АНАЛIЗ
За офіційними статистичними даними розвиток української економіки в 2000 році характеризується зростанням внутрішнього валового продукту на 6%, обсягів промислового виробництва — на 12,9% і валової продукції сільського господарства — на 7,6%. Проте вагомість цих результатів знижується ростом цін та інфляцією, яка досягла 25,8%. Не були створені необхідні умови для розвитку ділової активності, науково-технічного прогресу, інвестиційної діяльності. В управлінні економічними процесами переважають адміністративні прийоми. Не оцінена роль банків як складової економічної системи України в умовах переходу до ринкових важелів, організація і стимулювання суспільного виробництва. Трикутник: влада, виробництво, банки ще слабкий. Його розхитують і ті, що хочуть повернення до планової економіки, наголошуючи на націоналізації банків, і ті, що не створюють необхідного правового поля для їх діяльності.
Треба в кінці кінців визначитись, що ми створюємо: ринкову економіку, що діє за властивими їй законами товарного виробництва і відповідними фінансово-кредитними механізмами, чи щось таке, що не має ні плану, ні ринку. В ринковій економіці, як і в великому оркестрі, всі діють за єдиними правилами, по нотах, без виключення на користь того чи іншого виконавця.
В українській економіці глибоке коріння має волюнтаризм, чиновницький правовий нігілізм, слабка судова практика. Оцінюючи ці процеси через призму комерційних банків, можна стверджувати про їх незахищеність. В цих умовах важливе значення має реалізація такої стратегії, яка б сприяла процесу відтворення. Перш за все — це нарощування фінансової могутності і стабільності банку, підтримка розвитку пріоритетних підприємств, відновлення процесу відтворення.
Реалізуючи заходи щодо впливу Промінвестбанку на розвиток регіонів, банк в 2000 році в порівнянні з 1999 роком досяг більш вагомих результатів.
Результати діяльності Промінвестбанку за 2000 рік такі. Реалізовані основні принципи двохрівневої системи управління, в якій центральне місце займає відділення банку, до оптимального рівня доведено число відділень, що сприяло підвищенню відповідальності і матеріальної заінтересованості працівників установ банку. Банк працював прибутково. Прострочена заборгованість за кредитами знизилась в два рази при зростанні обсягів кредитних вкладень. Майже в два рази зросла ресурсна база банку. Власний капітал банку становить більше 1 млрд. грн.
Промінвестбанк виконує всі вимоги Національного банку. Так, економічні нормативи перевищують нормативні показники: по розміру капіталу банку, статутному фонду, платоспроможності, миттєвої та загальної ліквідності, співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку, максимального розміру ризику на одного позичальника, нормативу «великих» кредитних ризиків та решту інших, пов’язаних з наданням міжбанківських позик. Підвищилась якість, культура обслуговування клієнтів. Промінвестбанк став більш привабливим для клієнтів, в зв’язку з чим значно збільшилось коло підприємств, фірм, господарських структур, які перейшли на обслуговування до Промінвестбанку як до фінансово стабільного і надійного банку. Він як і раніше займає перше місце в рейтингу комерційних банків за визначенням Національного банку України, входить в 500 найбільших банків Європи та займає престижне місце (майже в першій тисячі) серед 2000 найбільших банків світу. Таким чином, Промінвестбанк достатньо підготовлений для конкурентної боротьби в умовах її загострення, обумовленої останнім переділом ринку банківського капіталу в зв’язку з приватизаційними процесами та силовими рішеннями державних чиновників на користь відомчих, приватних та інших кишенькових банків (особливо російських). «Орусіння» державних підприємств і комерційних банків України стало нормою, тоді як в Росії немає українських комерційних банків. Ряд великих підприємств за урядовими розпорядженнями продані в управління якраз таким банкам. По суті йде розпорошення фінансових ресурсів, відток в чужі кишені. На це повинна звернути увагу Рада Національної безпеки і оборони України. Дивує політика невтручання в ці процеси Національного банку.
Процес боротьби за остаточний переділ сфер впливу на економіку вимагає здійснення якісно нових змін в діяльності установ Промінвестбанку, реалізації заходів не тільки на виживання, але й на перемогу в інтересах вітчизняної економіки. Ось чому в полі зору Правління, Ради банку були такі найактуальніші питання, як утримання та нарощування ринку кредитних ресурсів і збільшення кредитних вкладень, організація грошових потоків і платіжного обороту, забезпечення зовнішньоекономічних операцій, надання електронних послуг клієнтам, створення міцної фінансової бази банку, здійснення ефективних заходів у роботі з персоналом, участі в інформаційному просторі країни та участі в політичному русі за зміцнення економічної незалежності України.
Ресурсна база Промінвестбанку зросла в 2000 році з 2,5 млрд. грн. до 3,4 млрд. грн., тобто більше, ніж на 36%, відповідно банк спрямував в економіку 22,8 млрд. грн., перевищивши в 2,1 разу цей показник за попередній рік, що досягнуто за рахунок більш прискореного обігу капіталу. Банк збільшив коло позичальників в півтора разу шляхом активної кредитної підтримки аграрного сектору економіки на виконання Указу Президента держави щодо реформування власності на селі. Кредитні вкладення Промінвестбанку в розвиток сільськогосподарського виробництва і його переробної промисловості становлять майже третину всіх кредитів, наданих цій галузі банками України.
Серед великих клієнтів можна назвати ДАК «Хліб України», НАК «Нафтогаз України», якій надано близько 1 млрд. грн. на фінансування постачання енергоносіїв. Комбінат «Криворіжсталь» за кредитної підтримки Промінвестбанку в розмірі 2,2 млрд. грн. наростив обсяги реалізації продукції і вийшов із збиткового у високорентабельне підприємство, отримавши за рік прибуток в 1,1 млрд. грн.
Стабільно працюючий металургійний комбінат завод ім. Ілліча, регулярно використовуючи кредити банку, забезпечує зростання обсягів реалізації продукції, а його прибуток в 2000 році перевищив показник попереднього року в 4 рази. Аналогічно ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» збільшив прибуток в 1,4 разу.
Маючи стабільні кредитні відносини з Промінвестбанком, успішно розвиваються і мають високі економічні показники Донецьке АТ «Норд», ВАТ «Харківський тракторний завод», ДП «Завод ім. Малишева», ВАТ «Кримський содовий завод», ЗАТ «Лакма», ВАТ «Фармак», ВАТ «Харцизький трубний завод» та інші.
Підприємствам паливно-енергетичного комплексу надано 879 млн. грн. кредитів, з котрих 156 млн. грн. атомним електростанціям.
Підвищилась якість кредитної діяльності банку. За звітний рік питома вага прострочених боргів за кредитами і відсотками зменшилась більше ніж в 2 рази. Найкращі показники організації кредитування і своєчасного погашення кредитів мають Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області, центральні відділення в Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Кіровоградській, Харківській, Запорізькій, Житомирській, Сумській областях, ГоловОПЕРУ, в яких показник простроченої заборгованості до загальної заборгованості значно менше середньої величини в цілому по банку. Слід відзначити Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області, яке при великих обсягах кредитування має прострочену кредитну заборгованість меншу нiж 1 відсоток, а Кіровоградське Центральне відділення працює без прострочених боргів.
Проте сфера кредитних відносин визначається не тільки якістю роботи банківських працівників, але й недосконалістю правового поля, особливо в умовах здійснюваного приватизаційного процесу. Нові власники підприємств при сприянні Фонду держмайна не визнають заборгованості перед вітчизняними банками, державні структури не виконують навіть власних рішень щодо обслуговування кредитного боргу.
Так, наприклад. Фонд державного майна в особі заступника голови фонду Васильєва не визнав Промінвестбанк як кредитора, який вклав в підприємство «Лінос» $4,5 млн., посилаючись на українське законодавство, яке не передбачає врахування інтересів вітчизняних банків при реструктуризації та приватизації, тоді як інтереси німецького кредитора були враховані. Цей пан не хоче визнати, що з цих питань уже давно діє Указ Президента щодо захисту інтересів вітчизняних кредиторів. Дискримінація вітчизняних банків прослідковується і в арбітражних та інших судових органах.
Ситуація погіршується тим, що приватизовані підприємства в більшості погіршують свій фінансовий стан і не сплачують борги. Було б доцільно прийняти рішення щодо реформування тих акціонерних товариств, які відносять на результати фінансової діяльності всілякі завищені власні витрати, штучно понижуючи таким чином рівень рентабельності, а то і просто створюючи збитки. Така некерована політика і практика може призвести до краху цілої економічної системи.
Друга проблема в сфері кредитування — це застава. Найбільш ліквідна застава знаходиться в руках податківців (за неофіційними даними у податковій заставі близько 8 млрд. грн.), а потім у банків-кредиторів, далі — Фонд держмайна. Від цих установ по суті залежить дієздатність кредитування. Чи не забагато кредитних посередників між банком-кредитором і позичальником коштів?!
Третя проблема кредитування — відсоткова ставка НБУ. За останній рік вона понижувалась в декілька разів. Зараз досягає рівня 21%, тоді як інфляція — 28%, не говорячи про плату за ресурси, за непрацюючі в резервах 15% активів і т. ін. Звичайно, норма проценту за кредит повинна бути доступною, але те, що робиться сьогодні, втрачає всяку логіку. Банки стали збитковими, а це сигнал до їх реструктуризації.
3 такої ситуації вихід може бути такий. Або нарощування обсягів кредитування, що має свої обмеження, оскільки 62% приватизованих підприємств збиткові, або згортання діяльності банків через скорочення чисельності сітки банківських установ.
Проблема посилюється високими резервними вимогами НБУ, в результаті чого постійно не працюють 416 млн. грн. Такий неемісійний метод «пошуку» грошей з боку НБУ послаблює фінансову стабільність банку. Вважаємо, що Нацбанку слід послабити резервні вимоги в інтересах як подальшого збільшення обсягів кредитування економіки, так і підвищення рентабельності комерційних банків.
В цих умовах слід удосконалити механізм біржі кредитних ресурсів, через яку за рік було розміщено 16,3 млрд. грн., $363 млн. та ін., зосередивши увагу на визначенні оптимального рівня собівартості цих ресурсів в інтересах банку в цілому.
Одним із стратегічних i найактуальніших напрямків банківської діяльності є управління грошовими потоками: в безготівковій формі, готівковий обіг. Загальний обсяг розрахунків, проведених через кореспондентський рахунок Промінвестбанку в національній валюті, зріс за 2000 рік на 65% при позитивному сальдо. Отримано платежів на 68,9 млрд. грн., що на 0,1 млрд. грн. більше перерахованих сум на інші банки. 3 від’ємним сальдо працюють з Промінвестбанком такі банки, як «Аваль» — 4,0 млрд. грн., Укрсоцбанк — 1,7 млрд. грн., а також Приватбанк, банк «Україна» та інші. Оскільки клієнтура Промінвестбанку є одним із основних платників податків, то відповідно у його платежах питома вага перерахувань на бюджетні рахунки становить близько 21%. В нормальній банківській системі проходив би регулярний обіг цих коштів. Проте концентрація бюджетних коштів в комерційних банках, замість Казначейства, порушує нормальний обіг коштів, оскільки банки є кредитними установами і спрямовують ці кошти на кредитування при значно більших термінах їх використання, ніж їх цільове призначення: виплата заробітної плати, пенсій, стипендій і т. ін. Такий український «феномен» суперечить як принципам здійснення соціальної політики держави в питанні своєчасною фінансування потреб країни, так і ефективності грошових потоків. Слід звернути увагу уряду на недопустимiсть вольових рішень в управлінні грошовими потоками. Така практика в умовах фінансової нестабільності банківської системи може бути детонатором вибуху загальної фінансової кризи. Отже, всі кошти державного бюджету повинні надходити до Казначейства на його рахунок в НБУ.
На Промінвестбанк припадає п’ята частина всіх готівкових виплат заробітної плати робітників і службовців країни. Ця ділянка роботи забезпечена необхідною матеріально-технічною базою, включаючи і зброю.
Грошові потоки мають й інші суттєві проблеми. Простежується тенденція збільшення перерахувань клієнтами Промінвестбанку на поточні рахунки своїх контрагентів в інших банках, що свідчить про недостатню роботу відділень банку із схемами руху коштів, які не досягають необхідної концентрації рахунків контрагентів в одній системі банку (Промінвестбанку). Це уповільнює рух коштів, обумовлює додаткову потребу в обігових коштах та унеможливлює управління грошовими потоками.
Потребує законодавчого обмеження кiлькiсть різного роду рахунків, які відкривають клієнти в комерційних банках. Концентрація фінансових ресурсів у сильних банківських структурах створює міцну базу управління грошовими потоками.
Кредитно-розрахункова діяльність Промінвестбанку сприяла зростанню експортного потенціалу провідних підприємств, розширенню зовнішнього ринку, зростанню валютних надходжень до державної казни. Промінвестбанк в 2000 році проводив торговельні операції з 163 країнами світу. Обсяг валютних надходжень зріс за рік на $1,1 млрд., а всього питома вага клієнтури Промінвестбанку в позитивному сальдо торговельного балансу складає 41%. Відповідно збільшились доходи банку від здійснення операцій з іноземною валютою.
Найбільші обсяги торговельних операцій здійснено з такими країнами, як Росія, США, Німеччина, Швейцарія та інші. Основною проблемою економічних відносин з зарубіжними країнами є недосконалість правового поля. Так, з Росією немає Угоди щодо матеріальної відповідальності контрагентів при здійсненні банківських операцій. У взаємовідносинах з банками західних країн діють правила західної практики. Що стосується впровадження договірних засад при кореспондентських відносинах, то такі пропозиції не сприймаються. Виходячи із аналізу сучасної політики Заходу, ми негарантовані, що не будуть застосовуватись санкції, які зможуть порушити нормальний процес валютних розрахунків. Це питання державної ваги. Ми вдруге привертаємо увагу НБУ до цієї проблеми і сподіваємось на її вирішення.
Забезпечуючи в основному потреби експортерів у валютних коштах в умовах відмови від «бартеру» та переходу до грошових переказів за поставки енергоносіїв та ін. з країнами СНД, а також впровадження нових технологій, зростає потреба у вільноконвертованій валюті. Але всі дії державних управлінських структур щодо мобілізації валютних коштів все більше відходять від ринкових принципів. Так, закриті анонімні валютні рахунки, розкриваються вкладні сертифікати на пред’явника під лозунгом боротьби з тіньовою економікою. Це стратегічна помилка. Підривається довіра до банків.
Життєдіяльність банку пов’язана з його електронною системою, яка забезпечує весь платіжний оборот через розрахункову палату. Загальна сума платежів за минулий рік становить 131 млрд. грн., або зросла в 1,4 разу. З переходом на дворівневу систему управління створена центральна база даних, яка має 300 мільйонів накопичених показників і надійні засоби захисту.
Розширений спектр банківських електронних послуг: близько 6 тисяч клієнтів користуються комплексами «Клієнт-банк», 1,2 тисячi — «Голосова служба», кiлькiсть міжнародних і внутрішніх карток складає 455 тисяч, в тому числі випущені в 2000 р. — 148 тисяч. Це найбільша кількість серед українських банків. Слід звернути особливу увагу на прискорений розвиток цієї справи у всіх регіонах.
Створена електронно-інформаційна база даних дала можливість управляти кошторисами витрат установ банку. Завдяки цьому загальні витрати скоротились на 13%, прибуток в розрахунку на одного працівника зріс за рік на 27%. На 2 пункти зріс рівень рентабельності (до 8%). Одержано прибутку на 24% більше, ніж в 1999 році. За рік створено 110,5 млн. грн, страхових резервів.
До державного бюджету сплачено 70 млн. грн. різних податків, що на 19% перевищує отриманий прибуток. На початок акціонування, тобто в 1992 р., діяло 8 видів податків, а в 2000 р. їх було вже 20. І це ще не кінець. Під благодійним гаслом соціального страхування введено новий податок. Комерційний банк сплачує все, навіть частково компенсує втрати вкладників збанкрутілих банків.
В 2000 р. на підтримку української культури, освіти, спорту, розвиток села і комунального господарства було спрямовано 11,3 млн. грн., в тому числі міському господарству м. Києва на розвиток транспорту перераховано 5 млн. грн.
Проведено міжнародний та український аудит.
Правлінням банку розроблено «Стратегію розвитку Промінвестбанку в умовах загострення конкуренції та подальшого поділу ринку банківського капіталу», яка виноситься на затвердження Загальних зборів акціонерів.
