувати населення про особливості в роботі банківської системи із запобігання відмиванню брудних грошей. Можливо, цьому моментові дійсно потрібно приділити більше уваги».
Дивишся, і населення зрозуміє, що банки збирають про них додаткову інформацію не для підпільних цілей, а згідно з вимогами закону, і всім полегшає і стане простіше працювати. Хоча, як зазначив начальник відділу правового забезпечення фінансового моніторингу НБУ Олександр Вавдейчик, сьогодні в Україні одна з найбільш професійних у світі систем ідентифікації клієнтів. Проте Нацбанк удосконалює нормативно-правову базу роботи банків із тим, щоб мінімізувати ризики в роботі банків із клієнтами. Банки сьогодні — найчисленніший загін суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Про це, за словами Вавдейчика, свідчить той факт, що звідти приходить 97% інформації, яку отримують фінансові розвідники.
На жаль, у світі поки що не існує ідеальної національної системи запобігання відмиванню брудних грошей. У кожної з них є свої переваги і вади і різні позиції з багатьох питань. Одним із таких каменів спотикання стало питання: чи відносити уникнення від оподаткування до відмивання брудних грошей. На думку Олександра Бережного, в такій країні з перехідною економікою, як Україна, цілком виправдане і логічне розділення понять відмивання грошей і ухилення від оподаткування. «Сьогоднішнє українське законодавство цілком адекватне ситуації і не передбачає додаткової кримінальної відповідальності за відмивання такого прибутку фірмою або фізособою, які сховали прибутки від фіскалів», — говорить Бережной.
Хоч які б причини призводили до витоку капіталу або відмивання «брудних» грошей і перекачування їх до офшорів, ефект виходить один — потенційна загроза фінансовій стабільності.