Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дороги без ям і майже без... аварій

Шведський підхід до сталого розвитку. Частина 3
2 липня, 2018 - 19:50

Резонанс другої частини серії матеріалів, присвячених досвіду Швеції у впровадженні Цілей сталого розвитку-2030, в якій ми розповіли про транспортні артерії Швеції, спонукав нас детальніше зупинитися на темі шведських доріг. Без сумніву — це те, що сьогодні в Україні — якщо говорити «дипломатичною мовою» — є зоною росту. У Швеції, без сумніву, є чого повчитися...

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування у Швеції становить 579 тисяч 564 кілометри. І 2050 тисячі з них — це автомагістралі. І це дорожнє полотно визнано... найбезпечнішим у світі.

Одного дня шведи просто вирішили, що до смертності на дорогах не можна ставитися як до невідворотного зла. Відтоді у Швеції є державна програма під назвою Vision Zero (Мета: Нуль — з англійської), яку було схвалено парламентом у жовтні 1997 року.

Метою програми було максимально скоротити число людських жертв внаслідок автомобільних аварій і в майбутньому досягти показника — нуль втрачених людських життів за рік.

The Economist якось підрахував, що при колосальному збільшенні кількості машин та відстаней з 1970-х років лише 264 особи загинули на дорогах Швеції 2013 року. Це був абсолютний рекорд. Адже це всього лише три смерті на 100 тисяч людей. Для порівняння: в Євросоюзі цей показник становить у середньому 5,5, а у Сполучених Штатах Америки — 11,4. В Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей показник — 12 людей на 100 тис.

НАЙНИЖЧИЙ ПОКАЗНИК СМЕРТНОСТІ Й ТРАВМУВАННЯ

Основною ідеєю державного підходу в питанні дорожньої безпеки став принцип, що проектування — це найважливіше. Суть такого підходу полягає в тому, що дизайн безпечних доріг виходить на перший план. Шведи просто прийняли як факт те, що водії — це звичайні люди, тож навіть найжорсткіші штрафи не врятують їх від помилок. Тому потрібно спроектувати все таким чином, щоб або унеможливити їхні помилки, або зробити їх не смертельними.

Швеція почала будувати дороги типу «2+1» — тобто смуга в одному напрямку, смуга в іншому і ще одна, яка працює то в одному, то в іншому напрямку залежно від навантаження.

З’явилося 12,6 тис. нових дорожніх переходів для пішоходів, включаючи пішохідні мости, «зебри» з підсвічуванням і дорожні відбійники. Впроваджено сувору програму протидії керуванню автомобілями в нетверезому стані. Також у країні знизили обмеження швидкості в міських людних зонах і побудували бар’єри для безпеки велосипедистів. Всі ці зміни обумовили зниження смертності й травмування на дорогах — і все завдяки тому, що країна змінила сам підхід до дорожньої безпеки.

Зменшення швидкості на дорогах є одним із наріжних каменів шведського підходу до забезпечення дорожньої безпеки. За словами Андерса Ліє із Шведської транспортної адміністрації (Trafikverket), «повільніше — менше шкоди».

На державних дорогах існує обмеження швидкості у 80 км/год., тоді як на автомагістралях — 120 км/год., але водії зазвичай не переходять відмітки в 110 км/год.

Також у країні дуже ефективно використовуються дорожні камери. Але їхньою основною метою є не покарання водіїв, а зменшення середньої швидкості на ділянці, на якій стоїть камера. Також для того, щоби мінімізувати кількість ДТП, на державних дорогах лінії руху часто розділені фізичними бар’єрами. Одне це нововведення надало можливість зменшити кількість нещасних випадків на дорогах на 90%.

При цьому завдяки конструктивним нововведенням на багатьох дорогах Швеції машини просто фізично не можуть їхати швидко. Спочатку це викликало серйозне обурення водіїв, але статистика смертності переконує будь-якого скептика. Швеція дійсно на державному рівні дбає про те, щоб її громадяни на дорогах країни відчували себе безпечніше.

ДОРОГИ З ПІДІГРІВОМ

Та найбільше, що здивувало на шведських дорогах, — це те, як тамтешні тротуари «самоочищуються» від снігу.

У Швеції практично всюди використовують обігрів тротуарів та пандусів за допомогою кабелів з низьким рівнем енергоспоживання.

Крім того, шведи замість того, щоб витрачати сили на постійне прибирання снігу, його вкочують спеціальними машинами і вже після цього поливають дороги «гарячим піском». Проте навесні виникає проблема — всі ці шари снігу починають танути. Але і тут у скандинавів є рішення: у період зміни температури вони поливають дороги антифризом, який дає змогу снігу не замерзати вночі й поступово танути вдень.

СИСТЕМА «ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА»

Вся шведська система з обслуговування доріг розділена на 113 районів, у кожному приблизно 800 — 1200 кілометрів доріг. Більш ніж 20 років усі роботи з будівництва та експлуатації доріг виконують підрядні організації. Фірма отримує право на обслуговування певного району. Якщо робить це якісно, то через чотири роки їй подовжують контракт ще на два роки.

За всіма роботами — суворий державний контроль. Це жорстка система правил і стандартів. Левова частка контракту, 60 — 70% — це обслуговування доріг у зимовий час. У Швеції існує п’ять видів стандартів доріг залежно від інтенсивності руху. Найвищий стандарт — це дороги з інтенсивним рухом — понад 16 тисяч автомобілів на добу. Дороги тут чистять щодвігодини, якщо випав один сантиметр снігу. Цей стандарт знижується до трьох, чотирьох, п’яти, а часом і восьми годин, якщо інтенсивність руху — кілька сотень машин на день.

Такі ж вимоги до якості дорожнього полотна. Якщо на дорозі найвищого стандарту з’явилася яма, на її ремонт дають від кількох годин до половини доби. Менш завантажені дороги можуть почекати тиждень-два.

Контракт регламентує все: терміни проведення ремонту, якість його виконання, тип верхнього шару покриття для різних шляхів, прибирання снігу і штрафи за невиконання всіх цих норм. Розмір штрафу залежить від порушення, але завжди вдвічі більший від вартості невиконаної або неякісної роботи.

«Біда» шведських автошляховиків — шипована гума, яку масово використовують скандинави. Колія, зроблена шипами, вимагає постійної заміни верхнього шару асфальту. За цим ретельно стежать і ремонтують такі дороги кожні три-шість років. Гуляючи по Стокгольму, можна зустріти відповідні дорожні знаки з зображенням перекресленого шипованого колеса. Цей знак сигналізує про те, що цією вулицею їхати на авто з такою гумою заборонено.

ГАРАНТІЇ ЯКОСТІ НА ДЕСЯТЬ РОКІВ

Якщо в Україні, відповідно до діючих тендерів, підрядник може давати гарантію на свою дорогу терміном у п’ять років експлуатації, то у Швеції мінімальна межа — вдвічі вища. Будівельники доріг повинні враховувати, що асфальт має пролежати не менше ніж десять років, і гарантувати його якість. Ремонт після десятирічної експлуатації також відбувається згідно зі стандартами. Головними з них є якість і надійність.

Дороги з інтенсивним рухом перевіряють щороку за допомогою спеціального обладнання і стежать за всіма стандартами. Інші — перевіряють раз на два або раз на п’ять років. Так само планують, в які дороги потрібно вкладати гроші й ремонтувати раз на рік-два.

Суворий контроль, вимірювання, планування, дотримання всіх стандартів і технологічного процесу — запорука якості шведських доріг.

Щорічно на будівництво та обслуговування державних доріг надається сім мільярдів крон — це більш ніж 800 мільйонів євро. Всі планові ремонти і будівництво доріг здійснюють у теплу пору року.

ПОДАТОК НА ПЕРЕВАНТАЖЕНИХ У СТОКГОЛЬМІ Й ГЕТЕБОРЗІ

У Швеції застосовується система стягнення податку на перевантаженість. Діє вона у двох містах — Стокгольмі й Гетеборзі. Раніше цей податок поширювався тільки на транспортні засоби, зареєстровані у Швеції.

Із 1 січня 2015 року такий податок діє щодо транспортних засобів як зі шведськими, так і з закордонними реєстраційними знаками.

Цікаво, що для оплати проїзду не потрібно зупинятися в контрольному пункті. При перетині контрольного пункту камера відеоспостереження фіксує реєстраційний номер транспортного засобу. Знімок відправляється у Шведське транспортне агентство (Transportstyrelsen), де проводиться ідентифікація автомобіля.

ПАРКУВАННЯ У ШВЕЦІЇ

Паркуватися на вулицях міста можна лише з правого боку (не можна паркуватися проти руху). У більшості шведських міст паркування на вулицях є платним з 8-ї ранку до 6-ї вечора з понеділка до п’ятниці. Вартість паркування SEK 10 — 30 на годину.

Якщо паркуєтесь на вулиці на ніч, зверніть увагу на знаки, щоб переконатися, що ця вулиця не буде забиратися цієї ночі.

Паркування в гаражах і паркінгах коштує в середньому SEK 30 — 60 на годину.

Найдешевший варіант — користуватися паркуванням системи Park & Ride, яке зазвичай розташоване на околицях міст. Вартість такого паркування SEK 15 — 20 на день.

P.S. «День» вдячний ПРООН України за надану можливість висвітлювати досвід Швеції в досягненні Цілей сталого розвитку для наших читачів.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День», Київ — Стокгольм — Київ. Фото автора
Газета: 
Рубрика: