Наступного року підвищиться попит на колекторські послуги з вибивання боргів.
До кінця поточного року українським банкам може гостро знадобитися допомога. Колекторська. Адже вітчизняні позичальники, набравши кредитів на тисячі й десятки тисяч гривень, не поспішають вчасно платити за рахунками. Банки, в свою чергу, в зв’язку з дефіцитом обігових коштів відчувають серйозні ускладнення в своїй діяльності. Коли обсяг проблемної заборгованості перевищить граничну межу, фінансові можливості кредитних установ поставлять під сумнів уже інвестори, як чинні, так і потенційні. У такому випадку з’являться всі підстави для визнання кризи на вітчизняному фінансовому ринку...
Протистояти розвитку подібного сценарію спільними зусиллями намагаються Нацбанк як державний регулятор і Асоціація українських банків (АУБ) як профільна організація. Проте непомірні апетити фінустанов, що продовжують видавати «нульові», «легкі», короткотермінові й «довгі» кредити споживачам, сприяють згущенню хмар над фінансовим ринком. Згідно з висновками експертів, загострення прострочених боргових зобов’язань фізичних осіб спровокувала динаміка зростання ринку споживчого кредитування. Серед причин, які викликали зростання проблемної заборгованості, називають неефективну скорингову систему кредитних установ, не налагоджену роботу бюро кредитних історій, невідпрацьовану співпрацю фінорганізацій з колекторами. Все це посилюють галопуюча інфляція, а також, на чому наполягає генеральний директор Європейської агенції з повернення боргів Олександр Ільчук, особливий менталітет вітчизняних позичальників, які розраховують, позичаючи, не повернути борг, сподіваючись, а «раптом поталанить». «Якщо європейський позичальник, оформлюючи кредит, ретельно розраховує свої майбутні прибутки та видатки таким чином, щоб планомірно повернути борг, то наш співвітчизник сподівається на те, що банк згодом збанкрутує й зачиниться, й борг буде анульовано автоматично», — коментує Ільчук.
Так чи інакше, частка простроченої заборгованості в кредитних портфелях банків з плином часу зростає. Щоправда, офіційні показники експертів ринку з цього приводу помітно відрізняються. За даними НБУ, частка «проблемки» в кредитному портфелі українських банків становить 1,5% всіх виданих кредитів. Згідно зі статистикою, оприлюдненою АУБ, цей показник визначено на рівні 1,7%. За даними ж незалежних експертів ринку, які має в своєму розпорядженні Європейська агенція, за підсумками шести місяців частка заборгованості досягла порядку 15%, що приблизно становить 25 мільярдів гривень. Ільчук прогнозує, що до кінця поточного року рівень проблемної заборгованості в роздрібному портфелі українських банків може досягнути 17%, що в грошовому еквіваленті становитиме майже 29 мільярдів гривень...
Такі песимістичні прогнози дають підстави експертам фінансового ринку стверджувати, що вже дуже скоро попит на колектроські послуги з боку банків зросте як мінімум удвічі. За словами Ільчука, якщо сьогодні в Україні діють 15 великих колекторських компаній і близько 30 дрібних, то вже в найближчі 2 — 3 роки українські колектори можуть значно наростити свою потужність за рахунок кількості та вдосконалення якості. Щоправда, вже сьогодні вітчизняні колекторські компанії намагаються забезпечити своєму бізнесу не лише максимальну присутність у регіонах, розвиваючи мережу філій, але й розробляють нові прийоми роботи зі злісними неплатниками.
Так, Європейська агенція з повернення боргів, взявши в обслуговування чи купивши безнадійні банківські борги, працює з позичальниками в три етапи. На першому, що називається soft collection, забудькуватому боржнику активно телефонують оператори call-центру, нагадуючи про необхідність повернути позичене. На наступному етапі — hard collection (найбільш результативний — забезпечує близько 50% повернення) — боржника «беруть в оборот» працівники МВС чи СБУ, які практикують усі легальні методики впливу на «нетямущих» людей. Якщо ж ні нагадування, ні вмовляння не дають належного ефекту, колектори запускають останній спосіб стягування заборгованості — legal collection — повернення боргу через суд (малорезультативно, проте в ряді випадків спрацьовує).
За розрахунками колекторів, у найближчому майбутньому коло їхніх потенційних клієнтів може розширитися за рахунок страхових компаній, телекомунікаційних, підприємств ЖКГ й інших фірм і компаній, які надають споживачам кошти, товари чи послуги...
