Правило капітана Врунгеля «Как вы яхту назовете, так она и поплывет», схоже, всерйоз сприймається в Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва. Принаймні цей висновок можна зробити зі слів його голови Андрія Дашкевича, який заявив на колегії цього відомства, що передбачувана трансформація комітету в Національну комісію з питань регуляторної політики та підприємництва докорінно змінить значення його роботи та сприятиме покращанню бізнес-середовища.
Утім, комітет і без реорганізації, на думку Дашкевича, ефективно працював увесь рік. Серед досягнень — покращання умов ведення бізнесу, а також самого стану малого та середнього бізнесу, упорядкування дозвільної системи шляхом скорочення кількості відповідних нормативних актів, діалог між владою та підприємцями і ще безліч корисних для підприємницького клімату справ.
Під діалогом із владою Дашкевич мав на увазі регулярне проведення форумів «Бізнес і влада — партнери», на яких бізнесу, як здавалося, мали дати можливість висловитися з болісних для нього питань. Бізнес висловлювався, і деякі проблеми справді вирішували. Однак, як стверджують експерти «Дня», на цих зустрічах слово надавали тільки наближеним до влади бізнесменам.
Досить дивно чути і твердження про покращання умов для бізнесу з огляду на те, що минулого року ліквідували ВЕЗ, а слідом за ними з території України пішло й багато інвесторів. Однак Дашкевич навів статистику, згідно з якою нині в країні нараховується близько 780 тисяч юридичних осіб і понад мільйон підприємців-фізосіб. За його словами, порівняно з 2004 роком їхня кількість збільшилася на 1,5%. Приріст, безумовно, позитивний, однак обіцяним мільйоном нових робочих місць він і не пахне.
За словами Дашкевича, ефективно регулювати підприємницьку діяльність не завжди вдається через небажання відомств, від яких це залежить, робити бізнесу якісь поступки. Так, Держпідприємництву не вдалося добитися полегшення умов землевідведення, санітарних і забудовних перевірок. Не йдеться поки що і про спрощення процедур отримання земельних ділянок під забудову, виведення приміщень із житлового фонду. На це, як і раніше, витрачають роки. Як зазначив Дашкевич, єдиним відомством-капітулянтом стало Міністерство надзвичайних ситуацій. Однак, за інформацією Ради підприємців при Кабміні, процедура отримання дозволу від органів пожежного контролю, як і раніше, одна з найпроблематичніших для початківців-підприємців, які втрачають на неї в середньому по 28 днів і 988 гривень, враховуючи хабарі.
Однак одне з досягнень, задекларованих Дашкевичем, підприємницькі кола визнають безумовно: «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». З 1200 дозволів тепер залишається тільки 100, причому їх визначатимуть закони, а не різні постанови або укази. Закони регулюватимуть порядок видачі дозволів, їхню вартість і термін дії. Новацією для нашої держави стане заявочний принцип — більшості підприємств не треба отримувати дозволів, а досить повідомляти органи влади про виконання відповідних вимог. Однак, як раніше заявляв керівник проекту МФК «Розвиток підприємництва в Україні» Андрій Гуревич, такий принцип ще потребує імплементації.
Щоб відповідні органи могли його дотримуватися, вони повинні розбити підприємців на групи ризику для суспільної безпеки. За словами експерта, в Європі, де подібний принцип працює вже багато років, тільки 10% з усіх підприємств визнані небезпечними та потребують отримання дозволів. В Україні ж подібним розподілом ще ніхто не займався. За словами Гуревича, до групи безризикових підприємств в Україні слід зарахувати не менше 90% підприємств малого та середнього бізнесу. З них деякі (умовно небезпечні) надаватимуть декларації про благополуччя, а інші зможуть обійтися навіть без цієї формальності.
Вершинним досягненням ліберальної дозвільної системи є так зване єдине вікно. За запевненням Дашкевича, в усіх 677 органах державної реєстрації воно вже успішно працює. Але, як стверджують бізнесмени, це, м’яко кажучи, не зовсім так, оскільки без додаткових довідок однаково не обходиться, що підтвердив і сам голова комітету. Він також зазначив, що в деяких галузях принцип «одновіконності» і поготів ігнорують. За його інформацією, зараз триває активна перевірка всіх реєстраторів. 1800 органів уже перевірили, знайшли 650 порушень і порушили 300 кримінальних справ. Так що, можливо, згодом «єдине вікно» остаточно відкриється. До речі, на доповнення до офіційних органів створені ще 673 дозвільні центри, завдання яких — видавати документацію згідно з новим законом. І, хоч як це дивно, Держпідприємництво цим пишається. Тим часом було б простіше посадити по одному чи по два експерти в усіх 677 офіційних органах, аніж створювати альтернативну бюрократичну машину. Створивши її, комітет одразу загрожує застосовувати надзвичайні заходи за саботаж принципів спрощення.
Пробуксовує прогрес і в регуляторній політиці. Тут комітет стикається з певними проблемами — не всі відомства, приймаючи ті чи інші акти, готові до суспільного контролю. За його інформацією, комітет не зміг проконтролювати 233 акти: Міністерство агрополітики, Мінфін, КРУ, Держкомзем і Держжитлокомунгосп відмовляли в розгляді.
Найчутливішим для підприємців цього року стане те, що комітету не вдалося добитися державної фінансової підтримки для малого та середнього бізнесу. Було потрібно 107 мільйонів гривень, а отримали тільки 21,8.
Залишається сподіватися на краще майбутнє. Цього року, за словами заступника голови комітету Сергія Іголкіна, комітет продовжить боротися з непотрібними регуляторними актами, посилить суспільний контроль за держвтручанням у справи бізнесу, займеться подальшим спрощенням видачі дозволів. Особлива увага — скороченню податкового тиску й остаточному законодавчому закріпленню спрощеної системи оподаткування. За словами Дашкевича, буде створена концепція, що не допустить використання цієї системи, покликаної допомагати дрібному бізнесу, для мінімізації сплати податків великими та вельми рентабельними підприємствами. Але чи дійдуть до цього руки в нового уряду? Нещодавно прем’єр-міністр України Юрій Єхануров заявив, що змін до податкового законодавства цього року не буде, оскільки «ми займатимемося улюбленим українським спортом — призначенням уряду, і тому не до податків буде. Податками вже займатимемося наступного року». Тож із затвердженням багатостраждальної «спрощенки», та й, швидше за все, й інших ініціатив Держпідприємництва, доведеться зачекати.
