Профспілка працівників хлібопекарської та переробної промисловості України звернувся до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням терміново вжити заходів для виведення хлібопекарської галузі з кризи. Як розповіли «Дню» в прес-службі профспілки, йдеться про переведення таких підприємств на пільгове оподаткування (єдиний податок), відмову держави від адміністративного регулювання цін, збільшення зарплатні хлібопекарням з двох тисяч гривень до 3,7 тисячі гривень та підняття ціни на продукцію.
Підставою для цього звернення стало те, розповідають у профспілці, що ціна на хліб, як і раніше, залишається предметом політичної спекуляції для вже нової влади. «Так, новопризначені губернатори розгорнули активну діяльність про підписання в регіонах меморандумів, які зобов’язують виробників хліба утримувати ціни на цей продукт... У результаті тривалого адміністративного регулювання цін на сорти хліба масового споживання, частка яких у загальному обсязі виробництва хліба складає близько 80%, третина хлібопекарських підприємств стали збитковими або низькорентабельними. Щорічно збитки цих підприємств доходять до 500 мільйонів гривень, — деталізує проблеми галузі голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей Анатолій Тельних. Собівартість виробництва хліба зросла з початку року на 50%, розповідає він «Дню». За його словами, на 12% подорожчав газ, на 40% — сировина. На його думку, за умов нинішнього тотального зростання цін на борошно, енергоносії, паливо роботодавці змушені йти в тінь, заморожувати заробітну плату і, в результаті — закривати хлібозаводи. «60% хлібу в Україні виробляється в тіні», — каже Тельних.
Тож, на його думку, КМУ має скасувати регулювання цін на хліб, інакше всі перспективи розвитку галузі зведуться до нуля. Тому пекарі очікують від нового уряду більш рішучих і ефективних дій. На запитання «Дня» на скільки треба підняти вартість хліба, щоб хлібопекарні працювали з прибутком, він навів калькуляцію. Один кілограм хліба має коштувати, за підрахунками Тельниха, долар, тобто 11—12 гривень за нинішнім курсом. Зараз в середньому по Україні цей показник становить п’ять-шість гривень. Тому подорожчати хліб мав би на 50%, і в такому випадку виробники працюватимуть з рентабельністю близько 10%, буханка хліба вагою 600 грамів коштуватиме п’ять-шість. Але поки що це тільки розрахунки виробників.
Чи погодиться на них держава? Та чи задовольнить взагалі якісь прохання хлібопекарів? Поки що не зрозуміло. Але, очевидно, відповідь незабаром має бути. Адже найбільший столичний виробник хліба і хлібобулочних виробів «Київхліб» вже підвищив ціни. «Аналіз фінансово-економічної ситуації, в якій на сьогоднішній день опинився «Київхліб», на жаль, показав, що запас міцності підприємства закінчився, керівництво змушене піти на вкрай непопулярні, але критично вимушені кроки — підняти ціни на свою продукцію в середньому на 10%», — повідомила прес-служба компанії. При цьому в компанії зазначили, що ціни на соціальні сорти хліба не підніматимуть.
А доки урядова позиція визріває, аграрні експерти кажуть, що підстав для значного цінового ривка на хліб немає. Як розповів «Дню» виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Вержиховський, виробники можуть вимагати підняти кінцеву ціну зокрема через девальвацію. «Певна логіка в цьому є, бо при виготовленні хлібу використовуються імпортні складові», — каже він. Але не настільки масово, додає, щоб суттєво впливали на кінцеву ціну продукту. Головні визначальні складові в цьому випадку, продовжує Вержеховський, — вартість сировини, тобто зернових, та робочої сили. «Восени спостерігали історичну цінову «яму». Але чи відчули ми це: хліб хоч на копійку подешевшав? Ні, виробники тримали все одно ціну, хоча на внутрішньому ринку вартість зернових знизилася в деяких випадках навіть на третину. Нині гривнева ціна на зерно зросла. Але якщо брати в доларовому еквіваленті, то вона нижча, ніж минулого року. Тому значних підстав для подорожчання хлібу немає», — говорить Вержиховський.
