Жнива, що в самому зеніті, схоже, стануть бажаною годівницею не для всіх, хто на це сподівався. В нещодавньому наказі (від 10 липня цього року) міністра АПК Баранівського, по суті, забороняється діяльність акредитованих аграрних бірж. Їх повноваження фактично передаються Державній аграрній біржі. З ринку усунули майже чотири з половиною сотні бірж, хоча їхня частка на ринку насправді була малопомітною. За всі роки незалежності, за даними директора названої біржі Михайла Полінського, через них пройшло лише 0,6% загального обігу зернової продукції.
Йдеться, звичайно, не про захист нелегітимного бізнесу. Однак їх було недостатньо багато для того, аби надто зловживати своїм становищем на ринку. Тобто селянин мав вибір: за допомогою кого торгуватися за своє збіжжя. А зернотрейдер мав альтернативу для закупівель.
Але відтепер їхнiй зірковий час, очевидно, минув. Сьогодні на зерновій арені панує державний монополіст, якого, за словами Полінського, засновано «з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та прозорого ціноутворення». Як саме здійснюватиметься прозоре ціноутворення, Полінський достеменно не пояснив. Сказав лише, що державна біржа співпрацюватиме з Аграрним фондом. Однак «прозорість» в даному разі дещо сумнівна. Хоча й регламентується наказами міністра Баранівського. За словами одного з працівників держбіржі, зараз організація працює на рівних з усіма іншими біржами. Однак незабаром, відповідно до наказу міністерства, «працюватиме лише Державна біржа та ряд тих бірж, які будуть акредитовані тією ж державною біржею». А чи є сенс Державній біржі акредитовувати собі конкурентів? Бюрократія, у всіх її проявах, схоже, царюватиме й тут. Отже, хтось підготував собі надто хороше поле для корупційних дій...
Концепція, втілена в життя міністром АПК, заслуговує на «оплески» з боку Антимонопольного комітету України. Вчепитися немає за що. Існують же десятки акредитованих бірж. Хай працюють. Але підзаконні акти МінАП зв’язали їм руки. Пусте, що ціни на біржовий збір за реєстрацію контрактів нова біржа збільшила вдесятеро. За експорт до ста тонн зерна тут беруть 0,5% його вартості, але не менше 300 грн. Вивозиш за межі України три тонни — все одно плати 300 грн. Тоді як за розцінками інших товарних бірж — до 40 грн. Полінський при цьому зазначив, що держава нібито планує зробити договір на придбання права використання біржового місця, акредитаційну картку брокера, біржовий контракт тощо безкоштовними. Але коли це буде та за яких умов, не зазначив.
Можливо, в цьому йому допоможе розрахунково-кліринговий центр? За Законом «Про державну підтримку сільського господарства України», Аграрна біржа мусила для проведення розрахунків за укладеними біржовими угодами (договорами) та надання (обліку та виплати) біржових гарантій створити його разом із системою гарантування виконання зареєстрованих нею біржових угод (контрактів). Саме для функціонування такого центру та одержання ліцензії для розрахунково-клірингових операцій державній біржі були виділені 36 млн. бюджетних гривень, оскільки, згідно із законом, така установа повинна мати статутний фонд у розмірі 5 млн. євро. Полінський гарантує, що коли буде створено розрахунково-кліринговий центр, куди зводитимуться всі дані щодо цін з усіх 25 філій біржі, селянин залишиться задоволеним та впевненим, що зробив правильний «біржовий вибір» і що його не «підманули-підвели».
Творчий доробок в плані заохочення селян у держбіржi невеликий — за кілька місяців своєї діяльності вона провела торги на суму в 17 мільйонів гривень, а зовнішньоекономічних контрактів підписано лише на 185 тисяч тонн. Але плани грандіозні. Начальник відділу регіонального розвитку Аграрної біржі Володимир Ящук розповів «Дню», що найактивніше зараз торгують у Криму, Кіровограді, Полтаві. І державна біржа, за його словами, вже користується популярністю.
Однак, як заявив в неділю в ефірі «5 каналу» президент Аграрної конфедерації України Леонід Козаченко, держава продовжує спекулювати на вітчизняному зерні. Щороку, за його оцінками, Держрезерв та ДАК «Хліб України» (з хлібної бази №78 й делегувала до Держбіржі Полінського) приносять державі зернових збитків на мільярд гривень. Усе це змушує серйозно задуматися над «революційними» діями МінАП.
