Провідні виробники програмного забезпечення (ПЗ) виступають за удосконалення законодавства в сфері авторського права. Відповідні рекомендації містить звернення до Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Верховного Суду учасників круглого столу «Криза в сфері захисту авторських прав на програмне забезпечення в Україні і її негативний вплив на економіку держави».
Учасники круглого столу в своєму зверненні просять Кабмін створити координаційну раду з питань захисту авторських прав як урядовий консультативно-дорадчий орган при Кабміні; затвердити програму легалізації програмного забезпечення в закладах освіти, а також ввести в програму навчання вивчення теорії права інтелектуальної власності.
Цікаво, що виробники ПЗ своєрідним чином потурбувалися й про міліціонерів... Адже вони пропонують урядовцям збільшити кількість особового складу підрозділів боротьби зі злочинами у сфері інтелектуальної власності Держдепартаменту боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ, і навіть покращити їхне матеріально-технічне забезпечення! Серед решти прохань — внести зміни до порядку виробництва, зберігання, видачі контрольних марок та маркування примірників комп’ютерних програм з метою запобігти отриманню контрольних марок для «піратських» носіїв; передбачити в проекті Державного бюджету України на 2009 рік видатки, необхідні для повної легалізації програмного забезпечення, що використовується в органах державної влади й навіть затвердити урядову програму роз’яснення суспільству цінностей легального програмного забезпечення.
Прохання до народних депутатів — затвердити рекомендації слухань у комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти щодо вдосконалення законодавства у сфері авторського права й внести зміни до Закону України «Про авторське право та суміжні права». Виробники ПЗ хочуть привести цей закон у відповідність до міжнародних угод, укладених Україною, а також до сучасних реалій у сфері поширення й використання програмного забезпечення...
До Верховного Суду України у виробників ПЗ прохань менше, а саме —узагальнити практику застосування судами України цивільного, адміністративного та кримінального законодавства у справах про порушення авторського права на програмне забезпечення та прийняти як результат постанову Пленуму Верховного Суду України.
Підписантам звернення є чим дорікнути чиновникам... Так, як зазначили учасники круглого столу, обсяг нелегального ПЗ в Україні за 2007 рік склав 83% (тобто, більше ніж вісім з кожних десяти українських комп’ютерів містять «піратські» копії програмних продуктів). Це є одним з найвищих показників у Європі. Нагадаємо, що середній обсяг нелегального ПЗ у світі зараз складає 38%. Навіть у сусідньої Росії рівень комп’ютерного піратства нижчий за наший на 10%.
А, між іншим, за розповсюдження і використання неліцензійного ПЗ Кримінальний кодекс України передбачає покарання до шести років позбавлення волі.
Так, у травні цього року в Житомирській області після обшуку торгових точок працівники міліції вилучили 1 557 неліцензійних дисків з програмним забезпеченням. Сума матеріальних збитків, яких зазнала корпорація Microsoft, склала 137 205 гривень. За фактом порушення авторських прав співробітники МВС порушили кримінальну справу.
У червні працівники Донецького ГУМВС України виявили факт незаконного розповсюдження копій ПЗ. Було вилучено 484 контрафактні диски з ПЗ Microsoft і Adobe. У цьому випадку загальна сума збитків правовласників склала понад 124 000 гривень. І таких випадків з немалими сумами збитків чимало...
Ситуація з використанням нелегального програмного забезпечення в Україні, порівняно з іншими країнами, є неоптимістичною. Її справді можна назвати кризовою. І ця криза, як зазначають експерти, веде до зменшення надходжень до державного бюджету України, величезним втратам розробників і продавців легального програмного забезпечення, а також скорочення IT-сектора національної економіки.
І це в той час, коли, за підрахунками міжнародних експертів, зниження рівня комп’ютерного піратства в Україні на 10% протягом наступних трьох років дасть змогу забезпечити більше ніж 2 600 додаткових робочих місць, збільшити капіталообіг в національному секторі високих технологій на 4 мільярда 700 мільйонів гривень, збільшити податкові надходження до бюджету на 345 мільйонів гривень...
Натомість Україна — один з лідерів серед аутсорсингу. «Робимо ІТ-продукт для закордонних замовників. Ми, Китай та Індія. Прикро... А цей унікальний інтелектуальний потенціал ми б могли використовувати», — коментує такий стан справ в. о. менеджера по легалізації ПЗ компанії «Майкрософт Україна» Дмитро Турчин.
КОМЕНТАРI
Георг ХЕРРНЛЕБЕН, директор асоціації виробників програмного забезпечення Business Software Alliance по Центральній і Східній Європі:
— Боротьба з піратством в Україні не є традицією, як, наприклад, у США. На цих ринках BSA активно працює з 1988 р. За цей час рівень піратства на ринках розвинутих країн знизився на 30%. Ми сподіваємося, що зможемо поширити цей позитивний напрямок на інші важливі для нас ринки, у тому числі український, але це повинні бути загальні зусилля гравців ІТ-індустрії та владних органів. Чітка позиція уряду щодо захисту інтелектуальної власності — це базис для наступної антипіратської діяльності. Ця робота містить у собі впровадження належних правових рамок, законів і — що не менш важливо — виконання цих законів добре навченими фахівцями правоохоронних органів... Якщо є закони, але вони не виконуються, діла не буде... Потужність міліції, прокуратури в цих питаннях має бути посилена!
Владислав ШАПОВАЛ, представник Business Software Alliance в Україні:
— Ситуація останніми роками практично не змінюється... В умовах же стрімкого розвитку ІТ-ринку в Україні збитки, спричинені піратством, просто шалені... Не дивлячись на зусилля, рівень використання неліцензійного програмного забезпечення в нашій країні залишається одним з найвищих у Європі та світі — згідно з експертними оцінками, на сьогодні він складає 83 відсотка.
Микола ПАЛЛАДІЙ, голова Державного департаменту інтелектуальної власності України:
— Законодавча база сприяє і працює так само, як така ж база працює в європейських країнах — якщо говорити про законодавчу базу, про нормативно-правові акти, про правову позицію. Інша справа, як працюють закони в Україні та у тій же Німеччині. Наші колеги запитують: «Закони є? І що, не виконуються? І що, не платять? Такого бути не може!»... Усе-таки нашій країні тільки 17 років. Я думаю, це «дитячі хвороби», що проходять з віком. Ці шляхи проходили всі країни — кожна по-своєму. Я думаю, пройде три-чотири-п’ять років, і ми будемо мати абсолютно нормальну прозору європейську ситуацію — яку і повинні мати. Отут ситуація, як із хворобою: її можна пройти з вакциною швидко, легко і добре — чи можна хворіти «по повній програмі». На жаль, ми, по-моєму, йдемо «по повній програмі».
ДО РЕЧІ
За даними дослідницької компанії IDC, Україна в списку рівня використання піратського програмного забезпечення має таких сусідів, як Алжир, Камерун, Ірак, Пакистан, Болівія, Парагвай, Китай і Індонезія. За п’ять років з 2003 року рівень піратства в Україні знизився лише на 8%. Не одержаний нашою державою прибуток через високий рівень піратства за останні п’ять років — 1,178 мільярда доларів США (дані IDC). У процесі вступу до СОТ Україна брала зобов’язання дотримувати права на інтелектуальну власність, що прописано в міжнародних договорах. Недотримання ж авторських прав формує негативний імідж нашої країни в очах світової громадськості. В урядових закладах і відомствах широко використовується неліцензійне ПЗ. За інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності, рівень неліцензійного ПЗ в держорганах складає 52%. Експерти стверджують, що повноцінна легалізація програмного забезпечення в Україні почнеться, коли піратське ПЗ перестане використовуватися в органах державної влади.
