Однією з найбільш «зарегульованих» країн світу називає Україну директор відділу правової та регуляторної реформи USAID/BIZPRO Андрій Астрахань. Якщо, наприклад, в Угорщині фільтрації зазнавали декілька сотень нормативних актів, то в Україні йдеться про десятки тисяч документів!
Стратегія швидкого дерегулювання, що іменується «гільйотиною», успішно зарекомендувала себе в багатьох країнах як засіб боротьби з корупцією та перешкодами на шляху розвитку бізнесу. Тепер настав час і в Україні критично оцінити весь величезний масив чинних регуляторних актів і безжалісно пустити його «під ніж». Однак уявна простота цього процесу вельми оманлива, оскільки українська бюрократична машина так просто своїх позицій не здає.
Проект «української гільйотини» — це спільне дітище USAID (Агентство США з міжнародного розвитку)/BIZPRO, Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Цього року його реалізація почалася в шести областях України, але дуже скоро організатори зрозуміли, що без виведення цієї роботи на загальнонаціональний рівень не обійтися. Старт прискореному перегляду регуляторних актів центральних і регіональних органів влади був даний 1 червня, коли Президент Віктор Ющенко підписав відповідний указ. Україна і тут вирішила здивувати світ, визначивши для цієї роботи гранично жорсткі терміни — лише три місяці (зі слів Астраханя, таких термінів не було ніде). Відповідно до указу, в усіх органах виконавчої влади створені комісії, в яких на паритетних умовах працюють як регуляторні органи та господарюючі суб’єкти, так і бізнесова та наукова громадськість. Працюючи в прискореному режимі, вони повинні визначитися щодо кожного документа: чи відповідає він принципам регуляторної політики, наскільки ефективний із погляду впливу на бізнес та чи можна без нього взагалі обійтися.
Унаслідок фільтрації приблизно 10 тисяч регуляторних актів, виданих центральними та регіональними органами влади, склали три списки: документи, що відповідають основним принципам регуляторної політики, документи, що підлягають скасуванню, і документи, до яких треба вносити зміни. Паралельно були проаналізовані п’ять тисяч документів на рівні органів місцевого самоврядування. Результати першої фази операції «Гільйотина», як повідомив Астрахань, такі: скасуванню підлягають 34% регуляторних актів органів місцевого самоврядування та 55,5% актів центральних і регіональних органів влади. Як уточнив директор департа менту регуляторної політики Держкомпідприємництва Олег Мірошниченко, до цих 55,5% входять 66 указів Президента, понад 200 регуляторних актів Кабміну, близько 600 — центральних органів виконавчої влади та 4,5 тисячі — регіональних документів. Загалом по країні скасуванню підлягають 53% регуляторнi документи.
Але на цьому «швидке дерегулювання» не закінчується: на початку вересня Кабмін своїм розпорядженням санкціонував продовження цієї роботи. На другій фазі ті ж робочі групи повинні провести прискорений аналіз усієї нормативної бази «за економічними секторами та сферами». Одночасно будуть проаналізовані майже 1,5 тисячі законів, що належать до регуляторних. Тож роботи ще — непочатий край, але головне, за словами Астраханя, — її почати.
Звісно, важко було розраховувати на те, що втілення в життя принципу гільйотини пройде гладко, зважаючи на явний або прихований опір чиновників на всіх рівнях. В одних випадках вони приєднувалися до роботи з великим спізненням (серед «запізнених» Астрахань називає міністерства фінансів, охорони здоров’я, туризму та культури), в інших — брали кермо влади у свої руки, ігноруючи думку представників бізнесу й експертів. Показовий стиль роботи «гільйотинної» групи при Мінпромполітики. Її учасниця, радник з правових питань USAID/BIZPRO Олена Бродовська розповіла, що перше й останнє засідання цієї групи відбулося в середині липня, і більшість її членів отримали списки документів уже на самому засіданні. Це виключало конструктивну роботу, на що, очевидно, й розраховували чиновники. Утім, навіть одиничні пропозиції, які були внесені, не зафіксoвані документально. Зате коли в жовтні члени цієї робочої групи зібралися для участі в громадських слуханнях, їм були запропоновані остаточні списки, що трансформувалися дивовижним чином. Якщо в липневому списку підлягали скасуванню 77 регуляторних актів проти 16 збережених, то в жовтневому ця пропорція вже виглядала як 69 проти 42! Причому ніхто з чиновників Мінпромполітики не спромігся пояснити, чому сталися такі зміни та куди поділися пропозиції інших членів групи. За такого підходу до дерегулювання важко сподіватися на об’єктивний і всебічний перегляд регуляторної бази, а отже, і на повноцінний успіх усієї акції.
