Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Хвости» Держспоживслужби

Леонід КОЗАЧЕНКО: «Днями починається сівба озимої пшениці, і нікому буде підтверджувати її сортність»
7 вересня, 2016 - 11:13

Наприкінці минулого тижня після отримання першої частини хабара була затримана завідувачка лабораторії ветеринарно-санітарної медицини одного з районів міста Одеси. Вона вимагала від продавця риби три тисячі гривень за те, щоб «залишити без уваги незаконну торгівлю без сертифікатів про походження і якість продукції. А місяць тому на хабарі в $27 тисяч в Одесі працівники СБУ і прокуратури затримали керівника обласної фітосанітарної інспекції. Він вимагав від підприємця гроші за непроведення додаткових заходів контролю зернової продукції, що йшла на експорт, і прискорення підготовки дозвільної документації. У Житомирі під час підрахунку хабара попався головний фітосанітарний інспектор. У його будинку знайдені й вилучені бланки карантинних і фітосанітарних сертифікатів. Цікаво, що всього за тиждень до цього чиновник розповідав ЗМІ, що не бере хабарів і не «торгує» сертифікатами.

Власне кажучи, сьогодні й санітарно-епідеміологічна, й фітосанітарна служби в Україні вже ліквідовані. Їхні функції передані Держспоживслужбі, яка якось дивно «прикріплена» до Мінагрополітіки: главі міністерства доручено представляти цю службу в уряді. Більше того, ніхто інший як сам міністр, за словами начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держспоживслужби Алли Григоренко, підписує тепер такі необхідні документи, як висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які видаються на послуги, товари й продукцію. І кілька таких документів він уже підписав.

У народного депутата Олексія Кириченка (Радикальна партія Олега Ляшка) діяльність Держспоживслужби викликає запитання. «Ви, — звертається він до чиновника, — дієте від імені санепідслужби, яка регламентована МОЗ, але при цьому ви підпорядковані іншому органу й абсолютно інакше називаєтеся і даєте сертифікат санепідслужби і керуєтеся законом, по суті справи, про санепідслужбу. Я не можу зрозуміти, наскільки взагалі законна така процедура». «Ми маємо закон і маємо постанову уряду, — додає народний депутат, — але прерогатива ж у закону...» Це когнітивний дисонанс підказав хтось народному депутатові.

Нагадаємо, що вереснева постанова уряду про оптимізацію центральних органів влади (№442 від 2014 р.), якою згадані служби ліквідовувалися, наказувала в тримісячний термін розробити пропозиції про зміни до законодавства. Минуло два роки, але ніякого відповідного законопроекту досі немає.

Народний депутат і голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко теж дуже занепокоєний. З ранку він був на засіданні страйкового комітету аграріїв. За його словами, питання Держспоживслужби обговорюються з 2014 року, проте в законодавчому полі все ще залишаються великі діри.

Цього року ми посіяли рапс, розповідає Козаченко, але немає ніякого документа, що підтверджує його сорт, репродукцію — немає органу, який це має робити, — сільгоспінспекція ліквідована. Днями починається сівба озимої пшениці, і нікому підтверджувати сортність, я вже не кажу про весняну сівбу, коли ми отримуємо гібридне зерно.

Як продавати відповідне насіння імпортерам? Вони що, мають брати на віру наші заяви, запитує народний депутат. І такі ж приклади можна навести щодо ветеринарної служби, де величезна кількість проблем, щодо фітосанітарної служби, де, як підтверджує Зернова асоціація, проходить до 40% зараженої продукції. Але цього ніхто не бачить. Тому що видають відповідні документи, й усі знають, за що. Зараз проблеми, скажімо з амброзією, фіксуються, й робляться висновки лише на кінцевому етапі, при експорті.

«Я боюся, що через це ми можемо втратити ті позиції, які сьогодні маємо на світовому ринку», — зазначає народний депутат. Він пропонує передавати відповідні права приватним компаніям, як це зроблено, наприклад, у США. І де ці компанії несуть відповідальність за прийняті ними рішення і за збитки, які можуть виникнути внаслідок.

«За тиждень до того, що сталося недавно в Одеському регіоні (див. початок матеріалу), до мене прийшли представники двох великих транснаціональних компаній, — розповідає Козаченко. — Нас змушують сплачувати по 50 центів за кожну тонну, а не сплатиш, не отримаєш сертифікат. Навіть якщо її немає, кажуть, ми знайдемо у тебе і амброзію, і все що завгодно. Виходить, нам треба принести $17 мільйонів, як ми це зробимо, сказали шоковані іноземці. Не бійтеся, відповіли їм, схема безпечна».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: