На 10 січня Нацбанк встановив офіційний курс національної валюти щодо долара у розмірі 27,02 гривні (6 січня на міжбанківському валютному ринку за долар давали 27,05-27,25 гривні). Святкове скидання «зелених» після Різдва, природно, припинилося, але гривня, як бачимо, продовжує рух униз. У грудні минулого року, як повідомили «Дню» у FOREX CLUB, курс продажу безготівкового долара США в Україні зріс на 6,4% до 27,2 гривні, готівкового — на 2,6% до 27,55 гривні. Основною причиною нестабільності курсу стала націоналізація «ПриватБанку», в результаті якої на ринок вийшов великий обсяг готівкової гривні, вважають у FOREX CLUB.
За прогнозами аналітиків компанії курс гривні до долара на готівковому ринку України до кінця січня може перебувати в діапазоні 27-28,5 гривні, на безготівковому — 26,25-27,5 гривні. У FOREX CLUB припускають, що відтік депозитів і коштів з коррахунків «ПриватБанку» триватиме через недовіру населення і бізнесу до банківської системи.
«Залежно від агресивності відтоку, гривневі кошти будуть надходити, зокрема й на готівковий валютний ринок, продавлюючи попит. За активного відтоку валютних депозитів можливе формування дефіциту валюти у «Приваті». Він буде купувати її на міжбанку, що може створити дисбаланс між попитом та пропозицією», — зазначає старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин.
Тож вплив націоналізації найбільшого системного банку країни на курс гривні, всупереч запевненням, які лунали з Нацбанку, стало незаперечним фактом. І не випадково українська влада далеко не відразу наважилися на «війну» з головним власником «Привату» Ігорем Коломойським, а перемігши його, раділа, що операція «націоналізація» пройшла, здавалося б, мирно і за обопільною згодою. Про це заявила журналістам голова Національного банку України Валерія Гонтарєва.
«Акціонери «ПриватБанку», які не змогли виконати програму докапіталізації, направили листа до Кабміну з проханням про входження держави до капіталу фіну станови», — сказала вона й запевнила, що колишній менеджмент банку надаватиме допомогу новій команді. Насправді олігарх до останнього тримався за свій актив, а його політичні противники й монетарні виконавці їх волі добре розуміли, що з ним потрібно бути насторожі.
Деякі ЗМІ вважають, що зломити опір екс-губернатора допомогли виховні бесіди МВФ. Здається, все було набагато складніше. Олігарх, улюбленою забавою якого було «розведення лохів», не передбачав, що таке саме хобі може мати і хтось інший. Зрозуміло, що змову проти нього було ретельно й системно сплановано й здійснювалася вона в усіх площинах, по горизонталі та по вертикалі. Ми пам’ятаємо, що першу скрипку грали деякі медіа, а заключний акорд, як відомо, довірили навіть не Нацбанку і не уряду, а РНБО.
Чи можна вважати, що Коломойський остаточно здався? Негативна відповідь на це питання міститься в заяві екс-правління «ПриватБанку». У ній наголошується, що цей найбільший у країні банк перейшов у володіння держави в рамках чергового перерозподілу власності. Автори цього послання відзначають, що держава ініціювала низку інформаційних атак, які призвели до кількох хвиль паніки серед клієнтів банку.
«Остання атака була спровокована Гонтарєвою, коли вона зібрала на закриту нараду провідних банкірів та експертів і розповіла, що «ПриватБанк» можуть націоналізувати», — зазначають члени правління і додають, що цю «чутку» із задоволенням підхопили ЗМІ. Екс-правління звинувачує главу Нацбанку в тому, що вона вела цілеспрямовану політику знищення банку. За оцінкою екс-правління, від такої політики НБУ насамперед виграли банки з російським капіталом.
Відхиливши звинувачення у створенні в капіталі банку «дірки» у 148 мільярдів гривень, екс-правління повідомляє, що насправді вона утворилася не через виведення грошей, а в результаті того, що «НБУ різко і, як ми вважаємо, несправедливо змінив політику обліку заставного майна». І хоча ця зміна набула чинності лише 1 січня 2017 року, банк, роз’яснюють колишні його керівники, втратив право враховувати застави загальною вартістю 142,8 мільярда гривень.
Не згодні у «ПриватБанку» і з обвинуваченнями в розбазарюванні отриманого від НБУ рефінансування (30,2 мільярда гривень). Автори заяви зазначають, що після приходу до НБУ Гонтарєвої кредитна ставка рефінансування піднялася для «Привату» до 28-32% річних, тоді як для інших великих банків її 2016 року було знижено. В сумі, на час націоналізації, він виплатив 24,2 мільярда гривень (11,1 мільярда гривень тіла кредиту й 13,1 мільярда за відсотками).
Ознайомившись із заявою екс-правління «Привату», яку, швидше за все, було санкціоновано або навіть ініційовано Коломойським, заступник голови Ради Національного банку Тимофій Мілованов написав на своїй сторінці у Facebook: «Ніякої «мирної» націоналізації «ПриватБанку» немає і не було ... Я сподіваюся , новий менеджмент зможе ефективно працювати, незважаючи на опір з боку колишніх власників». До цього побажання не можна не приєднатися — занадто багато в країні зав’язано на цьому банку. Але ж не тільки на ньому ...
Деякі аналітики бачать у, здавалося б, успішній націоналізації «ПриватБанку» виклик для існування чи не всієї банківської системи країни. І дійсно, дітище Коломойського через свої масштаби багато в чому є своєрідним дзеркалом нашої банківської системи. У пояснювальній записці до внесеного до парламенту 14 грудня 2016 року законопроекту № 5539 «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків», зокрема, зазначається, що за прогнозами до початку 2017 року дві третини українських банків не будуть відповідати вимогам щодо розміру статутного капіталу відповідно зі встановленим Нацбанком графіком і будуть виведені з ринку.
Теоретично така перспектива є навіть у державного «Ощадбанку», який неодноразово за вказівкою згори використовувався для пільгового фінансування певних компаній. Велика частина виданих ним кредитів або взагалі не повертається або обслуговується із затримками, а третина підлягає списанню як беззаставні. Безнадійні кредити досягли приблизно 20 мільярдів гривень, а за 2015 рік банку вдалося повернути лише мільярд. Чи доведеться країні з милості влади ціною подальшої девальвації рятувати і його, як зараз «ПриватБанк»?
Відомо, що великі гроші дають владу. Але і влада дає великі гроші. На цьому будь-якому олігархові легко послизнутися. Колись, перед самою своєю втечею з країни, тодішній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко, відповідаючи на запитання «Дня», визнав, що він, безумовно, не ангел. Чи наважиться колись смиренно повторити цю фразу Коломойський? І хто може гарантувати, що «добровільно» віддавши свій бізнес, він назавжди визнає себе лохом, відкине думку про реванш у політиці й «закопає» сокиру «війни» проти кривдників...
