В Україні почав надавати передоплачені послуги мобільного зв’язку ще один оператор мобільного зв’язку — Privat:Mobile. Цей віртуальний оператор використовує технічні можливості ЗАТ «Українські радіосистеми» (УРС). На відміну від лідерів ринку — ЗАТ «Український мобільний зв’язок» та ЗАТ «Київстар GSM», новий «мобільний» гравець не бере плати за з’єднання. У нього також досить низька вартість підключення і тариф за хвилину розмови. Словом, конкуренції на цьому ринку побільшало, і є надія, що й лідери ринку знизять свої тарифи, щоб не втратити клієнтів.
Тож Антимонопольний комітет, який напередодні Нового року змінив гнів на милість і відмовився від наміру визнати двох найбільших українських операторів мобільного зв’язку UМС і «Київстар Дж.Ес.Ем.» монополістами, мав слушність. На відкритих слуханнях про стан конкуренції на ринку мобільного зв’язку, що відбулися наприкінці минулого року, голова комітету Олексій Костусєв визнав, що проблема виявилася складнішою, ніж уявлялося спочатку. Ще під час проведення перших, «бурхливих» слухань у вересні, провідні оператори висловили принципову незгоду з попередніми висновками АМК про їхнє монопольне становище на ринку. Не обмежившись словесними доводами, компанії надали вагомі докази наявності конкуренції між ними на ринку, зафіксовані в багатосторінкових довідках, графіках, цифрових викладеннях. Ретельно вивчивши ці матеріали, а також проаналізувавши підходи Єврокомісії до дослідження ринку мобільного зв’язку (до європейського досвіду якраз і апелювали компанії, які опинилися під підозрою), АМК вніс корективи в свою позицію.
Основним мірилом у пошуках істини стали європейські досвід і практика визначення монополізму. Практично всі ринки мобільного зв’язку в Європі висококонцентровані, на них присутні два-три, щонайбільше чотири оператори, і така структура ринку, вважає державний уповноважений АМК Людмила Ляшенко, нагадує українську. Основними критеріями монополізму, за європейськими мірками, є структурні показники (частка компанії на ринку). Якщо зважати на це, то за всіма структурними показниками два оператори мають переважаючу частку на українському ринку. Так, за результатами дев’яти місяців 2004 року, сумарна частка UМС і «Київстар» на ринку становила: за рівнем доходів — 94,3%, за кількістю споживачів — 98,1%, за обсягами наданих послуг у хвилинах — 99,6%. Проте тут набуває чинності головне з правил ЄС, що свідчить: вважається недоцільним визначати монопольне становище операторів на ринку, насичення якого ще не завершене та який динамічно розвивається.
Про цілковиту насиченість вітчизняного ринку поки що говорити не доводиться: він насичений лише на 25%, тоді як у європейських країнах цей показник коливається від 80% до 115%. До того ж ринок мобільного зв’язку в Україні дуже динамічний і має величезний потенціал для свого розвитку. «Між учасниками ринку мобільного зв’язку існує конкуренція — оператори зуміли це довести», — констатував Костусєв. Комітет погодився з аргументами операторів про те, що поетапне зниження тарифів на послуги мобільного зв’язку та значні інвестиційні вкладення операторів у розвиток мережі є ознаками конкуренції. Крім того, існує потенційна можливість появи на ринку нового сильного гравця. Основними претендентами на місце «третьої сили» вважаються компанії WellCOM і DCC, що форсують розвиток власної мережі.
Проте в ситуації, коли два великі оператори контролюють понад 90% ринку, становище може змінитися в будь- яку мить, — відзначило антимонопольне відомство. І пообіцяло, що його увага до цього ринку не слабшатиме. Насамкінець голова АМК застеріг учасників ринку від вступу в змову: якщо тарифи почнуть визначати не закони ринку, а залаштункові домовленості, то це злочин, який у деяких країнах карається аж до довічного ув’язнення.
