Додатки для смартфонів, що дозволяють стежити за цінами на АЗС, давно вже популярні за кордоном — адже там водії дуже економні. Так, американський GasBuddy має більше ніж 10 мільйонів користувачів лише для смартфонів на базі Андроїд, а враховуючи користувачів айфонів, а також інші мови програмування, у GasBuddy не менше ніж 20 мільйонів прихильників. Схожі сервіси є і в Європі, й вони не менш популярні. Тепер черга «економити» за допомогою смартфона дійшла й до нашої країни — додаток GasVisor створено українськими розробниками й адаптовано до наших реалій.
Gasvisor було створено зовсім недавно, але в даний час до його бази вже внесено інформацію про 55 мереж або 4546 АЗС, на карту нанесено 3360 автозаправок, а з цінами, які щодня оновлюються, відображується близько 3200 АЗС. Додаток безкоштовний, проте історія його розробки не найпростіша. Нею поділився один із творців Ігор ДОБРЯНСЬКИЙ (IMA Technology inc, Івано-Франківськ):
— У лютому цього року один наш друг запитав, чи не має наша компанія ідей, які можна втілити під час розробки нових програм або нових сервісів для користувачів Інтернету і смартфонів. Розважаючись, ми вигадували десятки різних проектів, більше половини цих ідей була на рівні дурниць, але деякі можуть бути корисними для суспільства.
А оскільки всі ми є водіями й кожен із нас постійно заправляється на АЗС, перемогла ідея створення сервісу, який би постійно надавав користувачам інформацію про ціни на пальне у різних пунктах слідування. Головне, щоб ціни на пальне були актуальними — ось основне завдання програми Gasvisor.
Окрім мене, в роботі над проектом брали участь мої колеги з IMA Technology inc — Михайло Бєлов і Олександр Попович, а розробку програмного забезпечення та аплікацію Gasvisor для смартфонів на базі Андроїд здійснювала компанія Софтджорн (Івано-Франківськ).
Хоч Gazvizor і схожий на західні аналоги, проте, за словами творців, він побудований за іншою схемою надання інформації: на відміну від української програми, де ціни вже є і постійно оновлюються, в західних ціни формуються за рахунок того, що кожен користувач сам вносить до програми ціни тих заправок, які візуально спостерігає, це, у свою чергу, впливає на якість сервісу.
Сервіс програми дозволяє бачити кожну АЗС і ціни на пальне, встановлені нею, в радіусі 20 км від водія, географічні координати користувача встановлюються за допомогою GPS-модуля смартфона, це зручно, коли необхідно швидко вирішити, де заправитися. Крім того, завдяки сервісу Google map, програма може сама прокласти маршрут від місця перебування користувача до обраної АЗС. Про те, які можливості дає Google map, розповідає Ігор Добрянський:
— від найближчих до тих, що знаходяться далеко, з інформацією про відстань до них;
— сортувати за ціною на обране пальне, від найдешевшого до найдорожчого».
Новиною для таких сервісів є й калькуляція вартості заправки — в спеціальну графу ви вводите необхідний вам об’єм пального (у літрах), а під час реєстрації в програмі вказуєте середню витрату палива на 100 кілометрів, і програма робить розрахунок ефективності та вартості. Як це відбувається? Є проста формула: програма знає, скільки палива ви витрачаєте на 100 км, а також відстань до довколишніх заправок і ціни на них. В результаті Gasvisor точно підрахує, на якій станції дешевше заправитися.
До речі, всі ці дрібниці дають непоганий економічний ефект. І сама компанія, і зарубіжні фахівці вже провели розрахунки ефективності використання цієї програми і цифри вийшли приблизно однаковими — трохи менше ніж 1600 гривень на рік для середньостатистичного автомобіліста. Начебто небагато, але в масштабі країни така економія коштів може мати відчутний макроекономічний ефект.
Зараз розробники програми прагнуть залучити до даного проекту всіх операторів паливного ринку України, щоб максимально охопити своїм сервісом всю країну, в їхніх подальших планах — поширення додатка на території Росії, Білорусі, Польщі та США.
Саме з цією метою в жовтні цього року Gazvizor було презентовано на міжнародній конференції IDCEE, крім цього вібудуться й інші виставки та конференції. Адже поширення й популяризація безкоштовних пропозицій мають свою специфіку. «IT-сфера у нас в країні досить розвинена, створюється багато нового, але насправді кожна ідея, навіть уже втілена в програмуванні, вимагає найголовнішого, а саме — просування її в інформаційному полі, тому що без цього мало хто знатиме і про наш додаток, і про інші», — пояснює Добрянський.
