Неоднозначно прийнятому в українській Верховній Раді посланню Президента до народу вже два тижні. Говорити про хід його виконання ще рано, обговорювати, скоріше за все, — пізно. Проте Національний інститут стратегічних досліджень поставив перед собою завдання популяризувати це послання і розгорнув у рамках його обговорення серію професійних дискусій про пріоритети модернізації країни. Учора відбувся черговий, другий, її раунд, у якому Президент, м’яко кажучи, не виграв. Майже так само, як це було у Верховній Раді, але лише з тією різницею, що тут не було арифметичної більшості на його користь. Зате у критиків послання була істотна інтелектуальна перевага. Втім, як і на дискусії у Верховній Раді, після якої народний депутат Арсеній Яценюк говорив на брифінгу про те, що в посланні «було дуже багато тексту, послання було хороше, але ні про що. Було позначено, що потрібно робити, але що конкретно — так само незрозуміло». Колишній голова ВР упевнений, що Віктор Янукович був зобов’язаний представити свій план боротьби з безробіттям, план дій зі скорочення дефіциту бюджету України чи збалансованість державних фінансів.
Природно, що Президент і його радники, які працювали над посланням, не можуть жити чужим розумом. Але досі ще незавершена історія з неприйнятим країною Податковим кодексом свідчить про те, що думати про комунікацію з народом і його представниками потрібно не після прийняття чи оголошення якихось документів, а до того. І тоді з’являється можливість врахувати не лише думки наближених, але й зрозуміти, чим живе країна і чого домагається від свого керівництва.
Цікаво, що перший гол у ворота адептів послання, якими за службовим обов’язком виступила збірна команда НІСІ у складі директора Андрія Єрмолаєва, його заступника Ярослава Жалила, завідувачок відділами Ольги Піщуліної, Світлани Бєлої та інших, забив член правління і директор генерального економічного департаменту Нацбанку України Ігор Шумило.
Він вважає дуже важливим, що такий документ після певної перерви з’явився в Україні, і вдячний його авторам, але в той же час поставив питання про місце послання Президента за умов, коли вже є програма Президента і буде створено план дій. Він також запитав: «А хто з присутніх вважає, що цей документ є дороговказом того, що робитимуть Президент, влада взагалі та її структури у 2011 році?» Зала промовчала. А Шумило продовжував запитувати: «Хто тут проти інноваційного та інвестиційного розвитку, про що ми чуємо вже років п’ятнадцять? Але є запитання: а колектив вашого інституту підтримує підвищення пенсійного віку? Що у нас із тарифами? Приємно було слухати розповідь про регіональний розвиток, але при цьому виникало запитання: а яка частка в бюджеті центрального і місцевих бюджетів? Якщо ми говоримо про макроекономічні показники, то які цілі ставить для інфляції Адміністрація Президента?» Шумило називає послання президентів України широкими описами, але «без відвертості і правди». На його думку, в посланні має бути названо рівень інфляції, який не буде перевищено цього року, визначено дефіцит бюджету. Експерт також говорить «про відповідальність тих, хто працював над цим документом, ... де є все, але... немає нічого» і жартує: «А потім виходить, як у Райкіна. Хто шив костюм? — До ґудзиків претензії є?» Як приклад-шараду Шумило цитує рекомендації Нацбанкові з послання: «Для послаблення суперечностей у системі заходів з підтримки одночасно внутрішньої цінової та зовнішньої курсової стабільності потрібно перейти до використання як операційного орієнтиру грошово-кредитної політики НБУ реального курсу гривні»...
Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Ірина Крючкова, природно, бере послання під захист. На її думку, це політичний документ, тоді як далі йдуть технологічні документи, які спираються на його положення. Але й вона не сперечається з пропозицією чітко відокремлювати економічні цілі, пріоритети, заходи з їх досягнення та політику. Характеризуючи презентації, в яких викладалися такі напрямки послання, як соціальна і регіональна політика, вона сказала: «У мене таке враження, що я це чую вже вкотре»...
Як зазвичай, був критично налаштований до документів влади президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Він вважає, що «приціл реформ сильно зміщено». «Щоб домогтися успіху, потрібно його хотіти, — зазначає він. — Ось у нас іде активна боротьба з корупцією. При цьому повинна б зменшиться монополізація економіки. А у нас сталося її підвищення. Податковий кодекс. Результат — різке зниження кількості підприємців. Такого роду результати викликають песимізм».
«Не можна робити реформи через бюрократію (наша бюрократія наскрізь корумпована, некомпетентна і безвідповідальна), — говорить експерт і далі аналізує заклики влади роз’яснювати реформи: — Не можна роз’яснити те, що людям не подобається, що йде всупереч їхнім інтересам. Потрібен сильний зворотний зв’язок, щоб домогтися хоча б нейтрального ставлення громадян до реформ».
