Цього місяця минуло рівно півроку відтоді, як набрав чинності Закон «Про проведення економічного експерименту з державної підтримки суднобудівної промисловості». Він передбачає надання гарантій за іноземними кредитами, пільги по сплаті податків, звільнення від мита ввезення товарів, які використовують для будівництва плавучих засобів і не мають аналогів у вітчизняних виробників, частково компенсувати ставки за кредитами комерційних банків тощо.
Навесні Президент України запевняв, що закон вже посприяв розвитку українського суднобудування. «З його допомогою практично забезпечено роботу всіх заводів суднобудівної галузі», — сказав тоді Віктор Янукович. Насправді важка ситуація, скажімо, на ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», який замовленнями на будівництво судів ще не забезпечений. А нещодавно з’явилася інформація про те, що один з найбільших суднобудівних заводів України «Залив» через відсутність замовлень на будівництво суден скоротив робочий тиждень. Раніше він був стабільно завантажений замовленнями. Як повідомила кримська ТРК «Бриз», проекти договорів у заводу є, але вони поки не підписані, і зараз він займається судноремонтом. Це абсолютно не означає, що у «Залива» серйозні проблеми, але вкотре підтверджує: успіх тут в першу чергу залежить не від допомоги держави, а від кон’юнктури ринку. Навіть більш суттєва підтримка від держави, яку корабели отримували в середині 2000-х років, не дали б настільки позитивного ефекту, якби не грандіозне оновлення світового флоту. Тоді портфелі замовлень у багатьох заводів виявилися заповненими на кілька років вперед, судновласники ставали в черги і шукали нових для себе виконавців замовлення.
Закон «Про проведення економічного експерименту» не може допомогти корабелам, поки не будуть створені механізми реалізації. Приміром, ще взимку тодішній гендиректор ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» Василь Федін говорив в одному з інтерв’ю про необхідність створення державної лізингової компанії, яка б запровадила лізингові схеми для українських судновласників і видавала кредити під «європейський» відсоток. «Хоча сьогодні є механізм компенсації відсоткової ставки, за вісім років ми змогли скористатися цим механізмом всього один раз через ускладнену процедуру отримання: поки ми проходимо з пакетом документів по всіх міністерствах, поки нас включають до бюджету, поки всі наші документи розглядають, ми встигаємо подати документи лише за грудень», — пояснював він.
Свої пропозиції щодо розробки певних механізмів здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, надання держгарантій за іноземними кредитами тощо уряду направила Асоціація суднобудівників України «Укрсудпром». У парламенті були зареєстровані законопроекти № 2488 і № 2489 про податкові і митні пільги для суднобудівної галузі, які можуть дати можливість запрацювати закону «Про проведення економічного експерименту». Розглянути їх Верховна Рада не встигла — депутати пішли у відпустку до 3 вересня. Але вже зараз зрозуміло, що однозначної підтримки від парламентарів чекати не слід. Так, Комітет з питань податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу законопроект про внесення змін до Митного кодексу. Перелік товарів, які будуть звільнятися від сплати мита, істотно розширюється — з 42 кодів до 1060 кодів. Безмитне ввезення технологічного обладнання для суднобудування корабели давно називали важливим чинником для посилення їхньої конкурентоспроможності. Мовляв, не зрозуміло, чому не скасувати податок, який все одно не приносить ніяких надходжень до бюджету.
Проте член комітету Ігор Рибаков заявив, що під виглядом допомоги суднобудівній галузі парламенту пропонують узаконити контрабанду низки імпортних товарів. Приміром, на його думку, «можна трактувати дуже широко» норму про те, щоб оподатковувати не в повному обсязі нараховані на користь нерезидента роялті, якщо вони стосуються прав інтелектуальної власності щодо програмного забезпечення автоматизації проектно-конструкторських, інженерних та інжинірингових робіт. «Це дозволить уникати оподаткування людям, які мають дуже віддалене відношення до суднобудування», — пояснив депутат.
Крім того, в «Укрсудпромі» нарікають на недостатню увагу до галузі з боку влади. «Сьогодні нами, корабелами, «опікуються» три держструктури: Агентство держмайна, Мінекономіки та «Укроборонпром». Але в Мінпромполітики навіть немає підрозділу, який би вів суднобудування», — говорить віце-президент асоціації Віктор Лисицький. За його словами, навіть пропозиції до Держпрограми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр. асоціація змогла внести вже на стадії затвердження — спочатку її не залучали. Так що в документ все-таки потрапили положення про ліквідацію податків на імпорт, порядок ввезення обладнання для будівництва суден і включення українських судновласників у відновлення вітчизняного суднобудування.
