У вівторок вступив в дію новий указ Міністерства регіонального розвитку та торгівлі (№79). Згідно з ним, відтепер можна буде безплатно оформити право власності на нерухоме майно, збудоване з 1992 по 2011 роки без дозволу на виконання будівельних робіт. «Порядок дає можливість досягти основної мети закону України — оформлення прав власності на нерухоме майно, що належить громадянам, побудоване в попередні роки», — прокоментував рішення Міністерства заступник міністра Роман Абрамовський.
Порядок передбачає можливість введення в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, збудованих у період з 1992 по 2011 роки, а також нескладних громадських будинків та будівель сільськогосподарського призначення.
Приймати в експлуатацію такі об’єкти будуть органи державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року. Відповідне рішення має бути ухвалено протягом 10 робочих днів від дня подання заяви власниками земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, за результатами технічного обстеження. Технічне обстеження індивідуальних житлових будинків площею до 300 кв. м відбуватиметься за спрощеною процедурою під час технічної інвентаризації лише одним сертифікованим фахівцем з технічної інвентаризації, який вноситиме відповідну відмітку в технічний паспорт.
Для об’єктів більшої площі технічну інвентаризацію та обстеження проводять два різні фахівці — з технічної інвентаризації та з технічного обстеження. В результаті оформлюватимуть два документи — технічний паспорт і технічний звіт про обстеження.
Нагадаємо, що наприкінці січня цього року Петро Порошенко підписав відповідний закон (№92).
«День» попросив експертів оцінити ризики та переваги нової ініціативи Мінрегіону.
«Якщо у тих будинках уже живуть люди і об’єкт збудований, то, звичайно, його потрібно узаконювати», — говорить генеральний директор девелоперської компанії «ОМОКС» Олексій КУЛАГІН. Він зазначає, що на сьогодні в Україні неузаконеними залишаються близько 14 тисяч об’єктів.
Утім, введення цих об’єктів в експлуатацію аж ніяк не позначиться на ціновій політиці на ринку нерухомості. «Ця нерухомість продана, в неї заселилися. Тим більше за останні два місяці продаж нерухомості впав у шість разів. Наразі ми прийшли до тієї межі, коли люди скинули валюту, купили гривні і, користуючись тим, що будівництво доростає до доларового еквіваленту приблизно три роки, одразу купили в гривні собі квартири за нижчою ціною. А сьогодні вже немає валютної грошової маси у великому обсягу, люди економлять на всьому», — пояснює Кулагін.
Утім, за його словами, будівельну амністію потрібно проводити лише один раз. «Потім ми повинні слідкувати, щоб подібних порушень не було, щоб це не стало спокусою. Я, звичайно, проти того, щоб будівництво відбувалося з порушенням містоутворюючих складових і особливо з порушенням правил та норм будівництва. Тому що під загрозою життя людей. За цим потрібно слідкувати», — говорить він.
«В цілому ця ініціатива хороша. Але виходячи з того, що у нас робить останнім часом чинна влада — нічого хорошого не буде. Тому що всі порядки, які приймають, коли доходить справа — не виконують», — вважає старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав КРАВЕЦЬ.
За його словами, існує ризик, що цей захід буде інтерпретовано лише в інтересах великих компаній. «У нас останнім часом нічого не приймають для людей, виключно для олігархів, щоб вони могли легалізувати будь-які свої незаконні схеми. Виходячи з того, що транслюють ЗМІ, вважаю, все скінчиться тим, що великі будівні компанії просто легалізують своє будівництво, замість того, щоб держава взяла на себе відповідальність і позносила всі ті незаконні забудови, навіть якщо буде якимось чином порушено право інвесторів. Потрібно це робити і нести за це відповідальність», — говорить Кравець.
Втім, Кулагін нагадує, що для контролю порушень законів забудовники створюють спеціальні інструменти в державі, такі, як Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Ростислав Кравець, в свою чергу, наголошує, що в Україні наразі варто в цілому вирішувати питання ухвалення нормативно правових документів та внесення до них змін. «Уже був прийнятий подібний порядок. І виходить так, що не встиг запрацювати один — вже прийняли інший і будуть вносити в нього зміни. Ну хто заважає прийняти один і назавжди? Тому варто після того, як ухвалюють один закон чи нормативний акт, протягом двох років заборонити вносити зміни. Щоб ніхто так «з голосу» не приймав до них змін. Ухвалили б один, побачили наслідки, притягнули б відповідальних за такі наслідки — і більше б таких помилок не допускали», — говорить Кравець.
