При цьому одразу впадає в очі, що з кожним роком зменшуються
обсяги статистичних матеріалів, зникають важливі розділи, наводяться несумірні
цифри.
Невеселі роздуми викликає аналіз такого узагальнюючого
показника, як обсяг реального ВВП (валовий внутрішній продукт). Загальновідомо,
що навіть не падіння його, а просто відсутність росту викликає в інших
країнах велике занепокоєння. Але не в нас! Ледь не як успіх відзначається,
що падіння ВВП на 1,7% 1998 року є найкращим показником за роки незалежності.
На цій основі робиться висновок про наявність позитивних тенденцій у розвитку
економіки. Але ж проаналізуймо структуру ВВП. Якщо порівняти дані 1997
року, коли ВВП зменшився на 3,2%, та року минулого, то виникає питання:
як же при переважно гірших складових останній рік виявився кращим?
Порівняймо зміни в структурі ВВП (% до попереднього року):
1997 1998
Промислове виробництво -1,8 -1,5
Сільськогосподарське
виробництво
-1,9 -8
Прибуток
-1,8 -30
Експорт
+1,9 -13
Імпорт
-1,5 -15
Реальні доходи
населення
+8,8 -4,7
До цього слід додати, що значна частина виробленої продукції
так і не знайшла споживачів, зросли заборгованість із зарплат та пенсій,
бюджетні недоїмки. Не ставлячи під сумнів кваліфікацію авторів розрахунків,
слід би їх запитати про методики, за якими вони виконуються. Адже у підсумку
біле починає виглядати чорним.
Наша статистика, мабуть, свідомо замовчує такі важливі
показники добробуту населення як співвідношення доходів та вартості мінімального
набору товарів і послуг, рівень споживання на душу населення продуктів
харчування, забезпеченість сімей побутовою технікою. Якщо в попередніх
статистичних оглядах можна було знайти дані про випуск важливих товарів
у штуках та тоннах, то нині вони здебільшого оперують відносними цифрами
— так простіше приховати безпросвітність справ. Наприклад, як приємно написати,
що в 13 разів збільшився випуск легкових авто! Та чи багато залишиться
від цієї бадьорої реляції, якщо читачу сказати, що, наприклад, 1993 р.
їх було випущено близько 150 тисяч, а минулого — в 10 разів менше. Та й
то половину з них не змогли продати!
Безіменні статистики всіма силами намагаються знайти те,
чого не існує — позитивні тенденції. Ось чому огляди сповнені повідомленнями
про такі «досягнення» як ріст випуску шампунів. Але нічого не говориться
про стрімке падіння технічного рівня продукції, катастрофічне старіння
основних фондів у визначальних високотехнологічних галузях. Адже варто
оприлюднити правду, і стане очевидною ціна заяв про перспективи стабілізації
та зростання.
Попри всі намагання реалії деградації економіки приховати
неможливо. І не треба тішити себе та інших висновками про те, що уповільнення
темпів падіння (та й то за окремими показниками) є передвісником підйому.
Просто все відбувається за типовими математичними законами згасаючих процесів,
і в існуючій системі економічних координат за допомогою збанкрутілих методів
цю тенденцію не зупинити. Те ж саме можна сказати і щодо модних посилань
на світову та російську кризи як причини наших провальних результатів.
Ні, панове, без розуміння власних згубних прорахунків годі й сподіватися
на будь-яке поліпшення ситуації і в нинішньому році, і в перспективі до
2010-го.
