23 листопада Верховна Рада проголосує державний бюджет України на 2019 рік. Принаймні на це сподівається прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Про це він заявив під час щорічних зборів одного з найбільших в Україні об’єднань підприємців — Європейської Бізнес Асоціації.
Зараз, за словами Володимира Гройсмана, стоїть завдання ухвалити державний бюджет. З його запровадженням можна буде продовжити процес трансформацій, забезпечити фінансування пріоритетів — від безпеки та армії до інфраструктурних проектів, модернізації залізниці, змін в освіті й медицині.
Ключовим ворогом України на цьому шляху, як наголосив глава уряду, є тіньова економіка та популізм. Що потрібно? Слідувати плану реформ, який базується на досвіді і захисті інтересів українців.
Своєрідною формулою посилення економіки, на думку глави уряду, може стати успіх запроваджених урядом реформ, помножений на успіх кожного підприємця, який працює в Україні. Тож ключові завдання Кабінету Міністрів на найближчий період, за словами Гройсмана, — забезпечити фінансову стабільність, економічне зростання і продовжувати реформи.
Глава уряду, звертаючись до учасників зборів, сказав, що кожна зустріч з бізнесом — це добра нагода обмінятися думками, обговорити проблеми, відчути, що було зроблено кожним на своєму місті. Це нагода вірно оцінити виклики та можливості досягти лідируючих позицій у багатьох сферах.
«Нам вдалося побудувати хороший діалог — відкрито ставити питання і разом напрацьовувати рішення. Ми зацікавлені в тому, аби кожен був успішним. Ви, інвестори, створюєте національний продукт, блага, даєте чесну зарплату, робите Україну сильною. Завдання влади — допомагати відкривати цей потенціал і прибирати перепони на вашому шляху. Це можна робити в єдності, приймаючи необхідні, іноді непопулярні, рішення», — звернувся Гройсман.
Він додав, що прогрес урядових реформ — нерівномірний і ситуація далека від ідеальної. І дуже непростими бувають дискусії з міжнародними партнерами. Проте вже зараз закладені моделі змін, які принесуть нову якість життя, дадуть поштовх розвитку людського потенціалу.
«Те, що ви плануєте зростання 2019 року, — сказав глава уряду підприємцям, — нам сигнал про те, що ми йдемо вірним шляхом».
Натомість Президент України Петро Порошенко попросив підприємців... погодитися з розширенням бази оподаткування єдиним соціальним внеском (ЄСВ). На думку Порошенка, це дасть змогу виправити несправедливість, що бізнес у країні росте, а пенсії — ні.
«Це крок, який ми повинні з усією відповідальністю підтримати. Нам необхідно піти назустріч. Тому що ми не можемо говорити про те, що в країні все добре, коли пенсії ростуть найменше», — сказав він.
«Пам’ятаєте, як важко було робити перші кроки? Як важко було зменшувати податкове навантаження на заробітну плату, скорочувати єдиний соціальний внесок? І зробити ризикований крок, який зараз з усією відповідальністю ми маємо підтримати, якщо нам необхідно піти назустріч і підтримати пенсіонерів, бо ми не можемо говорити, що в країні все добре, коли пенсії зростають менше за все. Ми маємо бути збалансованою країною», — наголосив Порошенко.
Нагадаємо, 14 листопада Кабінет міністрів запропонував Верховній Раді розширити базу оподаткування ЄСВ у розмірі 22% із 15 мінімальних зарплат (55,8 тис. грн) до 25 (104,3 тис. грн) і запровадити регресивну шкалу відрахувань цього податку.
Європейська Бізнес Асоціація негативно відреагувала на зміну «зарплатного» податку в Україні. Бізнесмени переконані — це пряма дорога в «тінь». Про це йдеться в заяві ЄБА після обговорення зазначеного питання на зустрічі представників асоціації з Мінсоцполітики, яка відбулася 15 листопада. «Немає сумнівів, що гарантованим наслідком скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ стане суттєве зростання витрат бізнесу. Так, Міністерство соціальної політики розраховує отримати додаткових 10 млрд грн ЄСВ — відповідно, на цю суму зростуть витрати бізнесу на обов’язкові платежі», — йдеться у заяві.
Асоціація висловлює обурення тим, що левову частку цих додаткових надходжень повинні забезпечити платники, які вже зараз легально виплачують заробітні плати. Фактично, під гаслами боротьби за детінізацію заробітних плат насправді пропонується запровадити вибіркове додаткове оподаткування саме сумлінних платників, які не перебувають у тіні.
На думку Асоціації, збільшення навантаження на сумлінних платників є вкрай несправедливими способом компенсувати втрати, які створюються внаслідок існування легкодоступних схем ухилення від податків. Держава має зосередитись на боротьбі саме з ухиленням від оподаткування, а не на імітації такої боротьби.
У ЄБА переконані, що пропоновані Міністерством соціальної політики заходи ще більше заохотять недобросовісних платників до збереження тіньових схем, адже посилатимуть недвозначний сигнал, що будь-які втрати бюджету компенсуватимуться за рахунок платників сумлінних.
Асоціація наголошує, що для таких галузей, як освіта, сфера послуг, IT, де зарплата становить левову частку витрат, зростання ЄСВ збільшить витрати бізнесу на створення нових робочих місць із легальною зарплатою і дасть додатковий поштовх масовому виїзду працівників за межі України. Також є вкрай вірогідним, що збільшення витрат на сплату ЄСВ призведе до зменшення розміру заробітних плат, що у свою чергу матиме наслідком зменшення надходжень із військового збору та ПДФО (зменшення ПДФО негативно вплине на доходи місцевих бюджетів).
Відтак, на думку асоціації, пропоновані Міністерством заходи будуть контпродуктивними з точки зору боротьби з «тіньовими» зарплатами і можуть спричинити ланцюгову реакцію негативних наслідків.
Пізніше Спілка українських підприємців (СУП) виступила проти цієї ініціативи Кабінету. В СУП вважають, що розширення бази оподаткування ЄСВ може призвести до «тінізації» зарплат.
Американська торговельна палата також виступила проти змін «зарплатного» податку в Україні.
Крім того, цими днями стало відомо, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) також не підтримує законопроекту міністра соціальної політики Андрія Реви зі зміни підходів до нарахування ЄСВ. «Законодавча ініціатива призведе до ще більшої тінізації фонду оплати праці, зменшення інвестиційних надходжень і, як наслідок, надходжень до державного бюджету», — йдеться у листі МЕРТ за підписом першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва. Крім того, йдеться в листі, запровадження регресивної шкали нарахування ЄСВ призведе до втрат доходів місцевих бюджетів.
