Днями Державна податкова служба України відсвяткувала свій 20-річний ювілей. Справедливо було б передбачити, що кращим подарунком працівникам служби було б прийняття парламентом нинішнього проекту Податкового кодексу в другому читанні. Проте чи станеться такий подарунок, поки невідомо. Нагадаємо, що після тривалої критики кодексу з боку бізнесу віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко доручив Міністерству фінансів взяти до уваги поправки до Податкового кодексу, запропоновані «Реформаторським клубом», — неполітичним об'єднанням лідерів українського бізнесу. Як саме бізнес хоче змінити кодекс? І, головне, чи зможе, якщо держава «не почула» його з першого разу? На ці та інші запитання «Дня» відповів директор аналітичного центру «Експертна рада» (Київ), керівник громадської організації «Реформаторський клуб» Іскандер ХІСАМОВ.
— Замість обіцяного послаблення податкового тиску новий Податковий кодекс злякав український бізнес його можливим посиленням. Якою є ваша позиція стосовно документа: його слід відхилити чи цей кодекс все ж реально доопрацювати?
— Податковий кодекс свідчить про економічну і політичну систему країни більше, ніж будь-які заяви політиків або партій, і, можливо, навіть більше, ніж Конституція. Політики можуть говорити про ліберальні цінності, а з податкових документів виходить, що вони будують типовий держкапіталізм.
Розробники обговорюваного нами документа ставили перед собою великодушні цілі — прийняття Податкового кодексу як цілісного, гармонійно зв'язаного і комплексного документа, що має забезпечити досягнення балансу інтересів держави і платників податків. Справді, в проекті кодексу закладено цілу низку прогресивних новацій, спрямованих на стимулювання інвестицій і інновацій.
Проте документ готувався поквапливо, внаслідок чого в ньому виявилося безліч помилок і недоробок. Це й недопрацьовані норми щодо адміністрування «звичайних цін», які нададуть податківцям можливість диктувати підприємствам ціни покупки і продажу сировини та матеріалів; це і норми про впровадження непрямих методів визначення податкових зобов'язань, які можуть призвести до втручання податківців в особисте життя підприємців.
Уже вочевидь, що трьох тижнів, які залишилися до закінчення поточної сесії Верховної Ради, явно не досить для якісної підготовки проекту Податкового кодексу України. Можливо, голосування за проект Податкового кодексу буде перенесено на осінь, для того щоб у депутатів і підприємців був час для якісної підготовки тексту цього документа.
— Що саме і навіщо змінити в документі перш за все пропонує «Реформаторський клуб»?
— Особливо багато недоробок у другому розділі кодексу, який регламентує питання адміністрування податків, права й обов'язки платників податків і податкових органів. Наприклад, тепер, згідно з нормами проекту Податкового кодексу, контролюючі органи отримають право «вилучати оригінали первинних документів, які свідчать або можуть свідчити про порушення податкового або іншого законодавства». Тобто будь-яке підприємство тепер може втратити свої засновницькі документи за найменшою підозрою податкового інспектора. Паралельно службовці Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) отримують право допитати працівників або власників підприємства і прийти до них додому з обшуком. У цілому проект кодексу не передбачає зручної для підприємців процедури узгодження податкових зобов'язань. Натомість податківці отримують право безакцептного, тобто без згоди підприємця, списання коштів з рахунків підприємств. Усі ці норми неприйнятні для розвитку бізнесу, я сподіваюся, що вони будуть анульовані з остаточної редакції законопроекту.
Водночас члени «Реформаторського клубу» підтримали ідею уряду про оподаткування доходів від депозитів. Це цивілізована норма, поширена в розвинутих країнах. Більш того, вона не призведе до відтоку вкладників з банків. Але зворотною стороною медалі оподаткування депозитів є питання збереження банківської таємниці — зловмисники, у тому числі через податкову інспекцію, не повинні отримати інформацію про суми й терміни вкладів громадян.
— На вашу думку, чи є серед нинішніх критичних заяв бізнесу на адресу нового кодексу певні хибні чи нещирі позиції? Тобто хто з підприємців поки даремно обурюється?
— Підприємці, які представляють ті чи інші сектори економіки, захищають передусім власні інтереси. Це нормально, і їхня позиція зрозуміла. Але головне завдання держави — звести воєдино інтереси різних прошарків суспільства. Наприклад, ринковий торговець платить лише ледь більше за третину від розміру мінімального пенсійного внеску, тоді як учитель або токар платить внески до Пенсійного фонду без будь-яких знижок, а після виходу на пенсію і робітник, і торговець отримують однакову пенсію. То хіба це справедливо? Виходить, що треба або спрощенцям виплачувати лише третину мінімальної пенсії, що неможливо, або прийняти рішення про підвищення пенсійних виплат для торговців.
Аналогічна ситуація виникає довкола експорту металобрухту. Заготівники металобрухту, як і будь-якої іншої вторинної сировини, фактично не платять ПДВ, оскільки під час збирання відходів жодної доданої вартості виникати не може. Водночас держава відшкодовує експортерам металобрухту ПДВ, тобто повертає підприємцям суму податку, яку фактично ніхто до бюджету не платив. Це положення також несправедливе, і уряд планує його скасувати — підприємцям повертатиметься ПДВ при експорті продукції лише в тому разі, якщо цей податок раніше був сплачений до бюджету.
Те ж саме можна сказати й про пропозицію стосовно оподаткування вкладів у банках. Ця позиція міститься в чинному законодавстві, просто відповідна норма запрацює лише з 2013 року. Уряд же планував перенести запровадження податку на депозити на рік або на два, тобто хотів зробити послаблення для платників податків. Замість цього отримав критику. Проте більшість зауважень підприємців — принаймні тих, які входять до нашого «Реформаторського клубу», цілком кондиційні та зважені. Вони можуть і мають бути взяті до уваги в ході доопрацювання проекту Податкового кодексу.
— Сергій Тігіпко крайнім терміном прийняття кодексу озвучив жовтень. Чи встигнуть до цього часу зробити всі необхідні поправки від бізнесу, якщо до позиції підприємців не хотіли прислухатися під час основної підготовки документа?
— Депутатам не вперше долати настільки складні технічні труднощі. Не менш громіздкий документ — Державний бюджет на 2010 рік — було прийнято парламентом за п'ять хвилин взагалі без обговорення. Головне, щоб у депутатів коаліції була єдина позиція щодо шляхів реалізації податкової реформи. Останні засідання робочої групи з підготовки Податкового кодексу вселяли надію. Зокрема, фахівці Адміністрації Президента схвалили велику частину пропозицій, розроблених робочою групою Сергія Тігіпка за участю представників підприємців, і внесли безліч своїх пропозицій. Багато з цих зауважень спрямовані на обмеження повноважень податкових органів. Якщо вони будуть сприйняті депутатами, то ми маємо шанс отримати Податковий кодекс, який не погіршить, а поліпшить становище підприємців.
— На вашу думку, яку справжню мету може переслідувати кодекс після доопрацювання?
— Податковий кодекс поставив владу перед дилемою. Фіскальні органи прагнуть встановити тотальний контроль над всією економікою. Про це свідчить хоч би пропозиція про позасудове безакцептне списання неузгоджених податкових зобов'язань, але є безліч і інших прикладів. Проте велика частина уряду — люди, які мають досвід роботи в реальній економіці, розуміють, що кодекс повинен пом'якшити наявну податкову систему, надавши підприємцям додаткові права і зв'язавши податківців нормами про відповідальність за шкоду, заподіяну бізнесу. Якщо Президент підтримає позицію фіскальних органів, то Україна скотиться до авторитаризму з тотальним диктатом держави в усіх сферах економічної діяльності. Якщо Віктор Янукович стане на бік підприємців, то ми маємо всі шанси піти шляхом якщо не країн Прибалтики, то Румунії чи Болгарії. Від цього вибору залежать не лише темпи економічного розвитку країни, вливання іноземних інвестицій або рівень інфляції, а й громадянська єдність.
