Україна для автотранзиту те саме, що Суецький канал для морських перевезень, вважає глава «Укравтодору» Вадим Гуржос. Але, на його думку, через погані дороги країна щорічно втрачає 2,5—3 мільярд гривень на невикористаному транзиті. Щоб цього не було, треба побудувати практично 3,5 мільйона кілометрів доріг, вклавши понад $9 мільярдів. У держави таких грошей поки що немає. Але вони є в інвесторів, які добре розуміють значення українських доріг.
Міністерство транспорту та зв’язку спільно з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) запросили інвесторів на міжнародну конференцію «Перспективи України у впровадженні державно-приватного партнерства в інфраструктурних проектах». До того ж, щоб підняти статус цього заходу, міністр Віктор Бондар, заявив, що головним організатором конференції є Президент Віктор Ющенко (державні справи не дали йому можливості бути присутнім).
Як розказав присутнім директор бізнес-групи ЄБРР «Південно-східна Європа» Олівер Декамп, в Україні необхідно впровадити державно-приватне партнерство (ДПП) в інфраструктурних проектах, і ЄБРР готовий у цьому допомогти. На його думку, в Україні зараз достатньо сприятливий клімат для таких проектів, якими гріх не скористатися. Він нагадав, що за минулий рік інвестиції в багатьох сферах, у тому числі й у транспортній, було збільшено (малися на увазі напевно кредити ЄБРР і Дойчебанку на будівництво трас Київ—Чоп і Київ—Одеса). Представник ЄБРР також відзначив, що таке партнерство вигляду iз-за відсутності бюджетних коштів стане найбільшим джерелом фінансування проектів в Україні.
У світі зараз існує три моделі ДПП: платна дорога, коли всі ризики покладаються на інвестора, модель змішаної плати за проїзд, коли витрати на будівництво оплачують і користувачі, і держава, і плата за експлуатаційну готовність дороги, коли держава протягом 20—30 років виплачує інвесторам витрати на спорудження й експлуатацію дороги. За словами експертів із ЄБРР, остання модель найкраще підходить для країн із новими ринками та перехідними економіками, що не мають у більшості випадків альтернативних доріг.
Залучення грошей приватних інвесторів для створення державної мережі автошляхів — справа не нова й уже давно відома у світі. У різний час нею скористалися Ірландія, Італія, Німеччина, Японія, Польща, Литва й багато інших країн. Тепер прийшов час й Україні таким чином вирішувати одну зі своїх віковiчних проблем.
Проте, як відзначив Декамп, існують певні ризики в імплементації та проведенні деяких проектів. Тому уряду є над чим працювати і, насамперед, над вдосконаленням законодавства. За зауваженнями «Укравтодору», існуючі закони «Про концесії» та «Про концесії на будівництво й експлуатацію автомобільних доріг» не можуть допомогти залучити інвестиції, оскільки з боку держави не передбачена відповідальності за ризики, тоді як строки окупності занадто великі, й немає іншої моделі фінансування, окрім платної дороги. Проте за словами Бондаря, уряд згодний із тим, що законодавством недостатньо прописані статус доріг і структура повернення коштів інвесторам, і готовий розглянути новий законопроект, підготовлюваний «Укравтодором». Як вважає міністр, за сприятливого збігу обставин (тобто вдалому закінченні виборів. — Авт. ) вже до кінця цього року буде зрозумілий порядок вкладення коштів та їхнього повернення, а отже, з’явиться можливість будувати дороги на підставі такого партнерства.
Проте як відзначив директор транспортного управління ЄБРР Рікардо Пуліті, одного спеціалізованого законодавства мало. Крім цього, оскільки всі проекти довгострокові, необхідна деяка політична послідовність, постійна політика державних закупівель, із чим у нас поки є певні проблеми, і спеціалізований орган, який би займався виключно ДПП. Також, за його словами, програма державних гарантій має бути незалежною від бюджету.
Про все це наш уряд поки, напевно, не задумується. Але дороги Україні, дійсно, надто необхідні. Як розказав Гуржос, до 2010 року планується побудувати й відремонтувати багато доріг практично в усіх напрямках. Але якщо більшість із них будуть безкоштовними, то одну — дільниця дороги М26 від кордону з Росією до Дніпропетровська через Харків — «Укравтодор» планує зробити платною, оскільки поряд знаходиться альтернативна дорога. Проте поки що це лише плани.
Варто відзначити, що не всі ці дороги будуватимуть за рахунок концесіонерів. Частина з них фінансуватиметься за кредитні кошти. Як відзначив Гуржос, «Укравтодор» залучив 300 млн. єврокредиту для завершення ремонту автомобільної дороги Київ—Чоп на ділянки Рівне—Київ. Із цієї суми 150 млн. євро надає ЄБРР і стільки ж Європейський інвестиційний банк. Окрім того, розгортається співпраця зі Світовим банком (вибір і фінансування в 2007 р. проектів автомобільних доріг на суму 150 млн. євро). Також буде оголошено міжнародний тендер на залучення в 2006 р. 300 млн. євро на будівництво, реконструкцію та ремонт магістральних автошляхів під державні гарантії.
Окрім цих, заявлених, коштів, за словами директора ЄБРР в Україні Камена Захарієва, за умови стабільності в законодавстві ЄБРР може збільшити кредитування до 800 млн. євро на рік. Банк також готовий профінансувати 20% від загального обсягу інвестицій, необхідних для дорожнього будівництва.
Європейські інвестиції будуть корисні також і для ЄС. Як заявив Бондар, міністерство збирається за п’ять років довести до рівня першої категорії всі дороги, які співпадають із чотирма міжнародними транспортними коридорами, маршрути яких проходять через Україну.
Перші кроки в цьому напрямі були зроблені безпосередньо на конференції. Бондар і міністр фінансів Угорщини Янош Вереш підписали міжурядову угоду про точки з’єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні в рамках міжнародного транспортного коридора №5. Як повідомив Бондар, Україна й Угорщина йшли до цього 16 років. Ця угода дозволяє побудувати трасу Київ—Вінниця— Хмельницький — кордон із Угорщиною. Це коштуватиме країні понад 4 млрд. євро. За словами міністра, до справи візьмуться відразу після підписання: в поточному році буде відпрацьована вся технічна документація та проведений тендер із залучення приватного інвестора, який допоможе державі будувати дорогу. А саме будівництво розпочнеться в 2007 році й триватиме не менше семи років. Але оскільки закон про ДПП поки що не прийнято, ризикуватимуть лише інвестори.
