Тим часом у Верховній Раді події навколо глиноземного розвивалися за доволі дивним сценарієм. 5 травня комуніст Олександр Яковенко зачитав звіт робочої групи на чолі з генералом внутрішніх справ Недригайлом, котрий вивчав стан справ на підприємстві. І тут були поданi два проекти рішення, які передбачали створення ще однієї спеціальної слідчої комісії. Однак при цьому проект О. Яковенка та Є. Мармазова, підписаний ще двома депутатами, пропонував усунути від роботи на час слідства голову правління ВАТ «МГЗ» Віталія Мєшина й призначити виконуючого обов'язки.
Обидва проекти не пройшли. Авторам було доручено підготувати узгоджений документ. Але в п'ятницю в парламенті знову з'явилися два проекти. Умовно кажучи, один «проти» В. Мєшина, інший — «за». Як зазначається в пояснювальній записці І. Квятковського і Т. Стецьківа до свого проекту, О. Яковенко відмовився від узгодження, оскільки не приховує своєї мети — усунути В. Мєшина. У записці вказується, що комуніст О. Яковенко пропонує замінити його жителем США Іваном Шиховцем, а «бізнесові структури, що контролюються комуністом Є. Мармазовим», котрий, вочевидь, підтримує цю пропозицію, «пов'язані з Лондонською біржею металів, а також із відомими мафіозними структурами братів Чорних».
Тим часом у депутатському запиті, направленому О. Яковенком та О. Чародєєвим Президенту Л. Кучмі, В. Мєшина звинувачують у намаганні отримати контрольний пакет акцій підприємства, а керівництво заводу — в зумисному виводі з обігу значних сум грошей і акумулюванні їх на численних підконтрольних фірмах.
Конфлікт навколо глиноземного рикошетом ударив по контрольній Комісії парламенту з питань приватизації. Її члени опинилися по різні боки барикад, а один із них — І. Квятковський — зажадав навіть розпуску комісії. Її голова Олександр Рябченко, відповідаючи на запитання «Дня», зауважив, що комісію ВР просто не хочуть допускати до перевірки підприємства, що має «нормальний політичний дах». О. Рябченко заявив: «Ми маємо оперативну інформацію, хто цей дах і в чиїх інтересах він працює. Утім, доказів немає й не в наших силах їх отримати». За словами О. Рябченка, МГЗ працює неефективно, має 12- мільйонний борг перед бюджетом і чотиримісячний борг по зарплаті. «Для МГЗ — неприродно. Завод має ринок збуту, а він створив божевільний ($50 млн.) борг перед собою Таджицького алюмінієвого заводу. Я певен, що гроші створюються, але не на рахунку МГЗ, а на інших рахунках. І вони будуть впливати на рішення щодо МГЗ. І будуть відбиватися від усіх, хто спробує порушити цю фінансову схему по відкачуванню грошей». На думку О. Рябченка, єдино правильним рішенням стосовно МГЗ може бути не продаж, а передача в управління державного пакету акцій з метою наведення на заводі порядку.
Однак сам голова ВАТ «МГЗ» Віталій Мєшин, котрий перебуває зараз за кордоном, вважає, що на підприємстві якраз зразковий порядок. Директор представництва МГЗ Валентина Большакова процитувала останню з ним розмову: «Наш шлях приватизації — взірець для України з точки зору законності». Й додала ще одне висловлювання шефа: «Сьогодні ми нічиї й саме тому з нами ніхто не хоче мати справу».
