Міністр фінансів України Наталя Яресько намагається представити держбюджет України на 2015 рік бюджетом реформ. «Бюджетний кодекс закладає нову систему міжбюджетних стосунків і перші паростки децентралізації, — зазначила вона вчора в своєму блозі в Facebook, — Уряд дає більший ресурс місцевим бюджетам, у той же час збільшує їхню відповідальність за видатками і запроваджує м’яке стимулювання до створення ефективних громад».
Як повідомила Яресько, уряд передає місцевим бюджетам: 10% податку на прибуток підприємств; 100% державного мита; 100% сплати за надання адміністративних послуг; 80% екологічного податку. З нових платежів, за її словами, на місця передаються акцизний податок, 25% плати за надра; податок на майно (комерційне нерухоме майно, легкові автомобілі з обсягом двигуна понад 3 тис. куб. см.); єдиний податок; податок на прибуток комунальних підприємств, місцеві збори. Головний фінансист країни запевняє: «І найголовніше — на заміну системи балансування доходів і видатків ми пропонуємо принципово нову систему вирівнювання податкоспроможності території». Глава Мінфіну вважає, що процес децентралізації буде швидким і ефективним, у першу чергу, для місцевих громад і для людей.
Тим часом, як у експертному середовищі, так і у Верховній Раді, причому не лише в опозиції, але й у коаліції, чути голоси, які обурюються процедурою, в ході якої було схвалено бюджет, а, отже, і його якістю... Експерт Реанімаційної програми реформ (РПР) Павло Кухта називає однією з головних проблем бюджету збільшення частки держави в економіці, тоді як Україні потрібно її зменшити, оскільки дуже велика частина ВВП перерозподіляється через корумпований і неефективний державний апарат. За даними Кухти, з урахуванням потреби покриття дефіциту «Нафтогазу України», через бюджет у країні перерозподіляється до 60% ВВП. Саме це, на думку експерта, є однією з причин відсталості української економіки. Відповідно, бюджет-2015, в якому ця частка ще більше зростає, посилює цю проблему.
Кухта також зазначає, що цей бюджет не відповідає рекомендаціям, які давали найбільші міжнародні експерти, такі як шведський економіст Андерс Аслунд. Йшлося про такі реформи, як скорочення особливих пенсій і державного апарату, субсидій на використання газу. «Нічого цього в бюджеті немає, — стверджує Кухта, — і навіть дотацій для бідних, які потрібні через зростання цін за газ, теж немає. Фактично ці реформи бюджетом не передбачено».
Ненабагато краще оцінює прийнятий на 2015 рік бюджет народний депутат (фракція «Самопоміч») Вікторія Войціцька. За її словами, лише витрати на Генеральну прокуратуру перевищують у прийнятому бюджеті 4 мільярди гривень, тоді як, виходячи з витрат за 10 місяців 2014 року, можна було б вийти не більше, ніж на 3—3,5 мільярда. Враховуючи ще й скорочення функцій ГПУ, які заплановано з березня цього року, навантаження на Генпрокуратуру має скорочуватися, а відповідно — і її бюджет. «Ми цього не побачили», — зазначає народний обранець, але віддає належне працівникам Кабміну і безпосередньо Арсенієві Яценюку, в ході спілкування з якими багато що із зауважень «Самопомочі» було враховано.
«Але що таке враховано? — запитує вона і показує текст закону про бюджет і стенограму обговорення у Верховній Раді, — Ми хотіли впевнитися, що зміни було внесено, і побачити нові цифри, які було погоджено з Кабміном. Нам обіцяють, що їх буде внесено 15 лютого. І не лише щодо ГПУ, чисельність якої ми пропонуємо скоротити з 20 до 15 тисяч осіб. Але й скажімо, з продажу ліцензії на 3G, від чого може бути отримано приблизно 6 мільярдів гривень. Ми знайшли також додаткові надходження, які можуть бути отримані бюджетом від зростання ціни на газ власного видобутку і виплати податку на надра». «Це забезпечить понад 40 мільярдів або 10% всіх надходжень до бюджету», — говорить Войціцька і висловлює сподівання на те, що 15 лютого депутати побачать дійсно якісний бюджет, який відбиває реальну економічну картину року.
