Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Халявний» синдром

Покупець легко «ведеться» на всілякі «квазімаркетингові» ходи
15 грудня, 2005 - 00:00
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Знижки та розпродаж поряд зі звичайною рекламою дедалі більше стають двигунами успішної торгівлі. От лишень не завжди ці акції можна назвати добросовісними. І тільки ринок «сьомий кілометр» в Одесі, де днями побував Президент України, «чесно» попереджає: «Купуйте лише у нас, тому що в інших місцях вас обдурять ще більше!»

Як заявив на «круглому столі», присвяченому боротьбі за чесність у рекламних акціях, директор з питань маркетингу та збуту компанії «Фокстрот» Сергій Цибульський, «кидалово» в українській торгівлі набуває системного характеру. І підвищення ціни на товар перед знижкою — лише один із способів і споживачу догодити, і прибуток зберегти. На другому місці, за Цибульським, заявлений на продаж товар, якого немає насправді. Але є аналогічний, аж ніяк не гірший, навіть кращий. І теж недорого. А товар, що рекламується, виявляється, вже продано. (Втім, можливі варіанти: він є, але вже без знижки, тому що акція скінчилася... буквально півгодини тому). Тобто компанії йдуть на хитрість, знімають з себе відповідальність за зміст реклами, не вказують чіткої дати початку та закінчення акції.

А їхні конкуренти про це розповідають вголос і закликають до совісті, наполягають на захисті споживачів від дій нечесних гравців ринку, які дискредитують усіх інших. Такі нечесні методи ринкової боротьби.

Щоб припинити це свавілля, ринок має намір сам себе регулювати. І для початку, за словами директора компанії TMA Draft Ukraine Інни Юрченко, чітко прописати правила проведення рекламних (або, як їх ще називають, промоакцій.) Приблизно по пунктах: хто (обов’язково вказати реквізити організатора)?, що (товар та розмір знижок)?, де (територія)?, коли (терміни проведення)? Плюс скурпульозне визначення подарунків, умови їх оподаткування. Щоб щасливчику не довелося потім самостійно платити податки.

«Необхідне створення внутрішнього галузевого кодексу, що регламентує взаємовідносини між основними учасниками рекламного процесу (клієнт, агентство, споживач, держава), — розповідає Юрченко. — До того ж, потрібна комісія, яка б розглядала і вирішувала спори».

Сьогодні всі свої скарги споживачі адресують до Держкомспоживстандарту. Сказати, що вже зовсім безрезультатно — не можна. Заступник начальника відділу контролю послуг та реклами цього Держкомітету Ірина Свінтановська наводить кілька цікавих фактів обману споживачів у сфері послуг та продуктів харчування. У боулінг-клубах ціни залежать від часу доби, свят, і навіть від віку відвідувачів. Знижки зазвичай передбачені для студентів та учнів. У рекламі, на флаерах, заявляється мінімальна ціна, а потім на славу відпочилого «вбивають» рахунком. Іноді у відвідувача навіть не вистачає грошей, щоб розплатитися. Так трапилося в одному з таких клубів зі студентами, які, звичайно, не знали, що в день молоді всі звичайні знижки відмінено внутрішнім наказом — до початку гри їх ніхто не попередив. Студенти поскаржилися до Держспоживстандарту, а той подав до суду. У результаті боулінг-клуб оштрафували.

Не менш яскравий приклад — операція «Флінт: піастри». У пакетики з сухариками закладалися папірці-піастри, які потім можна було обміняти на призи. Але в обмінних пунктах з усіх заявлених призів були лише самі сухарики та відеоігри. І лише після звернення до прокуратури вдалося отримати від компанії запевнення роздати всі обіцяні призи...

Але, як відзначає генеральний директор компанії «АБВ Техніка» Микола Коробський, не все так сумно. За його словами, знижки, обіцяні своїм клієнтам магазинами з продажу одягу або взуття, цілком реальні. Тому що в цій групі товарів націнка висока, а самі ціни сезонні. Та якщо говорити про побутову техніку, то там життєвий цикл споживчої вартості товару досить високий. Від сезонності він не залежить. «Знижки 50— 70%, звичайно, формально можуть бути. Але якщо компанія хоча б один день продаватиме товар за ціною з такою знижкою, то потім їй дуже довго доведеться покривати свої збитки», — аналізує ситуацію Коробський.

Виходить, торговець у принципі не зацікавлений обманювати покупця, але змушений вдаватися до маневрів: штучно піднімати ціну, від якої потім уже віднімати знижку. Не виключено, що реально він скидає 3—4%. Але ж на такий відсоток ніхто не «клюне»...

Марина БРИКИМОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: