До Харкова зі США повернувся представник громадської організації «Зелений Фронт» Андрій Цуканов, який побував у місцях розробок сланцевого газу і з’ясував вплив процесу видобутку газу на життя людей, що живуть у безпосередній близькості від свердловин.
Три тижні візиту — з 8 до 29 червня — для групи українських екологів читали лекції, демонстрували фільми і документи, влаштовували дебати, відкрито знайомили з плюсами і мінусами важливого для України питання — що несе видобуток сланцевого газу населенню країни? Держдепартамент США розробив програму екологічного візиту і включив у неї всі побажання українських гостей. Екологи побували у Вашингтоні, в Остіні, столиці штату Техас, звідти поїхали до Далласа, де є понад 400 тисяч свердловин видобутку сланцевого газу, далі попрямували в столицю штату Колорадо — Денвер, де також розташовано багато свердловин. Після ознайомлення з різними аспектами видобутку сланцевого газу, громадські діячі говорять: навіть при ідеальному виконанні правил безпеки складно до кінця зрозуміти і оцінити наслідки видобутку.
«Головний висновок від побаченого в тому, що дуже велика проблема видобутку газу — це відпрацьована вода, — розповідає Андрій Цуканов. — Зараз її здебільша закачують у підземні колодязі. Їх потрібно спеціально свердлити або використовувати якісь старі шахти. Дотримуватись спеціальних умов, закачувати на велику глибину і підтримувати певний тиск. Негативні наслідки закачування відпрацьованої води — це землетруси, викликані процесом. Відпрацьовану воду утилізують, закачують відразу з багатьох свердловин в одну. У США це дорогий і трудомісткий налагоджений процес. Але хто займатиметься перевезенням та утилізацією в Україні?»
Компанії-розробники газу в Америці платять населенню за все, що пов’язане з видобутком і зі шкодою навколишніх — наприклад, купують у громад воду. Люди, на ділянках яких іде видобуток, отримують великі компенсації, близько мільйона доларів. Окрім цього, при вдалому видобутку вони отримують відсотки від продажів газу. Але в Америці велика частина надр належить приватним власникам. Інколи буває роздільне володіння — поверхня належить одному господареві, а надра — іншому. Проте, турбуються громадські діячі, в Україні люди не володіють землею, і компенсація потраплятиме в кишені урядовців, враховуючи ступінь корупції країни. Окрім того, екологи впевнені — краще мати справу з великими добувачами, а не з дрібними компаніями, яких більшість. Великі компанії можуть виплатити компенсацію в разі заподіяння екологічної шкоди країні, а маленьким платити немає чим, навіть якщо розпродати їх майно.
У цілому, серед мешканців США немає особливого занепокоєння з приводу негативних наслідків видобутку. Люди спокійно живуть поблизу свердловин, інколи житлові будинки і навіть школи розташовуються всього в 50 метрах від вежі, хоча стандарти відрізняються в міській смузі і в сільській місцевості — до 600 метрів. Для резервуарів із відпрацьованою водою не передбачено певної відстані до житла.
«Я бачив чисту організовану країну, де чисте повітря і багато зелені. Приїжджаю сюди — брудна річка тече, звалища в лісі. У США на чільне місце поставлено закон і вільну економіку. А в Україні те, що є — не виконується. І що особливо лякає — в Україні все монополізується, підминається під одного власника і його інтереси».
У США, запевняє еколог, законодавчо врегульовано щонайменші аспекти видобутку — в Україні це складно собі уявити. І, хоча в США є відмінності між федеральним законодавством і законами штатів, але все збалансовано, і самі добувачі і керівництво штатів прагнуть «перевиконати» екологічні вимоги з економічних причин. «Наприклад, якщо прийнято певний федеральний екологічний стандарт, то в окремих штатах він не може бути нижчим — лише вищим! — пояснює Андрій Цуканов. — Або, скажімо, в Колорадо заборонено зберігати відпрацьовану воду у відкритих резервуарах. А в Пенсільванії наразі не заборонено. Але, оскільки були інциденти з витоком цієї води з відкритих резервуарів, і добувачів було суворо покарано — відкрито судову справу, накладено величезні штрафи, винному загрожує до трьох років ув’язнення — там вирішили, що дешевше зберігати воду в цистернах, побудували спеціальні сховища. Хоча закон цього не вимагає!»
Але навіть у США є проблеми з інформацією про видобуток сланцевого газу. Наприклад, в одній із доповідей в університеті Пенсільванії говорилося про потребу зробити процес видобутку газу «максимально прозорим». «Якщо в США, з їхнім рівнем демократії, недостатньо широко подається інформація про сланцевий газ, то що в такому разі можна сказати про «прозорість» і відкритість в Україні? І як після цього оцінити небезпеку зараження територій та інформацію населення при видобутку сланцевого газу?» — розмірковує Андрій Цуканов.
Видобуток газу несе країні відчутний економічний прибуток, погоджуються фахівці. Наприклад, вже зараз, після 6—10 років інтенсивного видобутку США майже перестали імпортувати газ, з імпортерів залишилася лише Канада. А до 2020 року Америка збирається повністю перейти на самозабезпечення і стати експортером газу за низькою ціною.
Початок теми:
