Уряд має сприйняти як тривожний сигнал червневий спад позитивної динаміки зростання в промисловості. На фініші першого півріччя у розвитку базового сектору економіки спостерігалися такі тенденції:
— Уповільнився висхідний рух. Скид темпу в кумулятивному вимірі змістив галузеві обсяги виробництва на 7,5% зростання. 8,0% мали за попередні п’ять місяців. З урахуванням більш низької бази порівняння червня 2007 року гальмування процесу нарощування обсягів виробництва становило не 0,5%, а 0,9%. Першоквартальний показник був на 0,3% вищим (7,8% проти 7,5%). Послаблення позитивної динаміки виробництва з огляду на базу порівняння було на 1,1% меншим за березневе (тоді темпи трьох місяців було на 1% нижчими, ніж двох — 7,8% проти 8,8%).
— Погіршення показників (як і в першому кварталі) припадає на фінішний місяць. Воно не може бути віднесено на рахунок сезонності. Червневий обсяг виробництва зменшився на 2,5% в порівнянні з травневим. Лише двічі (у 2001 та 2006 роках) були зафіксовані від’ємні значення згаданого показника. Але тоді лише, відповідно, на 1,4% та 0,2%. Безпрецедентно ж різке (на 2,5%) скорочення виробництва в промисловості сталося вперше. Рік тому в червні відбулося збільшення індустріального випуску на 0,5% (до травня). У квітні й травні обсяги виробництва промислової продукції були вищими за відповідні 2007 року на 8,3%. У червні — лише на 5,2% (червень до червня). Рік тому мали 10,4%, що є вдвічі вищим показником, ніж зафіксований у минулому місяці.
— Сталося помітне гальмування обертів руху хедлайнерів експорту: металургія знизила виробництво на 6%, хімія — на 9,2% (до травня). Така від’ємна динаміка в цих галузях є сезонною. Але вона за своєю величиною не має прецеденту з 1999 року.
— Вперше за всі роки зростання зменшила виробництво у червні й харчова промисловість (на 2,5% до травня). Темпи за півріччя в цій галузі майже втричі (5,5% проти 13,9%) поступаються минулорічним за відповідний період. І це на фоні 45% зростання номінальних доходів населення. Стримується подолання продовольчої інфляції в країні.
— В інших галузях промисловості динаміка руху не зазнала істотних змін. Збереглася тенденція першого кварталу: продовжується падіння в нафтопереробці й текстильній промисловості; утримує лідерські позиції машинобудування (29,3% проти 23% за I півріччя 2007 року). Добре працює енергетика (+2,3% проти 0,5%).
— У цілому другий квартал виглядає менш надійним фундаментом для виходу на бюджетний річний орієнтир (7,8%). Якщо у I кварталі темпи були на цій позначці, то за І квартал вже були на 0,3% нижчими.
Тож уряд має сприйняти як тривожний сигнал червневий спад позитивної динаміки зростання в промисловості. Його реакція має сфокусуватися на інвестиціях. Інвестиційний імпульс 2007 року зазнає послаблення. Першоквартальна оцінка капіталоутворення втричі гірша за відповідну минулого року.
Уряд має реагувати і на інфляцію цін виробників промислової продукції, яка після травневого уповільнення знову прискорилася (4,2% проти 3,7%). Інфляція споживчих цін за підсумками I півріччя (15,5%) все ще чинить гальмівний вплив не тільки на інвестиційний, а й на споживчий попит.
Зусилля урядовців щодо протидії інфляції мають бути подвоєні, особливо вiдносно стримування висхідного руху цін на метали, енергоносії, транспортні тарифи. Нова версія бюджету має посилити акцент на розвиток виробництва та обмежитися лише мінімально необхідним збільшенням витрат на поточне споживання.
Реакція ж Нацбанку має бути стриманою. По-перше, слід дочекатися оприлюднення даних щодо ВВП, який, цiлком iмовірно, уповільнив динаміку свого підйому. По-друге, монетарний сервіс НБУ за результатами I кварталу і останніх двох місяців (травень—червень) був достатнім для утримання нормативного збільшення виробництва. По-третє, уповільнення зростання в промисловості не повинно стати приводом для пом’якшення грошово-кредитної політики. Орієнтир чинного бюджету все ще в зоні досяжності (маємо 7,5% при нормативі 7,8%). Цього не можна сказати про інфляцію, особливо споживчих цін (15,5% при орієнтирі 9,6%).
Реформи «просяться», але ніяк не дочекаються своєї черги. Червневий спад зростання ВВП до 6,3% (за півроку) «закрив» майже паралельний тренд другого кварталу. Зростання уповільнилося на 0,1% (в порівнянні з темпом п’яти місяців). Позначка останнього місяця другого кварталу була лише на 0,1% нижчою його першого місяця. Тоді кумулятивний показник ВВП становив 6,2%. А от пешоквартальний підйом економіки відбувся з рівня 4,9% у січні до 6,5% у січні — березні. Можливо, після стандартного перегляду попередніх даних майже боковий тренд ВВП другого кварталу буде змінений на більш чіткий висхідний. Саме це вже сталося після уточнення Мінстатом даних за січень—березень (з 6% до 6,5%).
Якщо взяти до уваги ефект бази відрахунку, то у січні—червні в порівнянні з відповідним періодом 2007 року ВВП зріс на 0,7% (у січні—червні 2007 року ВВП пришвидшив рух на 0,8% в співставленні з показником січня—травня).
Більшим був у поточному році реальний приріст ВВП з урахуванням бази лише у березні (1%).
Таким чином, у I півріччі економічний підйом в Україні залишився прискореним. Але не рівним. З урахуванням ефекту бази порівняння, імпульси підвищення динаміки (у березні — 1%, травні — 0,2% та червні — 0,8%) межували з симптомами послаблення (лютий — 0,0%, квітень —1,3%). Не виникло чітких ознак послаблення перспектив зростання й у літні місяці.
Водночас, перспективу затьмарюють послаблення інвестиційної активності й багаторічна криза в аграрному секторі. Будівництво перебуває в рецесії, сільське господарство — в стагнації. Добрий врожай дещо покращить стан справ, але фундамент агросектору залишається нездоровим, застарілим. Реформи «просяться», але ніяк не дочекаються своєї черги. Перекос агрегованого попиту в бiк споживчого ентузіазму сигналізує про необхідність відновлення інвестиційної активності. Цього не можна здійснити за поточного рівня інфляції, яка демобілізує потяг до заощаджень і відповідного нарощування «здорового» кредитування бізнесу. Крім того, стриманість апетиту інвесторів пояснюється блокадою приватизації, високим рівнем вартості енергоресурсів, безупинним нарощуванням зарплат й інших доходів у відриві від необхідного їхнього забезпечення відповідним підвищенням продуктивністю праці. Без придушення інфляції витрат інвестиції «відпочиватимуть».
Нацбанк за цих умов має не зраджувати обраному пріоритету — проведенню не адаптивної, а превентивної антиінфляційної монетарної політики. З цією метою Нацбанку:
— не варто «передавати куті меду» з купівлею валюти;
— треба тримати на поточному рівні мобілізаційні заходи зі стерилізації ліквідності у обсягах, прийнятних для збереження цінової стабільності;
— необхідно домогтися реєстрації постанови, що регулює формування резервних вимог під зовнішні запозичення банків від нерезидентів;
— у формуванні грошової пропозиції, в тому числі інструментами рефінансування, керуватися чинним бюджетом і його орієнтиром на зростання номінального ВВП до рівня 889 мільярдів гривень.
Уряду ж треба:
— невідкладно задіяти антикризові заходи у будівництві;
— частину коштів рахунку перевести в уповноважені банки для забезпечення достатньої ліквідності кредитної системи;
— «розібратися» з причинами нульової динаміки обсягів створення валової доданої вартості сільським господарством і використати ресурси нового врожаю для істотного внеску агросектору в загальну динаміку ВВП.
