Українські фермери не хочуть займатися тваринництвом, — такі висновки демонструє дослідження, оприлюднене нещодавно Інститутом соціології Національної академії наук України (НАНУ) та Державним агентством земельних ресурсів. Останні провели ряд спільних експертиз у квітні-червні поточного року на предмет ситуації на вітчизняному аграрному ринку. Всього опитали 1600 селян, 1200 фермерів та 800 керівників сільгосппідприємств. За спостереженнями експертів, основним напрямом діяльності фермерських господарств і сільгосппідприємств в Україні є рослинництво. Тваринництво продовжує залишатися головним джерелом прибутків усього лише для 7,3% фермерських господарств і для 9,5% сільгосппідприємств.
Таку ситуацію експерти пояснюють відсутністю стабільності в державній політиці щодо АПК. Як відомо, тваринництво — це «довгі гроші», які передбачають відносно точний довгостроковий прогноз ситуації на ринку, який в українських реаліях, зазначають експерти, нереальний. Так, за словами старшого наукового співробітника Інституту соціології НАНУ Олександра ГОНЧАРУКА, те, що українці бояться заробляти на промисловому вирощенні худоби, пояснюється зокрема відсутністю чіткого визначення права власності. Відтак останнє дуже часто може бути піддане сумнівам. «Якщо права власності будуть піддані сумніву або й просто проігноровані, то можна продати техніку, товарно-матеріальні цінності й вийти з бізнесу з мінімальними втратами. А коли людина будує ферми, капітальні споруди, то вона має бути впевнена, що простоять вони щонайменше тридцять років, і ніхто їх не забере, як і тисячу гектарів орендованої землі. Тут або треба мати надійну оренду, або скуповувати землю, бо завжди є небезпека втратити кормову базу для худоби. А вода, очисні споруди, організація зоотехнічної та ветеринарної служб — це також великі витрати, які потребують стабільності на десятки років. Негарантовані права є найбільшою, на мою думку, перешкодою для розвитку тваринництва», — каже Гончарук. Тож за його словами, ті люди, які працюють сьогодні у сфері сільгоспвиробництва, як правило, зайняті там, де відносно невеликі капітальні витрати.
Тим часом у світі експерти також почали спостерігати подібні до українських тенденції до відмови від скотарства. Але не через відсутність стабільності в законодавчій базі, а через зростання вартості... зерна. Такі висновки зробили експерти Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) після відвідин дев’ятої щорічної конференції з порівняльного аналізу виробництва яловичини «Аgribenchmark beef», яка проходила в Австрії. За словами виконавчого директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Єлизавети СВЯТКІВСЬКОЇ, яка брала участь у вище згаданому зібранні, в багатьох країнах високі ціни на зерно роблять його вирощування вигідішним, ніж відгодівля худоби на пасовищах. «Така ситуація призводить до витіснення даної системи вирощування в ряді країн, зокрема й в Україні», — каже Святківська.
Нагадаємо, наприкінці червня цього року УКАБ прогнозував на 2011 рік зниження рентабельності виробництва всіх видів м’яса у зв’язку з істотним подорожчанням кормової складової. Відповідно до інформації, наведеної в щорічному дослідженні УКАБ «Ведення аграрного бізнесу в Україні-2011», зростання виробництва м’яса в 2011 році складе 3—4%, тимчасом як роком раніше цей показник сягав 7%. На думку аналітиків, подорожчання кормів спричинить зниження темпів зростання виробництва й подальший перерозподіл ринку.
ДО РЕЧI
У липні, за даними інформаційного порталу «Свинарство в Україні та світі», закупівельні ціни на молодняк великої рогатої худоби вищої вгодованості з дотацією склали 15, 439 тис. грн. за тонну. У порівнянні з минулим місяцем ціна зросла на 3%, а у порівнянні з попереднім роком — на 36%. Максимальну ціну зафіксовано у Київській області (17, 830 тис. гривень), а мінімальну — в Одеській (13,400 тис. гривень за тонну). Так оптово-відпускні ціни на яловичину І категорії були на рівні 29,85 грн. за кілограм. Це на 17% вище за показник аналогічної дати 2010 року і на 3% дорожче, ніж минулого місяця. Максимальну ціну (40 грн. за кілограм) зафіксували у Рівненській області, а мінімальну (22,6 грн. за кілограм) — у Донецькій. Роздрібні ціни на яловичину порівняно із попереднім місяцем зросли на 2%, а по відношенню до минулого року — на 7% і становили 39,18 грн. за кілограм. Закупівельна ціна на свиней І та ІІ категорій з урахуванням дотацій становила в середньому 14,521 грн. за тонну. Впродовж місяця ціна зросла на 5%, а за рік — на 11 %. Мінімальні ціни на свиней спостерігались у Івано-Франківській області (11,000 тис. гривень за тонну), максимальні — в Дніпропетровській (17, 870 грн. за тонну). Оптово-відпускні ціни на свинину ІІ категорії впродовж місяця зросли на 2%, а впродовж року — на 5%. Станом на 15 липня середньозважена ціна на свинину становила 27, 52 грн. за кілограм, при- чому найвищу ціну зафіксовано у Рівненській області (40 грн. за кілограм), а найнижчу — у Донецькій (22,6 грн. за кілограм). Роздрібні ціни на свинину ІІ категорії протягом останнього місяця не змінились, а протягом року знизились на 1% та встановились на рівні 39,28 грн. за кілограм. Щодо роздрібних цін, то вони перебували на рівні 17,65 грн. за кілограм. Хоча по відношенню до попереднього місяця вони теж зросли на 2%, проте порівняно з попереднім роком навпаки — знизились на 6%.
