Після того, як місія Міжнародного валютного фонду, що працювала в Києві майже місяць, з 12 січня до 11 лютого, на рівні персоналу досягла угоди з нашою владою про програму розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility), в Україні почалося, власне кажучи, нове, оптимістичніше життя. Маючи в своєму розпорядженні гроші від МВФ (SDR12,35 млрд., що дорівнює майже $17,5 млрд. або 15,5 млрд. євро), услід за якими прийдуть і кошти інших міжнародних фінансових організацій, можна не лише не боятися дефолту, але й малювати картини майбутнього.
У цьому плані характерна заява Міністерства фінансів, яке чекає, що майбутні перемовини з кредиторами щодо підвищення стійкості державного боргу України буде завершено ще до чергового перегляду кредитної програми МВФ. Як повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на слова міністра Наталі Яресько, в рамках консультацій обговорюватимуться різні способи зниження витрат на обслуговування державного боргу, в тому числі за рахунок обміну цінних паперів на нові. Відповідні переговори провадитимуться зі всіма тримачами суверенних зобов’язань, у тому числі російської позики на $3 мільярди.
Цікаво, що, кажучи про черговий (який за рахунком — не вказується) перегляд програми МВФ, Яресько, схоже, забула, що сама програма, вірніше відповідний меморандум, ще не опубліковано і навіть найбільш просунуті експерти наразі не знають, які умови поставлено в ній Україні. «Виходить, ми повинні аналізувати програму співпраці з МВФ, не маючи на руках підписаного меморандуму, — зазначив у понеділок на зустрічі з журналістами виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко і продовжив: — Я розумію, що частина позицій, які ввійдуть до меморандуму все ще узгоджуються. Проте, у загальних рисах про програму говорити вже можна і можна розуміти, яким чином буде відрегульовуватись ситуація».
Устенко підкреслює, що новина щодо відкриття нової програми МВФ «була, з одного боку, позитивним сигналом, а з іншого вона дуже сильно засмутила велику частину фінансистів, які стежать за станом економіки України». За словами експерта, негатив полягає в тому, що «обсяг фінансування від МВФ настільки малий, що ледь-ледь перекриває нашу потребу і вимагає дуже крутих заходів для утримання ситуації в контрольованому руслі». Спочатку прогноз Фонду Блейзера лише на один 2015 рік за програмою МВФ, як повідомив Устенко, становив $18—20 мільярдів. А отримали програму на $17,5 мільярда, до того ж — на чотири роки. Щоправда, експерт допускає, що левову частку цієї програми буде профінансовано 2015 року: «Робоче припущення — це $10—12 мільярдів. Решта $5—7 мільярдів буде закачано в країну в наступні після 2015-го три роки».
Устенко пояснює великі потреби України у фінансуванні тим, що лише цього року наша країна має повернути приблизно $10 мільярдів зовнішніх суверенних боргів. До того ж дефіцит рахунку поточних операцій оцінювався фахівцями Фонду в $2 мільярди, а приватного сектора, згідно з робочими припущеннями Фонду, який має на руках $100 мільярдів зовнішнього боргу, — у $10-12 мільярдів, які потрібно повернути цього року. Все це створило потребу України, яке перевищує $25 мільярдів.
Джерелом покриття міг би бути приплив прямих іноземних інвестицій, але у Фонді прогнозують, що цього року вони становитимуть не більше $2 мільярдів і знизять потребу в зовнішньому фінансуванні України лише до $23 мільярдів. У них підтверджена суму, окрім грошей МВФ, не перевищує $8 мільярдів, стверджує Устенко. Це гроші від Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Світового банку, від Європейської комісії, від Німеччини і $2 мільярди кредитних гарантій США. Останнє розблокує для нас зовнішні ринки і дасть можливість позичати під 2,8—2,7% річних, що навіть дешевше, ніж у МВФ.
Та все ж таки сума, яку буде отримано цього року в результаті співпраці з МВФ (максимум $12 мільярдів), як вважає Устенко, «буде, вочевидь, недостатньою». Плюс згадані $8 мільярдів (і все це, виходячи з робочих припущень, бо графік виплат не затверджено, він ще обговорюється).
«Це опускає нас у зону дефіциту щодо зовнішнього фінансування, — стверджує експерт, — і означає, що Україні доведеться негайно розпочати реструктуризацію своїх боргів». Раніше у Фонді передбачали, що потрібно буде реструктуризувати перш за все єврооблігації, яких сьогодні на ринку $17,5 мільярда. Устенко побоюється, що зробити це 2015 року не вдасться, бо цього року з цієї суми потрібно повернути неросійським кредиторам $600 мільйонів і $3 мільярди в грудні цього року — росіянам. Але вони можуть зажадати зробити це й раніше, через те, що Україна перевищила встановлений у відповідному контракті поріг зовнішніх боргів у 60% від ВВП.
«Ризик виплати цих грошей може настати вже в березні-квітні цього року, щойно буде опубліковано статистику щодо нашого ВВП», — передбачає експерт і підкреслює, що впродовж перших чотирьох місяців цього року Україна має повернути приблизно $6 мільярдів. «І це на тлі наявного в Україні золотовалютного запасу в $6,5 мільярда», — уточнює Устенко. Через це він передбачає, що до квітня Україна має отримати гроші від МВФ — принаймні, перші транші, «щоб не дати онулити наші золотовалютні резерви». «Це був би колосальний чинник ризику для економічної стабільності в країні, — говорить експерт і продовжує: — Ми передбачаємо, що це розуміють і у вашингтонському офісі МВФ».
Топ-менеджер Фонду вважає, що український уряд чинить правильно, не публікуючи меморандум з МВФ. По-перше, ще не всі його параметри погоджено, по-друге, частина з них досить чутливі для населення, і краще не вкидати їх до дискусійного поля, щоб не підвищувати градус напруги в суспільстві. У той же час, Устенко змушений деякі з цих параметрів оприлюднити. «Ми вважаємо, що дефіцит державних фінансів цього року становитиме приблизно 8% ВВП, — зазначає Устенко, — на тлі економіки, яка знижується, це означає, що в уряду не буде іншого вибору, окрім того, щоб не просто різати всі витрати, але різати їх доволі драматичним шляхом. Уряд намагатиметься знижувати дефіцит існуючих фінансових дір: бюджетної, Пенсійного фонду та «Нафтогазу України».
У держбюджеті перш за все обтинатимуть державні закупівлі, вважає Устенко, що матиме фактично дестимулюючий вплив на економіку. Постраждають статті, пов’язані з розвитком інфраструктури, з будь-якого роду інвестиційними проектами, а також, можливо, з наукою, медициною та освітою. Дефіцит «Нафтогазу» становив торік 7% ВВП (за офіційною версією — приблизно 5% ВВП). Устенко впевнений, що «Нафтогаз» є непрозорою структурою, яка має масу каналів і ходів руху фінансових потоків, які використовуються неефективно в першу чергу через різницю в тарифах і різницю в ціні, за якою холдинг купує і потім продає енергоресурси.
«Це вкрай болісне питання», — говорить експерт. Проте він вважає, що вихід є. «Це одноразовий шок зі збільшенням тарифів у рази, який міг би бути досить ефективним засобом при одночасному перекиданні субсидій, які раніше отримував «Нафтогаз», населенню. Проблема лише в тому, що раніше при цьому було б необхідно субсидувати 50—60% населення, то тепер, на тлі колосальної девальвації минулого року і 25% інфляції, до зони ризику можуть потрапити приблизно 90—95% людності. За словами Устенка, справа може дійти навіть до видачі талонів на харчування для деяких верств населення. «Якщо робити такі серйозні кроки, то спочатку потрібно перекинути субсидію на населення, а вже потім створювати для нього такий шок», — упевнений експерт.
У той же час він не вважає, що гроші — це для України найголовніше. Набагато важливіше, на його думку, політична воля проводити реформи. Устенко допускає, що відкати в бюджетній Україні і сьогодні становлять 10% (це здається йому консервативною оцінкою). Якщо спробувати їх викоренити, то дефіцит держбюджету удасться знизити з 8% до 3% ВВП. «А якщо відкат у нас 20%?» — запитує Усенко і передбачає, що впоравшись із такою корупцією, ми взагалі піднімемося до зони профіциту. «Не завадило б зайнятися боротьбою з корупцією, — радить через це урядові експерт, — не на словах, а на ділі».
Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера:
Ми вважаємо, що дефіцит державних фінансів цього року становитиме приблизно 8% ВВП.
На тлі економіки, яка спадає, це означає, що в уряду не буде іншого вибору, окрім того, щоб не просто різати всі витрати, а й різати їх доволі драматичним шляхом.
Уряд намагатиметься знижувати дефіцит існуючих фінансових дірок: бюджетної, Пенсійного фонду та «Нафтогазу України»
