Кількість автобусів, трамваїв і тролейбусів на пасажирських маршрутах
Києва поменшала в два рази. В результаті утворилася солідна прогалина в
перевезеннях мешканців столиці. Першим її спробував заповнити «Автосвіт».
І кияни полегшено зітхнули: транспортна пропозиція почала наближатися до
попиту.
Але вслід за «Автосвітом» (сьогодні у нього 370 «Газелей») на ринок
вийшли й інші перевізники, в яких на сьогодні стільки ж мікроавтобусів.
Розпочалася конкуренція, що супроводиться, на жаль, не завжди цивілізованими
методами боротьби за пасажира. Конфлікт на цьому ринку спонукав п’ять автобусних
парків Києва, а також приватного підприємця В.Цвєткова (у нього — 15 мікроавтобусів)
звернутися до Антимонопольного комітету з «позовом» до піонера мікроавтобусного
візництва в столиці — «Автосвіту».
ШТОВХАНИНА ПОЗА ТРАНСПОРТОМ
У листопаді 1996 року Кабінет Mіністрів ухвалив постанову про порядок
проведення конкурсу (тендера) на перевезення пасажирів автотранспортом.
Об’єкт конкурсу — постійний автобусний маршрут. Згідно з постановою правила
гри на транспортному ринку встановлюють органи самоврядування або держадміністрації.
Вони ж — замовники перевезень, і з ними переможці конкурсу зобов’язані
укласти договори на обcлуговування певних маршрутів.
«Автосвіт» же стверджує, що в законодавчих актах не обмежується кількість
перевізників на одному маршруті, тому й дозволив собі працювати не лише
на «своїх», але й на «чужих маршрутах». Застосовуючи метод «летючого голландця»,
водії мікроавтобусів вторгаються на чужі вулиці, нехтуючи правами інших
підприємств, що виграли ці маршрути на тендері.
«Автосвіт» «на законній підставі» має 47 маршрутів у своєму розпорядженні,
але на 19 з них не працює, заощаджуючи 90 машин для 30 «чужих» маршрутів
(біля 200 машин). На неодноразові попередження Управління транспорту столичної
держадміністрації лідер перевізників не реагує, а претензії до нього розцінює
як «хрестові походи» чиновників проти підприємництва.
У березні цього року Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників
зробила спробу примирити «Автосвіт» з його конкурентами — акціонерними
товариствами «Транспортник» та «Автопідприємство 13002». Пропонувалося
погодити поділ роботи на маршрутах. Однак «Автосвіт» не підтримав ініціативу
асоціації. У червні його мікроавтобуси вторглися на 5-й маршрут «Палац
спорту—вулиця Волгоградська», закріплений на тендері за «АТП 13002», що
призвело навіть до колотнечі.
Антимонопольний комітет кваліфікував такі дії «Автосвіту» як несумлінну
конкуренцію з іншими перевізниками, яка знижує їх прибутки.
ЕКОНОМІКА КОНКУРЕНЦІЇ
На думку експертів, на ринку транспортних послуг сьогодні панує суцільна
вакханалія. Санкції до перевізників відсутні. Досвід роботи конкурсних
комітетів не узагальнений. Держдепартамент автотранспорту Мінтрансу — в
ролі спостерігача. На п’ять років затяглося вирішення питання створення
Транспортної інспекції (в Росії вона працює успішно, забезпечуючи не тільки
контроль за дотриманням правил перевезень і вимог безпеки руху, але й збирання
виручки. А в нас у квитковому господарстві — справжня вакханалія).
Минулого року 150 машин «Автосвіту» дали бюджету 879 тисяч гривень податку.
Такі ж 60 мікроавтобусів ВАТ «АТП 13002» лише за перше півріччя поточного
року — 489 тисяч. ЗАТ «Автотранспортник» за цей же період відрахував до
бюджету в два рази більше, аніж «Автосвіт» за минулий рік. У той же час
і до пропозицій «Автосвіту» — найбільшого в Києві автоперевізника — потрібно
прислухатися. Адже конкуренцію на різних маршрутах інакше як заочною не
назвеш.
