Загальнодержавну комплексну програму підтримки та розвитку українського села «Добробут через аграрний розвиток» на 2005—2010 роки (програма ДАР) презентували на Львівщині. Саме тут було зроблено й перші кроки в означеному напрямку. У Львові створено сільськогосподарську палату, розбудовують обслуговуючі кооперативи, агроторгові підприємства — модель формування структури аграрного ринку, яка буде поширена на всю Україну.
Дехто може сказати: їм було нескладно це зробити, адже поруч Польща. І дійсно, дещо просто скопіювали, дещо «творчо переробили». Однак львів'яни зрозуміли й інше — неможливо селянинові працювати успішно в межах лише однієї області, потрібна не просто загальноукраїнська структура (вона — Національна сільськогосподарська палата України, до речі, рік тому була створена — потрібна серйозна державна програма.
Основні завдання програми ДАР: потроїти ВВП та додану вартість в агропромисловому комплексі, з 5 млрд. гривень піднятися до 14; збільшити частку України на світовому продовольчому та сільськогосподарському ринку до 6%; збільшити розмір щорічного обсягу інвестицій в АПК у сім разів і довести до 8,5 млрд. грн., підвищити доходи населення на селі у п'ять разів; забезпечити зайнятість сільських жителів на рівні 90%; сформувати привабливий екологічний бренд України.
Але зробити це буде не легко. Сьогодні більшість сільськогосподарських підприємств збиткові, катастрофічно падає родючість ґрунтів, зростає ерозія, наша сільськогосподарська продукція не відповідає міжнародним стандартам якості, показники інвестиційної діяльності жахливі — 1,1%.
Однак, як наполягали розробники програми, саме тому сільське господарство у такому стані, що аграрна реформа та її складова — земельна реформа — здійснюється незадовільно. Керівник робочої групи з розробки ДАР, генеральний директор НСПУ Дмитро Березовський підкреслив: крім програми «ДАР» готові й так звані модельні інвестиційні проекти — бачення того, яке ж підприємство, який бізнес буде ефективним у кожному регіоні. Березовський сподівається, що після схвалення програми Верховною Радою вона стане Національною програмою розвитку сільськогосподарського комплексу на наступних п'ять років.
На думку Березовського, в рамках програми вже цього року варто розбудовувати систему гуртової торгівлі та всю маркетингову мережу. Це буде стосуватися тваринництва, овочевої та молочної продукції. А ринок «Шувар» стане модельним господарством, на базі якого ця система буде розбудовуватися.
Тут вперше почали формувати цивілізовану систему гуртової торгівлі, передбачаючи стандартизацію, врегулювання відносин продавця і покупця. Створюють проміжну гуртову ланку, яка стандартизуватиме продукцію і регулюватиме ціни.
ДО РЕЧІ
Українські аграрні аналітики знизили свої прогнози урожаю зерна в поточному році на 3—3,5% — до 34,6—35,3 млн. тонн. Але віце-прем'єр міністр України Анатолій Кінах відкидає можливість виникнення в країні кризи на ринку зерна. «Щодо ресурсів ніяких криз не буде», — сказав у неділю Кінах в інтерв'ю на одному з телеканалів. «Цього року Україна має можливість забезпечувати всі свої внутрішні ресурси і продовольчим, і кормовим зерном, і в тому числі мінімум 10—11 мільйонів тонн зерна експортувати на європейські і світові рівні», — підкреслив віце-прем'єр.
Кінах також відзначив, що уряду «потрібно зробити все, щоб не допустити періоду, коли нагромаджується товарна маса, коли пропозиція набагато перевищує попит, щоб у ці кілька місяців не допустити обвалу цін». За його словами, зниження цін на хліб найближчим часом очікувати не варто.
