Нафтові причини знецінення гривні
Віктор КАЛЬНИК, перший заступник міністра eкономіки
Основною причиною знецінення гривні наприкінці липня —
на початку серпня поточного року Національним банком України визначається
загострення ситуації на ринку нафтопродуктів, дефіцит та підвищення цін
на які призвели до різкого зростання попиту на валюту. Міністерство економіки
вважає, що зазначений чинник не мав визначального впливу.
Як свідчать дані, питома вага вартості валюти, закупленої
для імпорту нафти та нафтопродуктів, за 7 місяців поточного року у загальному
обсязі продажу валюти на міжбанківському валютному ринку склала лише 14
відсотків (в минулому році — 12 відсотків) і не є визначальною для ринку.
Доказом відсутності прямого зв'язку між зростанням цін на нафтопродукти
та ситуацією на валютному ринку є конкретний факт, що мав місце на практиці
— позаминулорічна ситуація на ринку нафтопродуктів з подібним нинішньому
підвищенням цін на них не призвела до девальвації гривні. Не мали визначального
впливу зміни цін, які відбувалися останнім часом і на інших ринках, зокрема,
ринку хлібопродуктів та цукру.
Підтвердженням цього є також дані про питому вагу паливно-мастильних
матеріалів у структурі споживання населенням товарів та послуг, яка становить
0,78%. У структурі матеріальних витрат промисловості та сільського господарства
нафтопродукти відповідно складають близько 12% та 11%.
Серед основних причин девальвації гривні, в першу чергу,
спекулятивні дії комерційних банків, які, скориставшись першою ліпшою нагодою
під приводом зростання цін на нафтопродукти намагаються «розігріти» валютний
ринок та заробити на цьому. Залучаючи під надто високі проценти кошти підприємств
та населення, комерційні банки не знаходять надійних напрямів інвестування,
які б забезпечили виплату високого доходу вкладникам. Державні цінні папери
у зв'язку із реструктуризацією виплат не є надійними, а кредитування реальної
економіки, крім того, що є ризикованим, не забезпечує необхідного рівня
доходності. Це визнає і Національний банк, який позбавив ряд комерційних
банків ліцензій на здійснення обмінних валютних операцій. Знеціненню гривні
сприяло також випереджаюче зростання грошової бази та грошової маси над
темпами інфляції в період девальвації гривні, що призвело до створення
надлишку «гарячих» грошей. Певний вплив на спекулятивні дії комерційних
банків мала і швидка лібералізація валютного ринку, здійснена Національним
банком без задіяння відповідних компенсаторів, та активна участь останнього
як суб'єкта цього ринку, який тільки скуповував валюту. Як відомо, з початку
року Національний банк придбав $518,2 млн. Серед чинників дестабілізації
вагомим є суто політичний момент, пов'язаний з виборами президента України.
У зв'язку з цим підвищуються ризики втрати капіталу, їх намагаються зменшити
за рахунок конвертування гривнєвих коштів в іноземну валюту.
Неправильне визначення причин (акцент щодо зміни курсу
валюти у зв'язку із загостренням ситуації на ринку нафтопродуктів) не дасть
можливості вірно визначити весь комплекс необхідних заходів, що в кінцевому
підсумку може знову призвести до повторення ситуації у майбутньому.
У штопор гривню завів бензин
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, радник голови Нацбанку
Перший заступник міністра економіки України Віктор Кальник
намагається довести, що не бензинова криза, а дії банківської системи є
причиною девальвації гривні протягом липня — серпня цього року. Що ж було
насправді?
Наприкінці другого кварталу Україна стала чистим експортером
нафтопродуктів. Тобто експорт нафтопродуктів упевнено перевищив імпорт.
Для держави, яка протягом десятиріч була чистим імпортером цих матеріалів
і яка ніяк не спроможеться здійснити продекларовану своїм Міністерством
економіки структурну перебудову господарства, факт сам по собі драматично
небезпечний.
До того ж перевищення експорту нафтопродуктів над імпортом
відбулося практично в сезонний пік споживання пального, зумовлений збиранням
урожаю та літніми відпустками, що сприяло стрімкому перевищенню платоспроможного
попиту на бензин в умовах зниження пропонування. Стрибок цін на пальне
був цілком природною реакцією ринку на абсурдність перетворення України
на чистого експортера нафтопродуктів.
Бензин — один із масових товарів щоденного попиту. Через
природні властивості (вогненебезпечність, зокрема) широкий споживач не
має можливості створити його запаси на більш-менш тривалий проміжок часу.
Саме тому будь-які зриви пропонування цього товару викликають потужну і
масову реакцію, як мінімум, 5—6 млн. мешканців України. Адже тільки приватних
легкових авто зареєстровано в Україні понад 5 мільйонів.
Власники авто в Україні відносяться до найбільш економічно
активного прошарку населення, який уже десятки разів був обдурений українським
урядом. Зникнення бензину було сприйнято ними, як сигнал кінця стабільності
та початку падіння в черговий девальваційно-інфляційний штопор. Намагаючись
захистити своє не дуже розкішне буття, вони й кинулися купувати долари,
сформувавши девальваційні тенденції, — гривня розпочала своє швидке знецінення.
Таким був передавальний механізм липнево-серпневої кризи.
Позаминулого року зростання цін на пальне справді не спричинило
девальвації. І тут Віктор Кальник має рацію. Однак... На ринку був бензин!!!
І широкий споживач пального не мав сигналу щодо дестабілізації ринку. І
тому приклад позаминулого року не є аналогічним ситуації поточного року.
Щодо заробляння комерційними банками «шалених грошей на
падінні курсу української валюти», в якому звинуватив нас пан Кальник,
то слід сказати лише таке: знецінення гривні автоматично знецінює капітали
українських банків. То невже українські банкіри схожі на людей, які пиляють
сук, на якому сидять?
