Менше ніж півтора місяця залишилось до повноцінного вступу в дію режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Влада робить усе можливе, щоб винести урок з досвіду, набутого в ході реалізації односторонніх автономних торгових преференцій, отриманих Україною від ЄС в рамках Угоди про асоціацію. Як повідомила заступник глави Мінекономрозвитку та торгівлі, торговий представник України Наталя Микольська, частка ЄС у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України зросла до 32,9%, тоді як частка РФ зменшилася до 12,7%.
ЧОМУ ВІДБУЛОСЯ ПАДІННЯ ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ ДО ЄС?
Однак, чому навіть в умовах односторонніх преференцій сталося падіння експорту України до ЄС? Заступник міністра посилається на кілька об’єктивних причин і відповідних пояснень. Це — зміна цінової кон’юнктури на такі товари, як зерно, в тому числі кукурудзу, руду, металопрокат. Це події на сході країни (у загальному падінні на експорт з Донецької та Луганської областей припадає більше половини).
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк днями відзначав, що за рік односторонніх торгових преференцій Євросоюз вже став для нас одним з основних торгових партнерів. Водночас він вважає, що такий (двосторонній) режим торгівлі є викликом для українських експортерів. Але прем’р переконаний, що українські компанії «готові долати експортні бар’єри, підвищувати стандарти якості своєї продукції та модернізувати вітчизняні підприємства до стандартів Європейського Союзу».
«Дія зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розпочнеться з 1 січня 2016 року. Не повинно бути жодних сумнівів, що це може бути відкладено», — переконаний голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.
«Ми не погодились на внесення змін до Угоди про ЗВТ, — продовжив він, виступаючи на Міжнародній торгово-промисловій конференції «Експортно-імпортні відносини Україна—ЄС-2016: готовність влади та бізнесу», — і на тристоронні переговори з Росією для роз’яснення суті та результатів, до яких може призвести ця Угода».
ГАЛЬМУЮТЬ СПІВПРАЦЮ «ТІНЬ» І КОРУПЦІЯ
Голова представництва ЄС в Україні також відзначив: «У ЄС багато хто говорить про те, що слід провести нову індустріалізацію Європи... Для України це нові можливості, як це використати для себе». Однак посол зауважив: «Я дуже оптимістично налаштований з приводу того, що може відбутися через два, три, чотири роки. Але я наполягаю на тому, що цього (відчутного зростання товарообороту між ЄС і Україною) не відбудеться 1 січня 2016 року». Спростовуючи настрої скептиків, він наполягає на тому, що не можна опускати рук. «Нам треба побудувати фундаменти, запустити, і результат прийде», — впевнений Томбінський.
Посилаючись на дані НБУ, він відзначає, що 47% української економіки знаходиться в тіні, і наголошує, що це, як і корупція, є перешкодою до торговельних стосунків, адже партнери хочуть бути впевнені, що угоди, укладені ними з українцями, не будуть одноразовими акціями, а — послідовними економічними зв`язками бізнес-суб`єктів. На думку посла, ЗВТ важлива для України також і тим, що має бути здійснений перехід на європейські технічні умови та норми, що стимулюватиме прихід європейських інвестицій.
«У тих секторах економіки України, де домінує не великий, а малий і середній бізнес, ми приростили свої постачання до ЄС, — відзначає директор підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, — приріст за різними товарним групам становить 10, 20, 30 мільйонів доларів». З цього він робить висновок, що автономні преференції не дали очікуваного ефекту і готовність великих українських компаній для розгортання експорту в ЄС залишається низькою. Однак, на його думку, дуже важливо, що преференції активізували бізнес взагалі й особливо малі та середні підприємства.
ПЕРЕВАГА В «2,8 ДОЛАРА НА КІЛОГРАМІ»
«Це для нас можливість, чи загроза?» — запитує Власюк і посилається на дослідження, проведені «Укрпромзовнішекспертизою». Вони показали, що у українського бізнесу є великі можливості для нарощування постачань до Євросоюзу. «У нас є товари, які користуються в Європі великим попитом, а ми можемо його задовольнити, але виробляємо їх або мало, або зовсім не продукуємо, — вказує Власюк, і додає: — Це до питання інвестицій і реструктуризації нашої промисловості».
«Європа імпортує на 114 мільярдів євро одягу. Наш експорт становить лише 0,4%. А, наприклад, насосів і компресорів ми виробляємо на 37 мільярдів, взуття — на 23 мільярди, — оперує цифрами Власюк. — Але наша частка на європейському ринку цих товарів — лише 0,5—0,7%. Це означає, що ринок дуже великий. І навіть у тому разі, якщо ми збільшимо експорт, скажімо, на 1%, то нас там все одно не буде сильно помітно. Але для України це буде справжній прорив».
«Порівняємо вартість постачання продукції легкої промисловості в Європу з Китаю і з України, — продовжує експерт свій аналіз. — Досить сказати, що контейнер йде туди з Китаю два місяці, що здорожує таку продукцію. До того ж на неї поширюється ввізне мито. Відтак загальна наша перевага перед китайцями становить в Європі 2,8 долара на кілограм. І це треба використовувати».