Будь-який рух можна прискорювати або уповільнювати. Але вкрай важливо, щоб він у принципі існував і йшов не в мінусовій, а в позитивній зоні, породжував у суб’єктів ринку оптимістичні настрої й очікування. І початок цього тижня вніс до економічного життя країни кілька обнадійливих чинників. У рейтингу «Індекс економічної свободи 2018 року» Україна виросла з 48,1 до 51,9 балів зі 100 можливих і піднялася зі 166-го на 150-те місце серед 180 країн.
НЕ ДЕПРЕСИВНА, АЛЕ Й НЕ ВІЛЬНА
Як наголошується в результатах щорічного дослідження американської компанії The Heritage Foundation, Україна за минулий рік вибралася з групи депресивних економік. Утім продовження цієї фрази радує вже не надто. Незважаючи на бурхливе, здавалося б, зростання (за рік на 16 місць!) наша країна перейшла всього лише до категорії «переважно невільних» економік.
Ми випередили Сьєрра-Леоне, Узбекистан, Бразилію і Афганістан, наздогнали Камерун, але все ще відстаємо від Малаві, Демократичної республіки Конго, Гвінеї, Гамбії та Аргентини. «Україна посідає останнє місце серед 44 країн у регіоні Європи, а її загальний бал нижчий за регіональні й світові середні», — констатують автори дослідження.
Вони звертають увагу також на регресивні показники, продемонстровані минулого року нашою країною. У нас погіршилася свобода торгівлі (з 85,9 до 81,1), захищеність прав власності (з 41,4 до 41) і сумлінність влади (з 29,2 до 29). У групі економічно невільних разом з нами залишаються Білорусь — 108-ме місце, Росія — 107-ме, Молдова — 105-те.
КУДИ ВІДСТУПАЄ «ТІНЬ»?
Чи переважить цей негатив добра новина, повідомлена того ж дня вітчизняним Міністерством економічного розвитку та торгівлі? За його даними, рівень тіньової економіки в Україні в січні — вересні минулого року знизився до 33% ВВП, зменшившись на три відсоткових пункти порівняно з даними за дев’ять місяців 2016 року.
«Детінізація економіки за підсумками 9 місяців 2017 року стала віддзеркаленням продовження процесів посткризової стабілізації економіки, для яких характерна підтримка помірних темпів зростання виробництва у відповідь на розширення як внутрішнього, так і зовнішнього попиту, збереження в цілому курсової стабільності й помірних темпів інфляції, а також поліпшення очікувань бізнесу та населення», — говориться в повідомленні МЕРТ.
Утім відомство тут-таки ставить свої висновки під сумнів, повідомляючи, що найбільший рівень тіньової економіки традиційно показав метод порівняння витрат населення з роздрібним товарообігом. Якщо судити з цього показника, то тіньова економіка становить у нас 48% ВВП. Залишається радіти, що цей показник на 3 п.п. нижчий, ніж за дев’ять місяців 2016 року.
ЖОРСТКИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ НБУ НЕ СПРАЦЬОВУЄ
Не потішив у понеділок і Нацбанк. Як повідомляється на його сайті, динаміка інфляції в січні свідчить про збереження істотного інфляційного тиску. «Фактична інфляція в січні виявилася вищою за траєкторію прогнозу НБУ, оприлюдненого в «Інфляційному звіті» за січень 2018 року», наголошується в повідомленні НБУ. Причина цього у вищому, ніж очікувалося, темпі зростання цін на сирі продукти й паливо.
У центробанку очікують, що жорсткіша монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року. Нагадаємо, що інфляція в січні становила 1,5% порівняно з 1% у грудні попереднього року. У річному вимірі зростання споживчих цін за підсумками січня прискорилося до 14,1% з 12,6% за минулий рік.
Щоб зупинити цю тенденцію, НБУ з 26 січня підвищив облікову ставку до 16% з 14,5%, розраховуючи, що жорсткіша монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції. Тепер бачимо: не склалося.
При цьому в банківському середовищі скорочується довіра до дієвості використовуваних НБУ механізмів впливу на економіку. Голова ради Національного банку Богдан ДАНИЛИШИН закликає й уряд підключитися до заборони інфляційної корозії, що з’їдає доходи населення. Він пропонує уряду країни переглянути політику ціноутворення на продукти харчування.
«Доцільним є впровадження зниженої ставки ПДВ на харчові продукти, а також запровадження за аналогією з європейськими країнами граничних торгівельних націнок», — написав Данилишин на своїй сторінці у «Фейсбуці». Максимальна націнка на продукти, на його думку, не має перевищувати 15% від ціни виробника. Націнка на інші товари, зокрема й імпортні, переконаний він, не може перевищувати 30%.
«Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, — зазначає Данилишин. — Проте в період виходу економіки з кризи це може призвести до зростання вартості кредитів і зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного впливу підвищення облікової ставки на заборону інфляції в умовах інфляції пропозиції обмежений», — упевнений глава Ради НБУ.
«НЕОБХІДНО БІЛЬШЕ ВИРОКІВ НИНІШНІМ ЧИНОВНИКАМ», — РАДА ЄВРОПИ
У звіті Спеціального комітету експертів щодо України Ради Європи із взаємної оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) визнається, що Україні «необхідні нові нормативні положення із суворішими вироками за злочини, потрібні додаткові ресурси, а справи на високому рівні мають розслідуватися й розглядатися в судах активніше».
У MONEYVAL, за повідомленням DW, констатують, що Україна стоїть перед «значними ризиками в питанні відмивання коштів через корупцію та незаконну економічну діяльність, зокрема фіктивне підприємництво, ухиляння від сплати податків і шахрайство».
«Величезний розмір тіньової економіки, посилений широкомасштабним використанням готівки, робить країну особливо вразливою. Серед поширених механізмів відмивання коштів в Україні — так звані центри конвертацій, за допомогою яких гроші перетікають з реальної економіки в тіньову і які використовуються для переведення грошей в готівку з подальшим вивезенням із країни», — наголошується у звіті.
При цьому в MONEYVAL, схоже не без іронії, заявляють, що влада України демонструє «досить хороше розуміння ризиків відмивання грошей та фінансування терроризму». «Щоразу, коли ухвалюється вирок у справі про відмивання коштів, він майже завжди менший, ніж для основного правопорушення. Покарання має бути переконливішим на практиці», — наголошується в доповіді.
Автори доповіді підкреслюють, що до 2014 року кримінальні розслідування щодо відмивання коштів зазвичай велися проти місцевих чиновників, а не чиновників вищого рівня. Із березня 2014 року були зроблені активні кроки щодо осіб, які мають зв’язки з колишнім режимом. Але й досі складні розслідування привели лише до двох судових вироків, один з яких стосується відмивання коштів у значних обсягах.
«Необхідно більше судових переслідувань і засуджень у справах, пов’язаним з корупцією і розкраданням державного майна на високому рівні не лише особами, пов’язаними з колишнім режимом, а й нинішніми посадовими особами та їхніми партнерами», — вважають у MONEYVAL.
