По-перше, в раді «Вільної гавані» (так, за прикладом Гамбурга,
називалося одеське «порто-франко») були присутніми представники всіх верств,
які проживали на території міста. По-друге, інтереси держави «пильнували»
представники Міністерства внутрішніх справ, фінансів, прикордонного і митного
департаментів імперії. Капітан «Вільної гавані» (начальник по-нашому) підкорявся
раді, як глава виконавчої влади. Можна ще відмітити «прозорість» бюджету
«Вільної гавані», тендери на підряд, протекціонізм щодо власного промисловця
і купця... Словом, громадяни Одеси знали, куди і на що йдуть їхні гроші,
чи з'являться нові робочі місця і яким спеціальностям доцільно навчати
своїх дітей.
Чим же цікава ВЕЗ, яка відкривається начебто в Одесі? Підкреслюю
— начебто, бо Указ Президента розглянуто парламентом тільки в першому читанні,
а що там залишиться після другого, ніхто не знає.
Припускаю, що підсумки підводити рано. Адже Леонід Кучма
не з «підготовчого класу»: своїх виборців п'ять років тому він «купив»
обіцянкою серйозних економічних реформ, а Одесу — обов'язковим відродженням
«порто-франко»...
Так от, відтепер на території зони «порто-франко» запроваджується
спеціальний податковий режим суб'єктів зони. Суть: інвестори звільняються
на три роки від оподаткування на прибуток, одержаний від реалізації проекту,
а в подальші три роки отримують п'ятдесятивідсоткову знижку від величини
податку. Далі (цитую): «...зазначена пільга застосовується з моменту одержання
першого прибутку».
Можна собі уявити подив тих, хто хотів «осісти» в нашому
«порто-франко», коли прочитають цей рядок! Адже в нас лише одиниці показують
прибуток. Президент компанії, що займається торгівлею бензином, може міняти
раз на місяць машину, будувати офіс, обклавши його італійським мармуром,
але прибутку в нього немає. Для податківців він бідний, як церковна миша.
Однак, можливо, ВЕЗ створюється задля «транзиту»? Усі ми
знаємо, наскільки малопривабливою стала Україна для перевізників: автомобілісти,
залізничники, моряки та річковики котрий уже рік намагаються «вибити» з
парламенту й уряду закон про «транзит», який почне стимулювати повернення
вантажопотоків на нашу територію.
І ще одна вражаюча цитата: «У разі вивезення товарів та
інших предметів на територію зони «порто-франко» задля транзиту, оподаткування
відбувається відповідно до законодавства України. А ми понадіялися, що
наше «порто-франко» стане класичною консигнаційною зоною. Проводячи «катанку»
на «Запоріжсталі», я відправляю її в Одесу, складую і чекаю зручної для
себе ціни. Мені вигідно постачати її з ВЕК, якщо вона звільняється від
додаткового оподаткування і не б'є по кишені металургів, перевізників і
покупців. Іншими словами, вивільняє всіх учасників процесу «купівлі — продажу»
від грабіжницьких українських податків.
До речі, саме про це вів мову в Одесі під час Міжнародної
виставки «ТрансУкраїна» президент Української транспортної спілки Євген
Марчук. Його слова знайшли розуміння і відгук у керівників найбільших транспортних
фірм Балтії, Грузії, Білорусі та Росії .
