Російському нафтогазовому монополістові доведеться знизити цінову планку на газ для Франції. Це результат завершення переговорів французької GDF Suez про перегляд контрактів з ВАТ «Газпром» та Statoil ASA. Про те, що було досягнуто фінальної домовленості у цьому питанні, повідомив віце-президент французької компанії Жан-Франсуа Сіреллі, на якого посилається Bloomberg. За його словами, GDF Suez отримала «дуже сприятливий результат» за принциповою угодою з «Газпромом».
Треба сказати, що це поза сумнівом ще одна перемога європейських компаній у боротьбі за справедливу ціну на газ у довгостроковій перспективі. Але це ще не кінець. Найближчим часом очікується завершення переговорів «Газпрому» з іншими європейськими споживачами: італійською Eni та Econgas. У Білокам’яній переговори про корегування цін пояснюють закінченням терміну дії колишніх цінових домовленостей і обіцяли зниження ціни нижче 7—10%.
Для України та її громадян успіхи європейців у перемовинах з «Газпромом» важливі. Адже це при хорошому розкладі й правильних аргументах українських парламентеріїв може перетворитися на запасний козир для перегляду газових контрактів. Чи спрацює французький маневр на газове благо України? Про це «День» запитав директора энергетичних програм центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА:
— Результат французько-російських переговорів вказує на те, що негнучка цінова політика «Газпрому» призводить до втрати ним частини європейського ринку. Незважаючи на це, «Газпром» уперто продовжував свою традиційну цінову стратегію максимізації прибутків з будь-якого ринку, зокрема й європейського. Саме нерозуміння того, що ринок газу в Європі не той, що був два роки тому, а ринкові умови змінюються часто, врешті-решт і призвела «Газпром» до капітуляції перед традиційними європейськими партнерами.
Чи зможе Україна використати французький маневр на свою користь? Так, зможе, поза сумнівом. Однак питання в іншому: чи отримаємо ми позитивний очікуваний ефект? А тут два варіанти.
Варіант перший стосується поведінки «Газпрому» щодо своїх традиційних споживачів (Німеччини, Франції, Італії). Він постійно діє з ними обережно, тому що у них є деверсифікована система постачань газу. Тому в «Газпромі» добре розуміють: вперта поведінка може спровокувати збільшення закупівель газу серед інших покупців, що і відбувалося в Європі в минулі роки.
Варіант другий — країни, де «Газпром» займає монопольну позицію в постачаннях газу. До них належить і Україна. Так от, в цьому випадку діє ігноративна позиція — і жодних поступок, незалежно від того, які б аргументи не висувалися з українського боку. Це давно вже час зрозуміти нашій владі. Тому говорити наодинці з Росією про газове питання марно, потрібний третій союзник — ЄС. Або ж значні обсяги альтернативних джерел енергії. І тут важливий чинник реверсних постачань, який непокоїть «Газпром», але не дуже. Адже зараз йому вдалося поставити на цьому шляху «пробку» у вигляді позиції словацької сторони. Однак ця перешкода тимчасова, тому що Словаччина — член ЄС, а не агент «Газпрому». І зараз видно еволюцію цієї країни в плані того, що потрібно дати зелене світло реверсним постачанням газу. Як скористатися з цього на власну користь? Просто. Єврокомісія зможе допомогти Україні й надати підтримку, якщо українська влада займе чітку позицію і реформуватиме енергетичний сектор на основі європейських директив (так званий другий і третій енергопакети). Це і буде сигнал про те, що ми реально граємо за європейськими правилами, а не імітуємо прогрес. Після цього Київ може просити Єврокомісію сприяти у вирішенні ситуації з ціною газу, який постачається Росією до України. Без підтримки ЄС ми лише об’єкт гри «Газпрому» і ринок для збуту, на якому немає місця іншим газовим гравцям. Україні треба почати проводити прозору енергетичну політику, і тоді можна звертатися по допомогу до ЄС. І лише тоді, спираючись на аналогічні перемоги європейських компаній в суперечці з «Газпромом», йти до арбітражних судів і домагатися перегляду контракту від 2009 року. Інакше успіху не буде. Для розмови з сильним суперником потрібно мати відповідну силу протидії.
