У останній день негласних різдвяних канікул Арсеній Яценюк наважився дещо перевищити повноваження й у своїх «10 хвилинах з Прем’єр-міністром» на телебаченні почав повчати українців, як їм платити менше або взагалі не платити за опалювання. «У разі, якщо у вашій квартирі температура нижче 18 градусів, повідомите про це або в теплокомуненерго, з яким у вас є договір, або у ваш ЖЕК, або в ТСББ і запросіть комісію, щоб вона склала відповідний акт, — наставляв він. — При цьому обов’язково запитайте номер заявки, зареєстрованої як ваш телефонний дзвінок. Протягом 72 годин така комісія обов’язково має прибути й зафіксувати таку температуру».
Якщо комісія протягом 72 годин не прибула, то мешканець, за словами прем’єра, має право самостійно скласти відповідний акт про те, що температура дійсно нижче 18 градусів (його достовірність мають підтвердити двома підписами сусіди по будинку). У тому випадку, якщо температура у вашому будинку 12 градусів, продовжував Яценюк, ви взагалі не повинні платити за рахунком. Але для цього зробіть відповідний акт, передайте його підприємству теплокомуненерго, й підприємство зобов’язане здійснити перерахунок того рахунку, який виставило для вашої квартири. Прем’єр додав, що за кожен градус «низької температури» (нижче 18 градусів) рахунок за комунальні послуги має бути зменшений на 5%.
Одна зі співробітниць «Дня» повірила прем’єрові й набрала відповідний номер. Але людина на іншому кінці дроту на прем’єрській десятихвилинці, вочевидь, не була й запросила журналістку, яка мерзнула у власній квартирі, до одного зі спеціальних пунктів, влаштованих «Київенерго» для скаржників. Там вона за чотири години стояння в черзі гарненько нагрілася. Прийнявши у неї, нарешті, заяви на перерахунок і запрошення для комісії, їй пообіцяли, що рішення буде через місяць. Складати акт, звісно, ніхто не прийшов, а потім на вулиці й, відповідно, у квартирі потеплішало. Спробуй тут щось зафіксувати.
Але це, звісно, окремі речі. А в цілому, як вважають деякі експерти, опалювальна кампанія проходить цілком стерпно. Так, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський розповідає про хорошу новину: «Наші побоювання щодо можливих форс-мажорів під час проходження опалювального сезону не виправдалися. Це не може не радувати». Експерт також задоволений, що споживання газу в Україні істотно зменшилося, причому не лише у промисловості: «Щодо населення вже чути перші відгуки про перехід на дров’яне й вугільне опалювання — це задимленість і навіть змог у щільній житловій забудові». У той же час експерт бачить у нинішнього опалювального сезону й свої проблеми: «Заборгованість енергоринку перед усіма видами генерації. На початок року вона становила 23,9 мільярда гривень, тобто фактично мільярд доларів». Його прогнози на два зимові місяці, що залишилися, «стримано оптимістичні»: «Дуже багато залежатиме від погоди. Цей чинник буде ключовим». Та все ж Землянський вважає, що уряду не можна задовольнятися досягнутим, і, за його словами, було б непогано, щоб усі заклики й заяви щодо реформ почали реалізовувати на практиці. На його думку, та модель енергоринку, яка сьогодні існує, і технічно, і морально себе вичерпала.
Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич пояснює нормальне проходження опалювального сезону високими температурами грудня. Це, на його думку, дозволило заощадити приблизно 2—2,5 мільярда кубометрів газу. Проте він не поділяє оптимістичних прогнозів і говорить про те, що «Нафтогаз» з невідомої причини різко зменшив останнім часом реверсні закупівлі газу, через що був змушений піднімати з підземних сховищ більше газу: у холодні дні до 125—130 мільйонів кубометрів на добу. Зараз ці цифри у зв’язку з потеплінням зменшилися, але ж скоро знову похолодає, попереджає експерт. «Якщо ми не наростимо реверс або не почнемо купувати російський газ, — прогнозує Марунич, — то до кінця лютого зі сховищ уже нічого буде піднімати». «Імпорт буде відновлено, — стверджує він, — питання лише в тому, коли і за якою ціною».
«Рівень оплати комунальних послуг дуже високий по країні, — констатує Маруніч, — але зазначає, що не повною мірою підприємствам — кінцевим постачальникам послуг — надходять кошти за субсидіями. З невідомих причин там накопичується борг. Але основний удар припаде на другу половину зими, коли має істотно похолодати. Бюджет, швидше за все, не зможе повністю розрахуватися за надані громадянам послуги. Вони цього не відчують, чого не скажеш про постачальників послуг. Це негативно позначиться на їхніх фінансах, можливості купувати ресурси й платити зарплати й податки. Лише «Київенерго» вже заборговував приблизно три мільярди гривень. Якщо борги не погашатимуться, то ми, напевно, побачимо обмеження постачань газу на теплоелектроцентралі столиці. Борг і тепер уже зростає, але «Нафтогаз» поки заплющує на це очі».
«Незважаючи на досить теплий грудень, кількість сімей, що одержують субсидії, помітно зросла, — говорить експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко. — У листопаді їх було 4,8 мільйона, а в грудні стало 5,4 мільйона. У січні ця цифра зросте ще більше. І якщо вже зараз є заборгованість перед підприємствами ПЕК за субсидіями населенню, то в січні вона збільшиться. Чому?».
«Кудись зникають гроші з казначейського рахунку уряду, на якому ще нещодавно було понад 40 мільярдів гривень?» — відповідає Гаврилечко. Він ставить під сумнів «усю цю бравурну статистику Мінфіну про надходження й перевиконання бюджету». При таких цифрах ніякої заборгованості із субсидій не має бути, зазначає експерт. «Куди ці гроші зникають, абсолютно незрозуміло», — говорить він, і підкреслює, що до нашої статистики є серйозні питання. Він також звинувачує «Нафтогаз» у тому, що за останні квартали він купував газ на 30—50 доларів дорожче, ніж він продається на спотовому ринку. Визнаючи, що частина цих грошей — це транспортування, а інша — маржа трейдера, Гаврилечко стверджує, що так чи інакше це додаткові витрати бюджету. Він згоден з тим, що ринку газу в Україні як не було, так і немає. «І поки існуватиме «Нафтогаз», ринку не вийде», — стверджує експерт.
