Ціновий індикатор другого місяця господарського року виглядає як непогана новина. Адже зростання споживчих цін різко уповільнилося: — у порівнянні із січневим показником удвічі (в січні споживча інфляція становила 2,9%. У лютому — 1,5%);
— у порівнянні з відповідним показником 2008 року в 1,8 раза (у лютому 2008 року ціни споживчого кошика зросли на 2,7%, у лютому поточного року — на 1,2 повільніше);
— вперше за останні три місяці інфляція була меншою за 2% (у грудні 2008 року споживчі ціни зросли на 2,1%, у січні — на 2,9%);
— вперше з серпня 2008 року висхідний інфляційний тренд зазнав істотного ухилу. На 1,4% в порівнянні з січнем (у листопаді 2008 року уповільнення інфляції становило лише 0,2% до жовтня);
— двомісячний показник інфляції (4,4% до грудня 2008 року) на 1% менший за відповідний період 2008 року (5,4%).
Прецеденту такого значного гальмування споживчої інфляції в лютому за роки існування гривні ще не спостерігалося (хоча в 2002 році в лютому була зафіксована дефляція (-1,4 %).
Проте подія очікувана, і однаково помилковим буде її переоцінка або недооцінка. З однієї сторони, подорожчання товарів і послуг менше ніж у січні є, скоріше, правилом. Виняток становили лише 2006 та 2007 роки. Тоді лютнева інфляція прискорювалася (в лютому 2006 року інфляція споживчих цін була на 0,6% вища за січневу. У лютому 2007 року — відповідно на 0,1%).
З іншого боку, дезінфляція в лютому ще ніколи не була такою різкою. Можна висловити обережне припущення, що ця подія не буде лише ситуативною корекцією. Адже йдеться про гальмування темпу інфляції в сім раз сильніше, ніж у листопаді 2008 року (0,2%). Ще зарано вважати, що формується розворот тренду: з висхідного, що зародився в серпні, на низхідний. У 2008 році лютневе уповільнення інфляції (з 2,9% в січні до 2,7% в лютому) було зупинене прискоренням до 3,8% в березні. Водночас, за підсумками двох місяців, споживча інфляція не є такою, що перекреслює перспективу мати за підсумками року показник менший за 20% (до грудня).
Отриманий у лютому показник інфляції можна інтерпретувати як такий, що додає аргументів вимогам перегляду показника річної інфляції на рівні 9,5% (до грудня). Вже майже половина цього показника «вибрана» за перші два місяці року (4,4%).
Стриманість у позитивних оцінках лютневої інфляції слід також пов’язувати з тим, що цей індикатор не перевищує середній для цього місяця за 1997—2008 роки (1,5%).
Лютневий спад інфляційного тиску викликаний дією таких чинників: охолодження економіки, деактивація споживання, монетарний пресинг, девальваційна декомпресія.
Охолодження економіки призвело до безпрецедентного спаду економічної активності. У лютому навряд чи воно було зупинено. З певним розривом у часі гальмується подорожчання товарів і послуг. Індикатори лютневого випуску в базових галузях реального сектора будуть оприлюднені. Якщо вони покращаться в порівнянні з січневими, це лише буде означати, що стагнфляційна тенденція послабла. Але спад економіки буде достатнім, щоб і надалі гальмувати подальше нарощування інфляції. Цей факт вже засвідчений відчутнішим ніж у грудні-січні зниженням інфляції. Менший рух економіки — менший і ціновий тиск.
Зменшення товарної пропозиції супроводжується наразі не стільки посиленням інфляційної тенденції, скільки спадом споживчої активності. Віддзеркаленням цього є зниження обсягу обороту у роздрібній торгівлі на 7,8%, зафіксоване у січні. Скоріш за все, від’ємне значення цього показника збереглося і в лютому. Схильність до заощаджень продовжує слабшати. Від’ємна динаміка руху депозитів зберігається. Але сильніше впливає на ситуацію з цінами уповільнення темпів зростання зарплат, збільшення заборгованості та зменшення зайнятості. Споживчий потенціал слабшає. Інфляція теж.
Монетарні крани пережаті. На 13,3 мільярда гривень (7,1%) скоротилася грошова база з початку року. Це вдвічі щільніше зжаття ліквідності, ніж рік тому в цей період (7,6 млрд. гривень, або 5,6%). Коррахунки на 1 березня знизилися до 15 млрд. гривень, або на майже 20%. Рік тому в цей період відповідні показники дорівнювали близько 17 млрд. гривень та 10%.
Низькою є й мультиплікація грошей — 2,7 обороти проти 2,9 рік тому на 1 березня. Тому і грошова маса скоротилася на 8,7% проти її зростання на 0,5% у відповідному періоді минулого року.
На лютневу динаміку інфляції вплинув з понижувальним ефектом і рух коштів уряду в листопаді минулого року (у цьому місяці кошти уряду на рахунках у банківській системі зросли на 24,3%, або на 5 мільярдів гривень).
Інфляція уповільнилася б у минулому місяці ще сильніше, якби ефект листопадової розсудливості в русі коштів уряду не був перекритий грудневою розкутістю (на 11,1 мільярда гривень зросли витрати бюджету з коштів уряду в банківській системі).
Девальвація не приборкана, але взята під контроль. Це зменшує її тиск на ціни. Динаміка зовнішнього знецінення гривні різко спала. За останні два місяці (січень-лютий) девальвація гривні становила 2,7%. За два попередні — 30,6%. Різке уповільнення процесу знецінення національної гривневої одиниці в січні-лютому було одним з вирішальних чинників поточного зниження інфляційного тиску. Ефект такого впливу має пролонгований характер.
Доцільно керуватися тим, що:
— вже здійснена девальвація є достатньою для вирівнювання платіжного балансу в частині імпорту;
— подальша девальвація не допоможе експорту без реанімації зовнішнього попиту;
— стримування девальвації в поточному році довело свій дезінфляційний вплив у лютому. Але перелому інфляції ще не вдалося досягти. Тому слід, без зайвої агресивності, «зрізати» хвилю надмірного послаблення гривні на міжбанківському ринку.
