Суть українських проблем переконливо розкрили в Європейській Бізнес Асоціації. Її президент Томаш Фіала констатував: «Зростання ВВП (України. — Авт.) зупинилося, ми знаходимося в рецесії і наші очікування — нульове зростання за підсумками цього року. Очевидне також досить сильне зниження темпів зростання промисловості, яке наближається до двозначних цифр. Дефіцит бюджету стабільно перевищує 5% ВВП і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу — понад 8% ВВП. Це досить небезпечна цифра, яка веде до зниження експорту, збільшення імпорту й тиску на національну валюту». «Чи побачимо ми зростання? — запитує фінансист. — Напевно, в четвертому кварталі позитивне зростання побачимо рік до року, але це лише у зв’язку з низькою порівняльною базою».
Того ж дня економічні перспективи розглядалися чиновниками і виглядали істотно краще. Україна в найближчі два-три місяці має у своєму розпорядженні комфортний графік погашення боргу, що створює Мінфіну простір для маневру в залученні коштів. Про це радісно повідомила директор департаменту боргової і міжнародної фінансової політики відомства Галина Пахачук. Хоча насправді йшлося про те, що шлях для нашої країни на міжнародні фінансові ринки просто закритий. «Нинішня ціна в 10% на зовнішніх ринках — це не та ціна, до якої готова Україна», — пояснила глава департаменту і додала: «Переплачувати на майбутнє — не хотілося б». Щоправда, вона не вважає, що ринки закриті: «Питання в тому, скільки наші зовнішні запозичення коштуватимуть».
Колега Пахачук директор Департаменту фінансової політики Мінфіну Тетяна Сисоєва також намагалася порадувати. За її словами, «за перше півріччя держбюджет виконано із значно меншим дефіцитом, ніж це було заплановано. По держбюджету — це 22,5 мільярда гривень і менше розкладу на 20 мільярдів». Дефіцит загального фонду держбюджету — 24,7 мільярда гривень, що менше розкладу на цей період на 12 мільярдів. «Перше півріччя продемонструвало напружене, але виконання наміченого», — підсумувала директор. Якщо ці бюджетні діри свідчать про виконання бюджету, то що ж тоді називається невиконанням?
У будь-якому разі, для компенсації дір в бюджеті Мінфіну доведеться позичати. І оскільки на зовнішні ринки хід закритий, то виручати буде внутрішній. «Ціна запозичень по гривні на 5—7 років у нас 14%», — говорить Пахачук. Проте гроші з внутрішнього ринку не додають їй стовідсоткової упевненості. Тому вона погоджується з тим, що рано чи пізно бюджет доведеться секвестувати. «За результатами дев’яти місяців буде ухвалено відповідні урядові рішення і направлено до парламенту на перегляд саме такого показника», — сказала Пахачук, але не стала уточнювати, які саме витратні позиції можуть стати жертвами секвестру...
Щосили рекламував роль і досягнення в Нацбанку в нинішній кризовій обстановці заступник директора генерального економічного департаменту НБУ Сергій Николайчук. «Якщо говорити про ситуацію до кінця поточного року, ми очікуємо, що тенденція скорочення дефіциту поточного рахунку триватиме, — запевняє він, — і в цілому матимемо результат кращий, ніж торік на 1,5—2% ВВП». За словами банкіра, все «те, що роблять уряд і Нацбанк, дає можливість прогнозувати, що резерви (золотовалютні запаси Нацбанку), як мінімум, залишаться на поточному рівні, тобто не зменшаться».
Тим часом багато експертів підкреслюють, що зниження дефіциту зовнішньої торгівлі товарами — тимчасове явище. Так, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Бєлан сказала УНІАН: «Оскільки зовнішній попит залишається досить слабким, а імпорт газу зазвичай збільшується напередодні і під час опалювального сезону, то в другому півріччі динаміка зовнішньоторговельного сальдо може погіршати».
«В Україні останнім часом спостерігаються ситуативні сплески соціальної напруги. Вони можуть об’єднуватися на загальному емоційному фоні, і це потужне об’єднання, посилене таким важливим інструментом як засоби масової інформації, створює загальне поле. І ось ця некритична готовність сприймати інформацію може зіграти з країною злий жарт. Будь-яке необережне слово може виявитися вибухонебезпечним»
А головне, що в країні дуже важко знайти людину, яка б похвалила Центробанк за створення системи кредитування. Навіть у власному дослідженні ділових очікувань, проведеному НБУ в другому кварталі, наголошується, що 38,2% українських підприємств зберігають інтерес до банківського кредитування через брак оборотних коштів. Експерти відзначають, що це дослідження в черговий раз продемонструвало важливість банківського кредитування для стабілізації економіки й усунення проблем, що існують в реальному секторі. Банкіри нарікають на те, що в країні майже не залишилося надійних позичальників... Вони б і раді кредитувати, але зовсім не впевнені в тому, що позики можуть бути повернені.
Академік НАНУ, директор Інституту економіки й прогнозування Валерій Геєць радить не спокушатися вербальними звершеннями і привабливими прогнозами. «Я б не звертав на це жодної уваги, — говорить він і пояснює: «Річ у тому, що світові фінансові організації неодноразово передивляються свої прогнози. Ситуація змінюється надзвичайно динамічно. І різні заяви лише викликають коливання в той або інший бік. Реагувати на них, щоб вибудовувати політику на півроку було б неправильно. Необхідно виходити хоч би з середньострокових стратегій і про них потрібно говорити». Він звертає увагу на такий показник, як валовий зовнішній борг у відсотках до експорту. Його граничний рівень — 150—200%. «У нас 150,3% — високий, — констатує академік і запитує: «Чи може він зростати? Може! Він ще може бути дуже високим». «Державний борг у відсотках до ВВП, — називає Геєць ще один показник, що тривожить його, і уточнює: «Норматив — 35—40%, а фактичний рівень виконання в Україні на початок року — 38%. Це високий рівень ризику, але все таки не надзвичайно високий. Ще є запас, щоб залучати кредити». Особливо його непокоїть короткостроковий зовнішній борг по залишковому терміну погашення у відсотках до міжнародних резервів. «Ось тут справа набагато гірша, — попереджає академік. — Граничний рівень 100%, а в Україні 148%. Це дуже багато. Ось тут починаються проблеми. При певних загостреннях це може працювати досить неприємно». Геєць упевнений, що для вирішення фінансових проблем вже більше не можна «доїти» реальний сектор економіки, в якому майже не залишилося резервів. Однак в тіньовому секторі ще можна взяти не менше 100 мільярдів гривень. Якщо створити умови для детінізації.
Ще ясніше висловлюється колишній виконуючий обов’язки міністра фінансів Юрій Уманський. Він зазначає, що нинішній бюджет розрахований на зростання економіки. Замість цього зараз спостерігається її падіння. Тому недовиконання бюджету становить півмільярда гривень. Що робити? Фінансист звинувачує Нацбанк у штучній забороні кредитування реальної економіки й радить йому відмовитися від такого підходу.
Чи прислухається уряд до різних порад або ж найближчим часом «видасть на гора» якісь свої рішення? Часу в нього дуже мало. І не лише тому, що в країні складна економічна обстановка. Економісти відзначають, що вона на разі ще не критична. Плюс вирощений хороший урожай, яким важливо з розумом, а не так, як у минулі роки, розпорядитися. Тимчасові рамки для уряду ставить громадська думка і громадське невдоволення, яку прагне використовувати в своїх інтересах опозиція. Слів немає: це її право і навіть її обов’язок. Однак тільки в тому випадку, якщо вести цю роботу виключно в контексті виборів.
Як відзначає завідувачка лабораторії психології мас і співтовариств Інституту соціальної і політичної психології НАНУ Тетяна Бєлавіна, «в Україні останнім часом спостерігаються ситуативні сплески соціальної напруги. Вони можуть об’єднуватися на загальному емоційному фоні, і це потужне об’єднання, посилене таким важливим інструментом як засоби масової інформації, створює загальне поле. І ось ця некритична готовність сприймати інформацію може зіграти з країною злий жарт. Будь-яке необережне слово може виявитися вибухонебезпечним». Як бути уряду? «У такій ситуації дуже потужний вплив має спокійна впевненість на обличчях керівників країни. Але, на жаль, авторитетних осіб у нас дуже небагато», — говорить психолог.
