Нещодавно своїм виступом у Верховній Раді голова МВС Анатолій Могильов посіяв паніку на й без того неспокійному полі фінансового ринку України. Причиною переполоху стали озвучені чиновником плани «поховати» одного з гравців ринку. «Ми внесли пропозицію нагору, щоб кредитні спілки взагалі поховали», — сказав міністр. За його словами, кредитні спілки не впливають на економіку країни, але завдають шкоди своїм клієнтам. «Це взагалі структура, яка дуже мало впливає на економіку країни. А в нас справи, де тисячі людей, багатотомні кримінальні справи й відшкодування збитків під величезним питанням», — констатував Могильов. Міністр також наголосив, що МВС має намір ініціювати ухвалення відповідного рішення на законодавчому рівні.
Реакція на слова міністра була негайною. Почувши про наміри МВС України «поховати» кредитні спілки, їхні вкладники почали забирати свої гроші. Якщо паніка не вщухне, кажуть у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, її наслідки можуть стати фатальними для кредитної галузі, яка й без того стала слабкішою. За даними регулятора, за підсумками дев’яти місяців 2010 року кількість вкладників кредитних спілок зменшилася майже на 28%, а обсяг депозитів у системі скоротився на 30%. Тож на даний момент до категорії проблемних можна віднести близько 30% діючих кредитних установ. При цьому складні часи переживають і найбільші кредитні спілки.
Про рецепт порятунку проблемних кредитних спілок та грошей їхніх вкладників, а також про те, чому міністр хоче їх «поховати», «День» запитав у голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Василя ВОЛГИ:
— Я розумію, чому був такий емоційний виступ голови Міністерства внутрішніх справ України Анатолія Могильова щодо питання про кредитні спілки. Насправді кількість злочинів, яка була вчинена, особливо протягом останніх трьох років, у сфері кредитної кооперації, виснажує роботу МВС. І причин такої ситуації багато — це й фінансова криза, й недосконалість законодавчих умов, які повинні були б забезпечити нормальну роботу кредитних спілок, а насправді цього не роблять...
Міністр МВС і так перевантажений роботою, а тут ще й таке соціально напружене питання спокою не дає, тому емоції взяли гору. Це навіть психологічно дуже складне питання, адже надходить сотні й тисячі звернень громадян, проводиться багато особистих зустрічей... Я це знаю по собі, бо фактично кожного дня я зустрічаюсь з десятками людей, які постраждали від діяльності кредитної кооперації...
— То ви підтримуєте міністра МВС у пропозиції «поховати» кредитні спілки в Україні?
— Ні. Я ні в якому разі не вважаю, що потрібно переконувати керівництво держави, що такий сектор фінансового ринку, як кредитна кооперація, потрібно поховати.
Насправді цей ринок працює майже у всьому світі. І є одним із дуже ефективних гравців фінансового ринку. Яскраво демонструє це Близький Схід, Індія. Там кредитна кооперація навіть вирішує питання злиднів та бідності в державі. Адже такі спілки забезпечують доступ населення до мікрокредитування, і, таким чином, піднімають ділову активність у країні.
Для України ж мікрокредитування — це дуже актуальне питання. Адже саме ділова активність населення — це визначальний чинник, який повинен формувати національний валовий продукт сьогодні.
— От ви розповідаєте, що в світі кредитні кооперації — це не лише ефективні гравці фінансового ринку, але й інструмент вирішення проблем бідності та підвищення ділової активності населення через механізм мікрокредитування. В Україні ж вони, поки що, є лише джерелом соціальної напруги та своєрідним порталом викачування грошей з людей. У чому проблема? Чому кредитні спілки в Україні не можуть працювати так, як їхні колеги в світі?
— У цьому питанні є декілька основних моментів. По-перше, законодавець зробив помилку, коли дозволив діяльність кредитної кооперації без фонду гарантування вкладів.
А, по-друге, в нашому законодавстві, яке регулює сферу діяльності кредитних спілок, не передбачено рефінансування кредитних спілок у разі виникнення такої потреби. Мова йде про кризові явища, які показали необхідність існування санаційної установи, яка буде допомагати кредитним спілкам. Це є у всьому світі. Як правило, такими санаційними установами виступають корпоративні банки, які безпосередньо отримують рефінансування від Центробанків. В Україні це мав би бути НБУ, який би надавав корпоративному банку кредити на рефінансування, які, в свою чергу, підтримували б ліквідність кредитних спілок.
У нас же цього передбачено не було. І, як результат, коли прийшла криза 2008 року, банківська система отримала майже 130 мільярдів гривень рефінансування, а система кредитних кооперацій — жодної копійки.
— Ви пропонували передбачити в державному бюджеті на 2011 рік виділення коштів для Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, щоб остання могла скупити проблемні зобов’язання в кредитних спілок та повернути вкладникам хоча б тіло внеску. Однак ця пропозиція так і не була підтримана. Є план «Б»? Як плануєте вирішувати питання із вкладами в проблемних кредитних спілках?
— План «Б» є, і ми над ним постійно працювали й працюємо. Ми жодного дня не припиняли роботу з міжнародними фінансовими структурами щодо можливості залучення до рефінансування проблемних запозичень українських кредитних спілок приватних європейських інвесторів. Переговори показали, що вони зацікавлені у викупі стрес-активів кредитних спілок в Україні. Тож ми сподіваємось, що вже до цього літа приватний капітал зможе взяти участь у вирівнюванні ситуації в сфері з кредитної кооперації в Україні.
Однак ще план «А» не зовсім закрився. Так, нещодавній звіт парламентської тимчасової слідчої комісії з питань кредитної кооперації було реалізовано в постанові ВРУ, яка зобов’язує Кабінет Міністрів України в трьохмісячний термін розробити план заходів для розв’язання проблеми кредитних спілок. За результатами цієї постанови прем’єр-міністр України Микола Азаров зобов’язав Держфінпослуг підготувати свої пропозиції щодо вирішення цього питання. У тій же постанові прописано, що вищезгадана тимчасова слідча комісія не припиняє свою діяльність, а продовжує контролювати, яким способом Кабінет Міністрів проводить розробку матеріалів у справі щодо проблемних кредитних спілок.
Тож ми знову повертаємось до сценарію створення державної факторингової компанії, який уже неодноразово озвучувався нами. Єдине, що ще лишається під питанням, — це походження коштів для рефінансування проблемних кредитних спілок. Є два варіанти — кошти з державного бюджету або ж, якщо вдасться переконати Нацбанк і Президент займе таку позицію, це можуть бути кошти НБУ.
— А скільки грошей потрібно?
— Першочергове рефінансування кредитних спілок, за нашими підрахунками, становить близько 1,5 млрд. гривень. Крім того, потрібно, щоб парламент проголосував у другому читанні за прийняття закону про фонд гарантування вкладів кредитних кооперативів України. Та обов’язково законодавчо закріпити механізм рефінансування кредитних спілок.
— То коли ВРУ остаточно прийме рішення щодо вирішення питання з проблемними кредитними спілками?
— У нас залишилося два місяці. Після завершення цього терміну КМУ повинен відзвітуватися ВРУ щодо плану заходів, які мають бути застосовані для кредитних спілок.
— І коли вкладники проблемних кредитних спілок можуть повернути свої гроші?
— Як тільки ми отримаємо кошти на рефінансування.
