Алюмінієвий альянс: один — проти, решта — за
Як стало відомо УНІАН із достовірних джерел, керівники низки провідних українських промислових підприємств, зокрема ВО «Південмаш», ВАТ «Мотор Січ» та інші направили на ім'я прем'єр-міністра України листа, в якому підтримують пропозицію російської промислової групи «Сибірський алюміній» про створення російсько-української алюмінієвої корпорації.
На думку керівників вітчизняних підприємств, входження до складу корпорації Миколаївського глиноземного заводу дасть змогу не тільки розв'язати проблеми збуту українського глинозему, модернізації та збільшення виробничих потужностей МГЗ, а й ефективно задіяти продукцію заводу в єдиний технологічний цикл.
Ідею інтеграції українських і російських виробників глинозему, первинного алюмінію і заводів з його переробки та випуску готової продукції з алюмінію схвалили багато керівників провідних підприємств алюмінієвого комплексу й ВПК, а також учені та експерти найбільших науково-дослідних установ України на нараді в Мінпромполітики. Категорично проти створення корпорації виступив новий керівник МГЗ Микола Набока.
На ЧАЕС буде завод із переробки відходів
Підписання контракту на будівництво в Україні заводу із переробки рідких радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС є «ще одним кроком до виведення ЧАЕС із експлуатації». Про це повідомив президент НАЕК «Енергоатом» Микола Дудченко в Києві після підписання контракту.
Контракт підписаний між НАЕК «Енергоатом» і міжнародним консорціумом Belaton\SGN\Ansaldo (Бельгія\Франція\Італія). Вартість робіт з будівництва заводу становить 17,4 млн. євро. Проект фінансується з рахунку ядерної безпеки ЄБРР.
Завод — це комплексне підприємство, що забезпечує вилучення відходів із ємностей, прийом, підготовку, затвердіння, упаковку й тимчасове зберігання кондиційованих радіоактивних відходів. Проектна продуктивність становить 2500 куб. м відходів на рік. У цей час внаслідок експлуатації на ЧАЕС накопичено 13,5 тис. куб. м рідких відходів. Закінчення будівництва й передача заводу ЧАЕС очікується наприкінці 2001-го року, повідомляє Інтерфакс-Україна.
«Прорив» залишився непоміченим
За 8 місяців року податкові надходження до Держбюджету становили 7,4 млрд. грн., або 92,3% від поставленого завдання, повідомив глава Державної податкової адміністрації Микола Азаров. Показники консолідованого бюджету виконані на 100,6%.
Водночас, загальна заборгованість із податкових платежів до бюджету, як і раніше, залишається високою — 10,8 млрд. грн. Кожне з майже тисячі підприємств має заборгованість перед бюджетом понад 1 млн. грн., при цьому недоплата підприємств Міненерго становить 13% від загальної суми, а Мінпромполітіки — 4%.
Причину недонадходжень до скарбниці М.Азаров вбачає у тому, що сталося звуження податкового поля й зменшився тиск на сільгоспвиробників. З другого боку, це ж дало підставу говорити про прорив, який нібито мав місце «в податковій реформі». Чому ж ніхто не помітив цього «прориву»? Чи не тому, що невеликі послаблення нічого принципово не змінили в податковому процесі: половина економіки загнана в «тінь», а з уцілілої частини нещадно вибиваються гроші до бюджету. Тим часом податкова реформа ще навіть і не починалася.
Нацбанк підтримає уряд ще на 348 млн. грн.
Чисте фінансування уряду Нацбанком у 1999-му році за рахунок купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) не повинне перевищити 2030 млн. грн. При цьому у вересні-грудні верхня межа фінансування становить 348 млн. грн., повідомляє Інтерфакс-Україна.
Згідно з меморандумом українського уряду для МВФ у рамках третього перегляду програми EFF, чистий об'єм купівлі Нацбанком ОВДП з початку року не повинен перевищувати до кінця вересня — 1682 млн. грн., до кінця листопада — 1782 млн. грн. Згідно з меморандумом, Нацбанк фінансує уряд виключно за рахунок купівлі державних облігацій. У той же час, згідно із законом про НБУ, прийнятим улітку 1999-го року, Нацбанк не має права прямо купувати ОВДП.
За станом на кінець серпня уряд залучив на ринку ОВДП 2899 млн. грн., розмістивши ці облігації на номінальну суму 3553 млн. грн. Практично всі облігації у 1999 році Нацбанк купував у зв'язку із завищеним терміном звертання й заниженою прибутковістю.
Як урятувати пароплавство, яке «тоне»
Перший віце-прем'єр Анатолій Кінах не виключає кадрових «персональних висновків» у випадку погіршення фінансової ситуації в Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство», повідомляє Інтерфакс-Україна. «Заходи уряду для фінансового оздоровлення Чорноморського морського пароплавства виконуються незадовільно», — зазначив перший віце-прем'єр. За його словами, «не тільки зірвано терміни серйозних доручень, але й не досягнуто позитивної динаміки фінансових і господарських результатів діяльності ЧМП».
У травні Кабмін затвердив заходи для виведення із кризи ЧМП, згідно з якими на пароплавстві планувалася аудиторська перевірка, відновлення керованості офшорних судноплавних компаній ЧМП, погашення внутрішніх і зовнішніх боргів компанії, передача об'єктів житлово-комунальної власності одеській владі. До кінця 1999-го року — відстрочка сплати заборгованості щодо податків до бюджету і цільових фондів, а також розблокування рахунків пароплавства.
