З ініціативою створити робочу групу на останній сесії Чернігівської обласної ради виступив депутат Дмитро Блауш, до якого письмово звернулися працівники Смолинського торфозаводу. Обранці більшістю підтримали пропозицію «радикала» і призначили досвідченого заступника голови облради «аграрія» Арсена Дідура головою робочої групи.
На першому ж її засіданні постало питання доведення підприємства до штучного банкрутства для його подальшої приватизації. Один із винуватців зібрання, нещодавно призначений директор ДП «Чернігівторф», луганчанин Павло Яремко на засідання не з’явився, тож членам робочої групи довелося фактично вислуховувати монолог представників трудового колективу заводу та свідків конфлікту. Одним із таких свідків виявився нещодавно обраний «радикал» Блауш, який до того півроку опікувався проблемами заводчан і навіть виводив трактори з торфом під стіни Чернігівської ОДА.
«Я неодноразово бував на заводі і бачив так звані інвестиції ТОВ «Терма-Груп», які вони оцінили у 25 мільйонів гривень, — обурюється обранець. — Фактично це — купа непотрібного металобрухту, яку оцінили як кошти, вкладені в розвиток підприємства. Наскільки мені відомо, це не єдина проблема працівників, і тому я пропоную колегам детально в усьому розібратися».
«Перше, що хотіли зробити так звані інвестори, це — порізати наші преси. Натомість вони обіцяли привезти нові. Добре, що ми їх вчасно зупинили, бо якби тоді повірили, то заводу б досі не було, — не приховує своїх негативних емоцій начальник дільниці «Смолинського торфозаводу» ДП «Чернігівторф» Андрій Страхов. — Нам заборонили запускати завод, хоча попередній інвестор за рік його повністю відремонтував. Сам же керівник «Чернігівторфу» Павло Яремко відзвітував керівництву держконцерну «Укрторф» про те, що завод неможливо запустити. На знак протесту ми двічі перекривали трасу з вимогою запустити завод. У серпні ми його таки запустили, причому самостійно, і набили повні бункери торфобрикету. Керівник «Укрторфу», який приїхав сюди, щоб урегулювати конфлікт, навіть здивувався, як нам це вдалося, адже якщо вірити документам, то наш завод несправний».
МАХІНАЦІЇ ЗІ ЗБУТОМ
Незважаючи на наявність продукції, працівники заводу тривалий час не могли її реалізувати. За словами Андрія Страхова, керівництво ДП «Чернігівторф» зумисне затягувало час і не виставляло ціни на торфобрикет. Тільки на початку листопада стала зрозумілою ціна продукції. Але виставили її не в держпідприємстві, у підпорядкуванні якого перебуває Смолинський торфозавод, а в приватній фірмі — ТОВ «Терма-Груп». До того ж, виставлена ціна була значно вищою за аналогічну продукцію інших підприємств.
Працівниця Смолинського торфозаводу і депутат Чернігівської райради Валентина Огієнко продемонструвала членам робочої групи платіжні документи з вихідними даними інвестора ТОВ «Терма-Груп». Відповідно до них, вартість однієї тонни торфобрикету становить 1 200 гривень, натомість «Ірванцівський торфопереробний завод», який також перебуває в підпорядкуванні ДП «Чернігівторф», збуває аналогічний брикет по 845 гривень за тонну. Де осідають 355 гривень з кожної тонни?
За словами депутатки, збут продукції відбувається через бухгалтерію ТОВ «Терма-Груп», бухгалтер якої увесь час перебуває на підприємстві. Разом із бухгалтером на території державного заводу перебуває також охоронна фірма «Донбас». До неї претензії не лише у працівників заводу.
«Цей завод — родзинка нашого селища, на ньому тримається все, і бюджет у тому числі, — каже сільський голова Смолина Іван Смирнов. — На сьогодні від заводу ми не отримуємо жодної підтримки. Якщо раніше підприємство нам в усьому допомагало, то нині ми навіть трактори орендуємо, щоб почистити сніг. Коли ж говорити про так званих інвесторів, то я скажу одразу: з ними каші не звариш».
ЗАМІСТЬ ВЛАСНОГО ТОРФУ — РІВНЕНСЬКИЙ
За словами заступниці начальника управління Держпраці у Чернігівській області Ірини Хоменко, заборгованість із зарплати працівникам «Смолинського торфобрикетного заводу» нині становить 201,6 тисячі гривень. Податкові зобов’язання підприємства значно більші — понад два мільйони гривень.
Керівництво Чернігівського району бідкається, що ДП «Чернігівторф» негативно впливає на статистику району. Разом з тим, у райраді наголошують, що не мають впливу на держпідприємство.
«На початку вересня райдержадміністрація проводила торги із закупівлі торфобрикету для освітніх закладів, — каже заступник голови Чернігівської районної ради Володимир Поліщук. — ТОВ «Терма-Груп» виставило найвищі ціни, тому тендер виграло підприємство з Рівненщини. Виходить, що із Рівненської області возити торф дешевше, ніж із підприємства, яке розташоване за 40 кілометрів від Чернігова». Абсурдність ситуації полягає в тому, що навіть дитячий садок у Смолині опалюють рівненським торфом.
Заперечити чи спростувати інформацію інша сторона не змогла, адже представники ТОВ «Терма-Груп» на засідання не з’явилися, а керівник «Чернігівторфу» Павло Яремко прислав свого заступника з виробничих питань. Фактично Юрій Бондаренко мусив віддуватися за свого шефа. По суті, на поставлені йому запитання він так нічого конкретного й не відповів. «Я не розумію, чому мене прислали сюди, — здивовано каже чиновник. — Я виробничник і в бухгалтерії не розбираюсь».
Голова робочої групи Арсен Дідур поцікавився у представника держпідприємства, якою в даному разі є роль інвестора, якщо фактично рахунки заводу арештовані, а борг «Чернігівторфу» становить понад 18 мільйонів гривень. «Ці борги накопичувалися не один і не два роки, — пояснює Юрій Бондаренко. — Вони тягнуть за собою купу проблем, тому без інвестора «Смолинському торфозаводу» не вижити, хіба що держава спише підприємству борг».
«ПІДПРИЄМЦІ СТОЯТЬ У ЧЕРЗІ ЗА НАШИМ ТОРФОМ»
Представники заводу кардинально іншої думки. Вони кажуть, що зможуть вижити як без «Чернігівторфу», так і без інвестора.
«Люди, підприємці стоять у черзі за нашим торфом, — каже начальник дільниці Андрій Страхов. — Натомість завод за останні півроку працював лише 30 днів, бо не має реалізації. Ми можемо виробляти 80 тонн на добу. Є підприємці, які готові забирати увесь вироблений брикет і давати реальні гроші на виробництво, — продовжує він. — Ми можемо й хочемо працювати на себе і тому просимо обласну раду взяти завод під свою опіку».
Зрештою, заступник голови Чернігівської облради Арсен Дідур доручив апарату облради направити звернення у відповідні органи, щоби ті провели перевірку на предмет дотримання трудового законодавства й виконання пунктів інвестиційної угоди.
«Я пропоную зустрітися з керівництвом ТОВ «Терма-Груп» та директором ДП «Чернігівторф», вони мають дати зрозумілі відповіді на поставлені запитання, — сказав він. — Якщо все виявиться в порядку, то треба розглянути питання компромісу між сторонами конфлікту. Зрештою, якщо представники трудового колективу не готові до компромісів, то ми зробимо інвесторам пропозицію, від якої вони не зможуть відмовитися».
У межах цієї пропозиції делегація на чолі з заступником голови облради Арсеном Дідуром, ініціатором робочої групи Дмитром Блаушем та головою Чернігівської райради Олександром Ларченком мають намір завітати в кабінет до керівника державного концерну «Укрторф» і запитати про законність призначення Павла Яремка на посаду директора держпідприємства.
Тим часом юридичний відділ Чернігівської обласної ради отримав доручення дослідити можливість переходу Смолинського торфозаводу в комунальну власність. Працівники заводу від такої ініціативи просто в захваті. Депутати ж пообіцяли, що найближчим часом Чернігівщина буде з власним дешевим торфом.
