Бідний урожай — погано, багатий — іще гірше. Високі ціни на ринку зерна та зростаючий дефіцит продукції — погано, обвал ринку — просто катастрофа. Чому вітчизняний АПК з року в рік замість того, щоб розвиватися, деградує? «Горе від великого розуму або від його відсутності» — діагностують ситуацію аграрії, котрі дистанціювалися від влади, й попереджають уряд: ще одна серія необачних кроків у сільському господарстві може обернутися неврожайним літом, а то й голодним 2010 роком.
За словами генерального директора ТОВ «Укрзернопром Агро» Євгена Ленга, українські аграрії вже цьогорічної осені засіяли озимих усього на 85% від обсягів посіву 2007 року, та й то в низці господарств — із порушенням усіх належних технологій. Тому багатого врожаю 2009 року чекати не варто. Виробники зернових розчарувалися у прибутковості вирощування зерна і, навчені обвалом світового ринку, не збираються й надалі «закопувати гроші в землю». Та і грошей практично не лишилося — «капітал» у вигляді близько 20 мільйонів тонн урожаю, якщо дивитися тверезо на ситуацію, ризикує згнити в засіках батьківщини, доки чиновники думають, як рятувати галузь. Ще прикріше те, що від керівництва держави наразі успіх експорту українського зерна залежить уже відносно — його просто не приймають на зовнішніх ринках через надлишок власної продукції та низьку якість вітчизняного фуражу.
Поховавши обігові кошти в горе-врожаї поточного року, засіявши поквапом озимі й лишившись із вітром у кишені на наступний рік, аграрії цілком реально можуть провалити весняну посівну. «Можу сказати абсолютно напевно, що коштів у селі на проведення весняного комплексу польових робіт немає. Це означатиме, що якщо ці кошти не вдасться знайти якимсь чином, не буде технологічно правильно проведена посівна пшениці. Це призведе до того, що якщо цьогоріч ми маємо близько 20% від загального урожаю продовольчої пшениці, то на наступний рік можемо отримати не більше 5%, чого буде явно недостатньо навіть для забезпечення внутрішнього споживання», — зазначив Ленг. Унаслідок цього аграрній Україні пшеницю доведеться імпортувати навіть для закриття власних потреб, а це, у свою чергу, призведе до підвищення цін на готову продукцію, та так, що буханець хліба може подорожчати до 10—15 гривень.
Загалом, аби врятувати ситуацію, Ленг пропонує стимулювати банківську систему кредитувати аграрний сектор, передбачивши резервні кошти для покриття можливих неповернень із кредитів.
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, у свою чергу, від імені експертів ринку зерна, закликає уряд рятувати... експортерів, однак не шляхом дотацій продажу, а вчасно відшкодовуючи підприємцям ПДВ і знявши «додану вартість» із ціни послуг із оформлення й супроводу експорту. За даними Асоціації, сума державного боргу щодо ПДВ лише п’яти компаній-членів об’єднання перевищує 600 мільйонів гривень. У цілому з АПК цей показник перевищує один мільярд гривень. А це загрожує паралічем експорту. «Коли заморожуються великі суми ПДВ, компаніям-трейдерам просто не виділяють кредитних ліній для закупівлі зерна. Таким чином, довівши об’єм до певного ліміту, трейдер зупиняє закупівлю й чекає, коли йому відшкодують ПДВ. Наприклад, у нашої компанії є борг із відшкодування ПДВ ще за 2006 рік. Якщо ж центральний офіс зупиняє закупівлю зерна у зв’язку з виникненням великого боргу з податку, то в активній роботі на ринку лишається всього кілька компаній. А оскільки у більшості компаній, що працюють з експорту в Україні, величезна заборгованість із ПДВ, зрозуміло, що вони всі зупиняються», — зауважив директор ТОВ «Нью Ворлд Грейн Укрейн» Микола Горбачов.
Окрім того, представники вітчизняного ринку зерна нарікають на невідповідність рішень уряду потребам аграріїв. «Ми свої сільськогосподарські питання раніше вирішували завжди так: нас запрошували на комітети, і ми, власне кажучи, писали проекти розпоряджень Кабміну. В цьому уряді на жодному комітеті практично ми не були. Приймаються рішення, а потім уже, за фактом, ми дізнаємося, які це рішення. Сьогодні близько п’яти листів ми направили уряду з нашими пропозиціями і жодної відповіді не отримали. Немає відповіді. Але ж ми бачимо, що йдемо до небезпечного загострення ситуації. Треба негайно приймати рішення, доки ще не пізно», — підкреслив Клименко.
