Чи існує загроза для іноземних інвестицій у зв’язку зі змінами в українському законодавстві? Це запитання винесли в назву конференції, скликаної Міжнародним товариством польських підприємців в Україні.
Стурбованість польського бізнесу погіршенням інвестиційного клімату легко зрозуміти. Згідно з даними Держкомстату, за станом на 1 січня 2005 року польський капітал в українських підприємствах становив $192,273 млн. В Україні діють 942 підприємства із залученням капіталу польських інвесторів, із них 580 — спільні підприємства. Крім того, виробничі потужності приблизно 70 підприємств із польським капіталом перебувають у спецiальних економічних зонах (СЕЗ).
Відкриваючи конференцію, посол Республіки Польща в Україні Марек Зюлковський зазначив, що Польща має стратегічні наміри інвестувати в Україні не лише на рівні малого та середнього бізнесу, а й великого. Проте польські бізнесмени всерйоз стурбовані останніми змінами в українському законодавстві. Закон про держбюджет на 2005 рік, що набув чинності, ліквідував пільговий режим у СЕЗ і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР), що стало неприємним сюрпризом для польських інвесторів, які почали господарську діяльність в Україні на гарантованих державою умовах. Тепер усі вони зіткнулися з серйозними проблемами.
Фірма «Ламела» — підприємство зі стовідсотковим польським капіталом — була зареєстрована у СЕЗ «Яворів» (Львівська обл.) півтора року тому. Усі взяті на себе зобов’язання за інвестиційним договором вона виконала. Минулого року підприємство перебувало в стадії становлення та не скористалося наданими йому податковими пільгами. Лише цього року воно по-справжньому встало на ноги: отримано непоганий прибуток і спостерігаються всі ознаки зростання. І тут як грім серед ясного неба з’являється закон про внесення змін до держбюджету-2005, що одномоментно скасовує пільговий режим на території всіх СЕЗ і ТПР. Тепер частку прибутку «Ламелі» доведеться віддавати до бюджету. Генеральний директор польської компанії Руслан Дац із такими діями українського уряду категорично не погоджується. «Це якийсь абсурд. Держава гарантувала, що підприємство може розвиватися. Польські інвестори мали в Україні амбіційні плани, вони були готові реінвестувати частку прибутку у виробництво. Це дозволило б збільшити кількість робочих місць і надходження до бюджету. З прийняттям закону про держбюджет польські власники відмовляються від подальших інвестицій», — повідомив він. Крім того, порушуються ділові зв’язки в міжнародному бізнесі: підприємство півроку вело переговори зі шведською компанією «Ікея» про участь у планах із будівництва в Україні великого торгового комплексу. «Ламела», яка спеціалізується на виготовленні виробів із пластмаси, мала намір у рамках цього проекту виробляти комплектуючі для меблів. Тепер, за словами Даца, шансів отримати це вигідне замовлення фактично немає.
У аналогічному становищі опинилися й інші зарубіжні інвестори, яких заскочила зненацька непередбачуваність українського уряду. Для компанії «Белла-Центр» каменем спотикання став ввіз інвестицій. Цього року вона мала намір ввезти до України як інвестиції до статутного фонду обладнання на суму три мільйони доларів. Проте після прийняття одіозного закону в компанії підрахували, що тепер при розмитненні доведеться сплатити 600 тис. доларів, і засумнівались у доцільності такої інвестиції.
За поквапливість уряду розплачуються підприємства: їм доводиться вивчати нові правила гри, багаті на неоднозначні формулювання, безпосередньо в процесі господарської діяльності. Багато запитань у інвесторів викликають зміни, що стосуються порядку оподаткування при переробці давальницької сировини. На думку старшого менеджера компанії «Ернст енд Янг» Володимира Котенка, до давальницьких схем, швидше за все, застосовуватимуть ПДВ за ставкою 20% без можливості для іноземних замовників його відшкодування з бюджету. Оскільки для нововведень не був передбачений перехідний період, державним органам, на думку Котенка, слід невідкладно розпочати кампанію з роз’яснення спірних норм закону.
«Що сталось, те сталось», — «заспокоїв» зарубіжних бізнесменів заступник міністра економіки України Андрій Березний і запропонував їм «рухатися далі». При цьому повернення пільг він не гарантує, але обіцяє «розібратися» з виниклими проблемними питаннями. А ще заступник міністра сподівається, що польський бізнес почуватиметься в Україні добре навіть... без спеціальних податкових і митних режимів. Адже не все в законі настільки безнадійно погано, і закладені там переваги, запевняє він, усе-таки переважують негативні наслідки. Порадувати бізнесменів має й звістка про те, що створюється агентство із залучення іноземних інвестицій. Тому Березний радить підприємцям не концентрувати уваги виключно на своїх збитках: «Хотілося б бачити з боку польського бізнесу більше оптимізму та розуміння нинішніх політичних змін».
Проте цей заклик до альтруїзму в бізнесі не отримав відгуку в інвесторів, чиї контраргументи виявилися переконливішими. «Ми не просимо повернути нам пільги — ми вважаємо, що це наше законне право. Західна Україна — аж ніяк не ідеальне місце для ведення бізнесу. Тим паче Яворівський район, який є депресивним. Але близькість до польського кордону та пільговий режим сприяли приходу іноземного капіталу. Не знаю, як після того, що сталось, агентство iз залучення іноземних інвестицій переконуватиме інвесторів вносити сюди інвестиції», — висловив свою думку Дац.
У зачитаному на конференції листі міністра економіки Польщі Яцека Пєхоти, адресованому його українському колезі Сергію Терьохіну, йдеться: «Звертаю вашу увагу на необхідність поваги урядом України прав, наданих інвесторам, які вже почали господарську діяльність у СЕЗ». Польський міністр нагадує, що у зв’язку зi вступом до ЄС Польща також зіткнулася з необхідністю вносити зміни до законодавства про СЕЗ, але це було зроблене поступово та після консультацій з інвесторами.
Як відомо, не буває безвихідних ситуацій — було б лише бажання виправити помилку. Недержавний аналітичний центр «Інститут реформ» підготував низку пропозицій до рамкового Закону «Про загальні принципи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Зокрема, за словами заступника директора Маркіана Дацишина, для «старих» інвесторів, які зареєстровані як суб’єкти СЕЗ до 1 січня 2005 року, пропонується зберегти надані їм пільги на період до 2010 року. При цьому обсяг пільг на цей час обмежується 100% від обсягу освоєних ними інвестицій.
У прийнятому на конференції зверненні до української влади інвестори просять законодавче врегулювати питання збереження гарантій інвесторам, насамперед іноземним, щодо пільгових основ діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованими у СЕЗ. У разі вичерпання можливостей до конструктивного діалогу з урядом власники польських компаній будуть вимушені звернутися до суду. Шанси на відновлення справедливості таким шляхом вони мають: за словами Дацишина, з 14 мільярдів гривень фіскальних пільг, наданих у 2004 році, половину отримали компанії з іноземними інвестиціями на основі судових рішень.
