Багатостраждальний Кременчуцький НПЗ незабаром може опинитися у власності корейців. Нагадаємо, що на самому початку створення на його базі «Укртатнафти» — спільного українсько-татарстанського підприємства — частка України замість заявлених спочатку 50% раптом знизилася до 43%. Потім понад 18% акцій підприємства попливли в американські та швейцарські офшори. Нещодавно ж на підприємстві підписали документи про співпрацю з корейською корпорацією LG. У результаті не можна виключити подальший перехід прав власності на підприємство від України і Татарстану до корейської корпорації.
Сьогодні основним продуктом перегонки нафти на підприємстві є мазут. Минулого року НПЗ виробив 954 тис. тонн бензину марки А-76, 338 тис. тонн марки А-92, 245 тис. тонн марки А-95, 1,981 млн. тонн дизпалива, 2,068 млн. т мазуту. Настійною необхідністю для підприємства стала глибока реконструкція, що дозволила б збільшити глибину переробки нафти та підняти якість нафтопродуктів до європейського рівня. З цією метою в лютому 2004 року було підписано контракт між ЗАТ «Укртатнафта» та LG International Corp. на розробку техніко-економічного обґрунтування модернізації Кременчуцького НПЗ.
У січні 2005 року ЗАТ «Укртатнафта», НАК «Нафтогаз України», уряд Республіки Татарстан і LG International підписали меморандум про реалізацію проекту реконструкції Кременчуцького НПЗ і протокол до нього. У меморандумі зафіксовані наміри сторін визначити корпорацію LG основним підрядчиком на проектування, поставки та будівництво й фінансовим організатором проекту. Перший етап модернізації буде завершений до кінця 2006 року і дозволить довести якість вироблюваних на НПЗ нафтопродуктів до стандартів Євросоюзу. Другий етап — глибока реконструкція, розрахована до кінця 2009 року. Вона дозволить покращити економічні показники виробництва.
Начебто все логічно, але підписані папери викликають безліч запитань. По-перше, на останньому етапі раптом більше ніж удвічі зросла вартість проекту. У листопаді 2004 року офіційно заявлялося про $680 млн., а сьогодні вже йдеться про $1,7 млрд.
Усупереч міжнародній практиці не передбачені тендери на окремі етапи робіт, усіх підрядчиків вибиратиме LG на власний розсуд без згоди замовника. Відкинути підозри в корупції за таких умов досить складно. Спірним моментом у підписаних документах експерти вважають і вибір єдиного ліцензіара на всі технологічні процеси, що призведе до помітного подорожчання вартості проекту та зниження якості реконструкції (це на кшталт якби картоплю й ананаси закуповували в одного колгоспу).
Дивно, але LG пропонує робити єдиний проект на модернізацію, хоча загальноприйнято за можливістю розбивати проект на окремі закінчені частини, що дозволяє гнучко підходити до реалізації проекту та пошуку джерел фінансування. А на Кременчуцькому НПЗ саме й ідеться про реконструкцію окремих установок, причому реконструкція однієї не залежить від ситуації на іншій.
Найбільше запитань виникає щодо суті проекту — в підготовлених документах не містяться стандартнi проекти угод між усіма великими акціонерами та урядами Росії й України про фінансові умови реалізації проекту, відповідальність сторін і гарантії поставок сировини на завод. Це означає, що за будь-якої зміни ситуації — недостачу нафти, зміни в цінах на сировину і кінцевий продукт тощо — закладені під кредити реконструйовані установки стають власністю зарубіжних кредиторів. Потім, згідно з умовами кредитів, вони можуть бути передані LG в управління.
І вже абсолютним нонсенсом виглядає документ (інформація агентства УНІАН), підписаний головою наглядової ради компанії, першим віце-прем’єром Татарстану Равілем Муратовим (вiн, до речi, грає провiдну роль у цiй оборудцi). У ньому він пропонує Юлії Тимошенко організувати офіційну презентацію проекту. Мало того, проект ще не узгоджений із новим керівництвом НАК «Нафтогаз України» (немає сумнівів, що в Олексія Івченка з’явиться багато запитань). У цей момент Конституційний Суд розглядає позов депутатів Верховної Ради про легітимність торішнього указу Президента України про внесення держпакета акцій «Укртатнафти» у статутний фонд НАК «Нафтогаз України». Немає сьогодні також і остаточного рішення Кабінету Міністрів про перегляд умов приватизації підприємства, на чому наполягають деякі депутати Верховної Ради. Недоречність проведення презентації цього проекту до вирішення ситуації навколо підприємства очевидна.
