«День» вже не вперше розповідає про хід та проблеми житлово-комунальної реформи. Остання публікація «Комунальна реформа готова. Де взяти 83 мільярди гривень?» (12 червня, № 93) змусила взятися за перо членів правління київського об’єдання співласників багатоквартирних будинків «Ярославський-4», які, на жаль, не хочуть вказувати своїх прізвищ, бо з будівельниками та працівниками державних жеків їм ще не раз доведеться спілкуватися...
Ринкова економіка із соціальною складовою — це те гасло, з яким згодні всі політичні сили в країні. Однак важко заперечити, що в нинішніх умовах практично неможливо за бюджетний рахунок забезпечити ефективне функціонування головних соціальних сфер: освіти, охорони здоров’я, житлового будівництва, комунальної системи. Особливо це характерно для галузі, названої у цьому списку останньою. Тож, мабуть, для управління та утримання житлово-комунального господарства варто залучати власників житла.
Але, погодьтеся, зробити це буде неможливо доти, поки не буде чітких правил гри. Законодавство має надавати об’єданням власників рівні умови з державними чи комунальними службами. Сьогодні цього не відбувається. Хочу продемонструвати це на прикладі об’єдання, до якого маю відношення.
В житлово-комунальній галузі наочно спостерігається катастрофічне старіння, якщо не розпад, житлового фонду та систем його життєзабезпечення. Тому держава запропонувала приватизацію житла і надала громадянам право ним керувати, запровадивши, на додачу до житлово-будівельних кооперативів, які мали певну автономію у своїй діяльності, — таку організаційну форму як ОСББ. Ці організації існують ось уже більше 5 років (з листопада 2001 року, коли було ухвалено відповідний закон).
Наше об’єднання (воно знаходиться у Києві, на Подолі) ми реєстрували правдами і неправдами кілька місяців. Кількість документів і складність їх отримання були просто неймовірні. Зрештою, коли все було зібрано, згідно із законом, нас мали б зареєструвати безкоштовно, але... відомчі інструкції беруть гору! Заплатити, як того вимагав чиновник, виявилося швидше і економніше, ніж доводити зворотнє.
Далі почалися трудові будні, які складалися, передусім, із спілкування з забудовником та біганини з приводу укладання договорів (на тепло, електроенергію, воду, ліфт, вивезення сміття і тощо).
Непідготовлену людину всі ці тривалі і часом абсурдні процедури можуть ввести у стан прострації і втрати зв’язку з реальністю. Тож готуйтеся, неофіти ОСББ — для цього потрібні міцні нерви і залізна витримка. Але і в цьому випадку успіх вам не завжди гарантований. Звичайний приклад перемовин, що відбувалися при прийомі індивідуального теплопункту.
Представник «Київенерго»: тут і тут мають бути манометри.
ОСББ до Тресту «Київ- міськбуд-1»: потрібні два манометри, бо нам не ввiмкнуть тепло.
«Трест Київміськбуд-1» до ОСББ: роботи виконані згідно з проектом, а якщо у проекті цих приладів немає, то всі запитання до проектувальника. (На запитання, чи будуватимуть вони за умови, якщо в проекті будинок буде догори низом, відповідь була ствердною. Головне — освоїти кошти).
Будинок у нас невеликий — на 27 квартир, що в принципі є типовим для Подолу, тому витрати на утримання в перерахунку на кожного мешканця виявилися суттєвими. Однак їх вдалося знизити до прийнятного рівня за рахунок того, що вдалося знайти людей, які з різних причин були згодні на низькі зарплати, які їм пропонувалися (щоправда із невеликим обсягом роботи). Однак, це благополуччя тимчасове і рано чи пізно постане питання про підвищення заробітної платні, тим більше, що інфляція оплати праці штучно провокується нинішнім мером, якого зациклило на двох тисячах платні для двірників. Чи знає він, скільки отримують майстри і кваліфіковані робітники у жеках?
Окреме питання для новобудов — це стосунки з забудовником. ОСББ мають прийняти будинок на баланс, але, здавалось би, ця чисто формальна процедура перетворюється на улюблену національну гру «кинь ближнього». Не маючи будівельної освіти, ми, неозброєним оком, нарахували близько п’ятдесяти недоліків і дефектів будинку, про що і повідомили компанію-забудовника, паралельно надіславши пропозицію щодо створення комісії з прийняття будинку на баланс. Було одне прохання з нашого боку — ліквідуйте хоча б половину з недоліків до початку роботи комісії, що свідчило б про добрий намір компаніїї довести будинок до ладу. З того часу наше спілкування зупинилось на відмітці «холодно». До слова, підземний паркінг під будинком, побудований ще у 2004 році, досі не переданий у користування власникам, а точніше інвесторам, бо свідоцтва про право власності забудовник ще й досі не оформив. Так само відсутній і технічний паспорт на будинок, оформлення якого для одного з провідних забудовників столиці є надто дорогим.
Головне питання, чи потрібні ОСББ лише мешканцям, чи держава також зацікавлена, щоб житло мало ефективного керiв-ника. Очевидно, що цей інтерес має існувати. Адже збереження житлового фонду шляхом оптимізованого управління — завдання величезної державної ваги. Тоді постає питання рівного доступу ОСББ та ЖБК до бюджетного фінансування. Але, погоджуючись з тим, що об’єднання співвласників працюють досить ефективно, а в жеках панує анархія, безвідповідальність та зловживання, держава всеодно виділяє кошти лише під житло комунального підпорядкування. «Ви не наші і ми вас не знаємо» — не раз доводилося нам чути від чиновників з ЖКГ.
Підводячи підсумок, нам доводиться констатувати: ОСББ виживати важко, оскільки більшість проблем є системними і знаходяться поза межами доступності цих організацій. І щоб плани міністра з питань ЖКГ Олександра Попова охопити ОСББ до 2012 року 80% житлового фонду країни втілились у реальність, ми могли б дати йому кілька рекомендацій, які, на нашу думку, могли б значно спростити життя громадян, які хочуть жити у нормальних умовах:
1. Розробити чіткий і зрозумілий процес реєстрації ОСББ.
2. Налагодити механізм юридичної і податкової підтримки їх діяльності.
3. Зробити процес прийому новобудов в експлуатацію максимально жорстким і викорінити корупцію у цій сфері, оскільки приймальні комісії підписують всі необхідні папери з майже заплющеними очима, а власники квартир вимушені протягом кількох років виправляти недоліки будівельників, які комісія, що складається з фахових спеціалістів, чомусь не помітила.
4. Упорядкувати роботу природніх монополій, які майже повністю приватизовані за корупцiйними схемами і відповідним чином працюють.
Але головна проблема полягає в тому, що відсутній форум, де керівники ОСББ могли б ділитися досвідом, інформацією, методами боротьби з чиновництвом і численними підводними течіями ЖКГ. Спілка власників житла Києва і новостворена всеукраїнська Спілка власників житла на даний момент не спроможні надавати кваліфіковану допомогу. Певні поради — так. Причини цього можуть бути різні, і найкраще їх пояснять керівники цих організацій. На часі — створення такого собі ресурсного центру з певною часткою державного фінансування, який би надавав консультаційні послуги з усіх сфер діяльності ЖКГ. Наразі багатьом керівникам ОСББ доводиться «винаходити велосипед», причому, всім одночасно.
Втім кількість реальних господарів будинків, хоча і повільними темпами, але зростає. Хочете знати причину цього? Наші люди, у переважній більшості, за натурою оптимісти і вірять у краще. Тому і йдуть на створення ОСББ, бо, якби знали, на що йдуть, то навряд чи відважилися б.
ДО РЕЧІ
Комунальники з 1 липня отримуватимуть надбавки до зарплати
Міністр ЖКГ Олександр Попов і голова Центрального комітету профспілки працівників галузі Олексій Романюк підписали угоду, якою офіційно оформили свої дiловi стосунки до 2009 року. «В процесі розвитку і реформування ЖКГ ми не повинні втратити соціальний аспект», — зазначає міністр, маючи на увазi головну мету документа.
Договір спрямований головним чином на підвищення заробітної плати. Окрім обов’язкового державного грошового мінімуму працівники щомісячно отримуватимуть галузеву надбавку. Її розмір визначатиметься системою тарифних коефіцієнтів (від 1,1 до 1,8) відповідно до професійної градації галузі. Як вирахувати, скільки ж отримає комунальник з першого липня, «Дню» пояснив сам міністр. За його словами, це дуже просто: мінімальна зарплата множиться на відповідний професійний коефіцієнт.
Профспілка обіцяє допомагати втілювати у життя ініційовані міністерством окремі тарифні механізми для кожної підгалузі. А натомість вимагає ппродовжувати відраховувати з фонду оплати праці 3—5% на свої потреби. Минулого року у тарифах на воду та тепло їх відмінили. «Сьогодні профспілка залишилася єдиною організацією, куди людина може звернутися у випадку нещастя. Обмежуючи її в коштах, ми фактично залишаємо людину без жодної допомоги», — говорить Романюк. Міністр його підтримує.
А ще між ними йшлося про створення організації роботодавців галузі — Спілки працівників ЖКГ. Сподіваються, що таким чином вдасться розібратися з реальним станом на місцях і створити силу, здатну захищати інтереси роботодавців, тобто здебільшого мерів міст на всіх владних рівнях.
