Міністерство економіки вирішило зробити і свій внесок у дискусію щодо впливу корекції офіційного курсу гривні на економічні процеси в країні. У повідомленні, розміщеному на веб- сайті відомства, його голова Богдан Данилишин назвав головними наслідками зміни курсової політики Нацбанку незначне сповільнення темпів зростання ВВП, певні втрати експортерів, але, на його думку, вони компенсуються зменшенням інфляції та здешевленням обслуговування зовнішніх державних боргів.
За прогнозом міністра, «враховуючи прискорення зростання об’ємів імпорту і деяке сповільнення росту експорту, слід очікувати незначного (в межах 0,3—0,6 відсоткових пунктів у порівнянні з тим, що могли б отримати при збереженні курсу на рівні 5,05 гривні за долар) сповільнення зростання ВВП».
Від курсових маневрів валові прибутки металургів зменшаться на 2,5 мільярда гривень, транспортників — на 804 мільйона гривень, виробників харчової продукції — на 274 мільйона та машинобудування — на 255 мільйонів. Виправити ситуацію, на думку міністра, допоможе «надзвичайно сприятлива зовнішньо- економомічна кон’юнктура, коли ціни на метал у світі зростають темпами більшими за 50%». За даними торгової системи Metaltorg, на які спирається Мінекономіки, ціни на металопродукцію за чотири місяці 2008 року у восьми регіонах світу зросли в середньому на 50,5%, а за п’ять місяців і того більше — майже на 75%.
І все ж валововий прибуток держави, як вважає міністр, знизиться у зв’язку зі змінами курсової політики майже на три мільярди гривень. Та це не надто засмучує пана Данилишина, бо укріплення гривні, як він очікує, хозволить знизити темпи інфляції на 1,5—2% (Нацбанк обіцяв якнайменше 3%). До того ж, Мінекономіки наводить і чимало інших позитивних моментів. Здешевлення імпорту задовольнить споживчий голод на внутрішньому ринку і потягне ціновий важіль донизу. За оцінками Данилишина, за рахунок здешевлення імпорту економія домогосподарств може скласти 3,5 мільярда гривень.
Але від керівника економіки хотілося б також дізнатися про те, як почуватиме себе в нових умовах бізнес, промислові підприємства, від яких у першу чергу залежить наповнення внутрішнього ринку...
Хотів би більшої ясності і рядовий платник податків. Сьогодні він стурбований багатьма обставинами. Так, народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Михайло Полянчич (партія Єдиний центр) застерігає уряд від дій, що можуть призвести до загострення ситуації на ринку соціальних сортів хліба. «Намагаючись стримати ціну на ключовий у раціоні українців продукт, уряд Тимошенко убиває його якість», вказує він, наголошуючи, що через постанову Кабінету міністрів, якою обмежується ціна і рецептура хліба, комбінати не тільки несуть збитки, реалізуючи продукцію за невигідною ціною, але й обманюють покупця, тому що змушені «грати» ще і з вагою хліба. Полянчич вважає, що Кабмін своїми постановами може поставити під погрозу виготовлення масових сортів хліба в Україні. «Пекарі вже заявили про можливу відмову від його випікання при існуючих цінових обмеженнях», — нагадав він. На думку народного депутата, контролювати ціни на хліб можна і потрібно не адміністративними, а економічними методами — запустити нарешті механізм інтервенцій з Держрезерву і створити ефективну систему цільових адресних державних субсидій.
А ще люди стурбовані тим, що банки майже припинили видавати кредити в доларах, чим по суті поставили під загрозу розвиток іпотеки та споживчого кредитування. Думки експертів щодо прогнозів і загроз розходяться.
КОМЕНТАРІ
Генадій РЯБЦЕВ, заступник директора з наукової роботи науково-технічного центру «Психея»:
— Будь-які дії, що стосуються монетарної політики, повинні бути передбачуваними. Якщо ці дії раптові, непрогнозовані, якщо приймається рішення, а потім воно відміняється — це свідчить про те, що наслідки від таких дії не прораховувалися. Підприємці не встигли якимось чином зреагувати на такі зміни. Це означає, що вони не заклали в цінові ризики можливої ревальвації. Тому, навряд чи ревальвація суттєво вплине на зниження інфляції, бо підприємці закладатимуть у майбутні ціни фінансові ризики від руху курсу гривні...
Населення програє однозначно. Для нас з вами навряд чи щось змінить ревальвація гривні на 4%, бо більшість продуктів виробляються в середині країни. Внесок їх подорожчання в інфляції визначальний (60—80%). Отже, всі дії відносно гривні навряд чи вплинуть на продовольчий ринок у середині країни. Тут потрібні інші антиінфляційні заходи.
Руслан ПІОНТКІВСЬКИЙ, економіст Департаменту подолання бідності та економічного менеджменту Світового банку:
— У цифрах я не готовий робити порівняння, бо зміну озвучених раніше економічних прогнозів Світового банку робитимемо пізніше. Але не сумніваюся, що взятий Мінекономіки напрямок правильний. Що ревальвація призведе до певного сповільнення інфляції, експорту та прискоренні імпорту й це позначиться на незначному сповільненні ВВП — безперечно.
З приводу експортерів хочу сказати, що курс — не єдиний фактор, який впливає на прибутковість їхньої діяльності. Ціни на світових ринках на продукцію, яку вони продають, швидко змінюютьтся. Останнім часом ціни на металургію, хімію швидко зростають. З початку року — це десятки відсотків. Якщо на фоні цих десятків відсотків експортери втратять чотири відсотки за рахунок курсу, то всерівно, якщо порівнювати з початком року, вони виграють, а не програють.
